ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року Справа № 181356/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2012 року по справі № 1915/15496/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Тернополі про зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з вищевказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Тернополі і просила зобов'язати відповідача встановити до її пенсії з квітня 2012 року підвищення як реабілітованому громадянину у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до п «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

З таким судовим рішенням не погодилася позивач і оскаржила його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Посилаючись у поданій апеляційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Особа, яка подала апеляційну скаргу (позивач), в судове засідання не прибула, а також не направив представника в судове засідання відповідач, хоча особи, які беруть участь у справі належним чином та у встановленому законом порядку повідомлялися про дату, час і місце судового засідання. Тому, на підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Тернополі та отримує пенсію по віку з врахуванням підвищення до пенсії примусово переселених членів сім'ї реабілітованих в розмірі 43 гривні 52 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50%, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25% мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про пенсійне забезпечення» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654. Отже, відповідач неправомірно виплачував підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено п. «г» ч. 1 ст. 77 зазначеного Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч. 3 ст. 28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про підставність позовних вимог позивача щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як члену сім'ї реабілітованих громадян відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 квітня 2012 року.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому п. «г» ч. 1 ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» розмірі апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 листопада 2012 року по справі №1915/15496/12 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Тернополі здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на користь ОСОБА_1 в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи із 01 квітня 2012 року, з урахуванням виплачених сум.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії постанови особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський