УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2014 р. Справа № 876/3737/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.
з участю: секретаря судового засідання Сідельник Г. М.
особи, яка подала апеляційну
скаргу (позивача) ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 25 січня 2013 року по справі №2а - 463/53/13 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та виплату недоплаченої додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Личаківського районного суду м. Львова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова і просив: зобов'язати відповідача виплатити йому недоплачені суми додаткової пенсії за увесь час, починаючи з моменту порушення відповідачем права на пенсію; зобов'язати виплачувати додаткову пенсію відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону від 09 липня 2007 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки додаткова пенсія йому нараховується не в повному розмірі, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок додаткової пенсії у розмірах, встановлених ст. 51 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але в проведенні перерахунку йому було відмовлено. Вважає таку відмову неправомірною.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 25 січня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова за період з 17 листопада 2007 року по 24 червня 2012 року залишено без розгляду.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 25 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав до Львівського апеляційного адміністративного суду на вказану постанову суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що за своїм змістом виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом чи ушкодженням здоров'я та соціальною допомогою, а тому позовна давність не поширюється на вимоги, заявлені в даному випадку.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи, викладені на обґрунтування доводів апеляційної скарги і вважають, що постанова суду першої інстанції із зазначених підстав підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідач в судове засідання представника не направив, хоча належним чином та у встановленому законом порядку був повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі.
Також, від відповідача відсутнє клопотання про розгляд справи за участі його представника і апеляційним судом не визнавалася обов'язковою участь в апеляційному розгляді справи представника відповідача.
Вищевикладені обставини у відповідності до ст. 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджають розгляду справи в судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
Вислухавши доповідь судді - доповідача, доводи позивача та його представника, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і його віднесено до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2 призначається у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги за період з 17 листопада 2007 року по 24 червня 2012 року слід залишити без розгляду, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду та не навів поважних причин пропуску даного строку.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України №20 - рп/2011 від 26 грудня 2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року №2857 - VI з наступними змінами.
На виконання вимог Закону України №3491 - УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745, яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Отже, з 23 липня 2011 року виплати слід здійснювати у відповідності із зазначеними законодавчими актами. Вказаною постановою встановлено, зокрема, розміри виплат підвищення до пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23 листопада 2011 року, яка набрала чинності з 01 січня 2012 року та є чинною на сьогоднішній день щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у певних розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином відповідач повністю виконує вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, відповідно підстави для задоволення позовних вимог вісутні.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.
Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 25 січня 2013 року по справі №2а - 463/53/13 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та виплату недоплаченої додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
І. О. Яворський
Ухвалу в повному обсязі складено 02 грудня 2014 року.