ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.12.2014 Справа № 7/181-06

Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Середи І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області заяву кредитора - Управління Пенсійного фон6ду України в м. Сумах до боржника - Колективного управління механізації будівництва об'єднання "Сумиоблагробуд" про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 5390 грн. 22 коп.,

Представники сторін:

Від кредитора - УПФУ в м. Сумах - Щербина О.А. (довіреність № 18286/11-11 від 01.09.2014 р.);

Представник ліквідатора - Жмакін С.А. (довіреність від 01.08.2014 р.)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.11.2006р. порушено провадження у даній справі.

Постановою господарського суду Сумської області від 05.02.2007р. боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 10.12.2013 року ліквідатором підприємства-банкрута призначено арбітражного керуючого Кунцевича С.В.

В жовтні 2014 року до господарського суду звернулося УПФУ в м. Сумах з заявою № 20676/11-11 від 30.09.2014 року про визнання поточних кредиторських вимог до боржника в сумі 5390 грн. 22 коп. по сплаті боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 2 за вересень 2014 р.

Ухвалою господарського суду від 28.11.2014 року розгляд заяви було призначено на 08.12.2014 року, зобов'язано ліквідатора надати суду мотивований відзив на подану заяву.

В судовому засіданні представник кредитора усно підтримав подану заяву та просив суд визнати кредиторські вимоги в заявленій сумі.

Ліквідатор, на виконання вимог ухвали від 28.11.2014 року, подав суду письмові заперечення № 02-01/730 від 04.12.2014 року, в яких зазначив, що вимоги кредитора ним не визнаються у повному обсязі та просить суд в задоволенні заяви про визнання поточних кредиторських вимог відмовити.

В судовому засіданні представник ліквідатора усно підтримав позицію викладену у письмових запереченнях ліквідатора.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши заяву кредитора, заслухавши пояснення представника ліквідатора та кредитора, суд встановив наступне:

Вимоги кредитора УПФУ в м. Сумах в сумі 5390 грн. 22 коп. складаються з боргу по сплаті відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 2 за вересень 2014 року, що підтверджується розрахунками сум сплати витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч.3 п.1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними Законом України №4212-VI від 22.12.2011р.) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Згідно з листом Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" відповідно до статті 23 Закону про банкрутство у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону про банкрутство).

З викладеного вбачається, що відшкодування пільгових пенсій до зобов'язань, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури не відноситься.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до норм п. 1 статті 25 Закону про банкрутство з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Зазначена правова позиція відображена також в постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2013р. у справі №11/Б-5022/1293/2011.

Слід зазначити, що Верховний суд України у постановах від 18.03.2014 року по справах № 3-4гс14 та № 3-4гс14 від 27.05.2014 року по справі № 3-19гс14 дійшов висновку, що вимоги УПФУ не мають характеру поточних в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для визнання вимог УПФУ в м. Сумах, які нараховані за період після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Керуючись статями 1, 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними законом №4212-VI від 22.12.2011р.), статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви № 20676/11-11 від 30.09.2014 року УПФУ в м. Сумах про визнання поточних кредиторських вимог до боржника в сумі 5390 грн. 22 коп. - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити кредитору, банкруту, ліквідатору.

Суддя В.В. Яковенко