УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2014 р. Справа № 876/1142/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. по справі № 819/2750/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Департамент культури, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування реєстрації декларації та визнання протиправним і скасування містобудівних умов,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Департамент культури, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції власних приміщень під промтоварний магазин та офісні приміщення з влаштуванням окремого входу за адресою м. Тернопіль, АДРЕСА_1 та визнання протиправними і скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Управлінням містобудування та кадастру Тернопільської міської ради 26 липня 2013 року №308.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. по справі № 819/2750/13-а в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ФОП ОСОБА_1 оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав, з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги.
Апелянт та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Третя особа - ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Відповідачі - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради та третя особа - Департамент культури, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адміністрації, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ №724910 від 28 грудня 2012 року нежиле приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 114,7 кв.м. перебуває у приватній власності ОСОБА_2.
В липні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради із заявою на видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою м. Тернопіль, АДРЕСА_1 на реконструкцію власних приміщень під промтоварний магазин та офісні приміщення з влаштуванням окремого входу.
Як вбачається з матеріалів справи, до вказаної заяви про видачу містобудівних умов ОСОБА_2 додано: свідоцтво про право власності на нежиле приміщення АДРЕСА_3 серії САЕ №724910 від 28 грудня 2012 року; технічний паспорт на приміщення; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки; топографо-геодезична зйомка земельної ділянки М1:500; кадастровий план земельної ділянки М1:500; викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000; фотофіксація земельної ділянки; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва; рішення Тернопільської міської ради від 26 квітня 2013 року №6/31/96 "Про надання дозволу на укладення договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0008га. за адресою АДРЕСА_4 ФОП ОСОБА_2"; договір про встановлення земельного сервітуту від 27 травня 2013 року; розрахунок плати за користування сервітутом із зазначенням розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 21 травня 2013 року; довідку Головного управління Держземагенства у Тернопільській області від 22 травня 2013 року №01-09/640 про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки за адресою м.Тернопіль, АДРЕСА_4; договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Тернополя №214 від 04 липня 2013 року.
В подальшому на підставі поданих документів Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради 26 липня 2013 року за №308 видано ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою м.Тернопіль, АДРЕСА_4 (приміщення №НОМЕР_1). В пункті 5 вказаних містобудівних умов зазначено, що документ, який підтверджує право власності або користування земельною ділянкою відсутній.
Щодо посилань позивача на відсутність у третьої особи ОСОБА_2 державного акту, свідоцтва про право власності на землю або договору оренди/суперфіцію, як на підставу використання земельної ділянки для будівництва, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Згідно із п.2.2 "Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст", затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від07.07.2011 №109 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за №912/19650 (далі - Порядок надання містобудівних умов та обмежень), для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Також, пунктом 2.3 Порядку надання містобудівних умов та обмежень визначено, що для будівництва об'єктів, передбачених частиною четвертою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження можуть надаватися без документів, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.4 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що реконструкція приміщення №НОМЕР_1 під промтоварний магазин та офісні приміщення з влаштуванням окремого входу за адресою м. Тернопіль, АДРЕСА_1 може бути проведена за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Інші подані замовником документи відповідають п.2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень.
З врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради правомірно видало ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 26 липня 2013 року за №308 за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Суд першої інстанції вірно встановив, що видані ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження безпосередньо не впливають на наявні у позивача права, не створюють для неї додаткових обов'язків та не визначають правову поведінку позивача.
Матеріалами справи підтверджується, що 16 вересня 2013 року Інспекцією ДАБК у Тернопільській області за №ТП083132590466 зареєстровано декларацію ОСОБА_2 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції власних приміщень під промтоварний магазин та офісні приміщення з влаштуванням окремого входу за адресою АДРЕСА_7.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що перебуває у власності позивачки - ОСОБА_1 знаходиться у вказаному будинку, над приміщенням яке підлягає реконструкції.
Щодо посилань позивача на помилкове визначення ОСОБА_2 категорії складності об'єкта реконструкції при поданні декларації про початок виконання будівельних робіт, а також, зазначенні неправдивих відомостей щодо наявності документа, який засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, колегія суддів зазначає наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, житловий будинок за адресою м.Тернопіль, АДРЕСА_1 збудований у 1954 році на місці старих зруйнованих будівель, як об'єкт культурної спадщини не числиться і до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не внесений. У будинку у 1994-1995рр. проживав відомий художник, реставратор ОСОБА_3.
Згідно наказу начальника управління культури Тернопільської облдержадміністрації №112 від 18 жовтня 2005 року меморіальна дошка з барельєфом художника на будинку, де він жив, внесена до Списку пам'яток монументального мистецтва Тернопільської області, пропонованих до включення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Так, квартира, де проживав художник, реконструйована підприємцем ОСОБА_1 разом з суміжними квартирами під магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" та не внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а відтак, не являється об'єктом культурної спадщини,що вірно встановлено судом першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними посилання апелянта на охоронний договір від 25 січня 2006 року №1-06, укладений між ОСОБА_1 та Управлінням культури Тернопільської ОДА, в якому зазначено, що на підставі наказу №112 від 18 жовтня 2005 року приміщення в будинку де жив художник, реставратор ОСОБА_3 (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1") теж відноситься до пам'ятки історії місцевого значення, оскільки у вказаному наказі зазначені приміщення відсутні у переліку пам'яток.
Крім цього, об'єкт реконструкції, приміщення АДРЕСА_5 яке належать ОСОБА_2, теж не є об'єктом культурної спадщини.
Також, не знаходять підтвердження посилання позивача на Історико-архітектурний опорний план м.Тернополя, затверджений рішенням Тернопільської міської ради №6/29/11 від 15 лютого 2013 року, оскільки вказаний опорний план м. Тернополя на даний час не погоджений Міністерством культури України, а тому, на дані правовідносини не розповсюджується, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, в графі декларації "Земельна ділянка використовується для будівництва на підставі" ОСОБА_2 (замовником) вказано: "Свідоцтво про право власності САЕ 724910 від 28 грудня 2012 року".
Як підтверджується матеріалами справи, зазначене свідоцтво САЕ 724910 від 28 грудня 2012 року посвідчує право приватної власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, - нежиле приміщення АДРЕСА_6 загальною площею 114,7 кв. м., а не на земельну ділянку.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до вимог ч.4 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.4 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №466, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані може проводитися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Таким чином, виходячи з вимог ч.4 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.4 Порядку виконання будівельних робіт та наявності у ОСОБА_2 договору про встановлення сервітуту на земельну ділянку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що неправильне заповнення замовником декларації в частині невірного зазначення документу, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, в даному випадку, не вплинуло на правомірність прийняття Інспекцією рішення про її реєстрацію.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог ФОП ОСОБА_1, а відтак судом першої інстанції у їх задоволенні відмовлено правильно.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. по справі № 819/2750/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді О.І.Довга
А.М.Ліщинський
Повний текст ухвали складений 28.11.2014 року.