Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2014 року Справа № П/811/3054/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до відповідача - Фірми «Корвет» у формі приватного підприємства

про стягнення податкового боргу в сумі.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача - Фірми «Корвет» у формі приватного підприємства - коштів за податковим боргом з податку на додану вартість та земельного податку в загальному розмірі 141571,68 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, до суду надійшли клопотання про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні за наявними матеріалами, в якому наголошено, підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с.40).

Відповідач в судове засідання не прибув; про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив та своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався (а.с.33).

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (а.с.42).

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, Фірма «Корвет» у формі приватного підприємства з 18 листопада 1992 року зареєстроване як юридична особа (а.с.17-18) та з того часу перебуває на обліку як платник податків.

Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу у сумі 141571, 68 грн. (з земельного податку у сумі 140510 грн. та податку на додану вартість - 1061,38 грн.)

Відповідач у строки, встановленні Податковим кодексом України, податкові зобов'язання не сплачує, внаслідок чого у нього, станом на день подачі позову, рахується заборгованість.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

За змістом статті 286 Податкового кодексу України на платника земельного податку покладено обов'язок щодо самостійного його нарахування та подання відповідної декларації органу державної податкової служби у встановлений законом строк.

Згідно з підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платником плати за землю є власники земельних ділянок та землекористувачі, при цьому згідно статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Плата за землю, передбачена Податковим Кодексом України, включає в себе земельний податок, ставку якого визначено законом, та орендну плату за землю, що визначається договором оренди земельної ділянки.

Згідно пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Відповідно до статей 286, 287 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статті 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач самостійно обчислив податкове зобов'язання по земельному податку згідно податкової декларації з плати за землю №1003 від 25.01.2012 року (а.с.12-13): за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року (липень 2012р. - 4355,33грн.; за серпень 2012р. - 4355,33грн.; за вересень 2012р. - 4355,33грн.; за жовтень 2012р. - 4355,33грн.; за листопад 2012р. - 4355,33грн.; за грудень 2012 р.- 4355,37 грн.)

Так само, згідно поданої відповідачем податкової декларації з плати за землю № 9002520088 від 28.01.2013 року податковим органом по терміну сплати нараховане грошове зобов'язання за 2013 рік, а саме: за січень 2013р. - 4355,33грн.; за лютий 2013 р.- 4355,33грн.; за березень 2013р. - 4355,33грн.; за квітень 2013р. - 4355,33грн.; за травень 2013р . - 4355,33грн.; за червень 2013 р. - 4355,33грн.; за липень 2013р.- 4355,33грн.; за серпень 2013р.- 4355,33грн.; за вересень 2013р. - 4355,33грн.; за жовтень 2013р. - 4355,33грн.; за листопад 2013 р. - 4355,33грн.; за грудень 2013 р. - 4355,33 грн. (а.с.26-27)

Крім того, контролюючим органом нараховано ПП „Фірма Корвет" грошове зобов'язання з земельного податку за податковою декларацією №1400012124 від 06.02.2014 року по терміну сплати за період з січня по червень 2014 року: (за січень 2014 р. - 4355,33грн.; за лютий 2014 р.. - 4355,33грн.; за березень 2014 р. - 4355,33грн.; за квітень 2014 р .- 4355,33грн.; за травень 2014 р . - 4355,33грн.; за червень 2014 р.- 4355,33грн.) (а.с.9-10)

Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника податків, також відповідачеві нараховано податковим органом пеню у сумі 35982,04 грн. (а.с.22-26)

Крім того, позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1061,38 грн.

Так, податковим повідомленням-рішенням №0000181502 від 20 січня 2014 року відповідачеві нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1061,68 грн з податку на додану вартість (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося відповідачем ні в адміністративному порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України, ні в судовому порядку. Податковий борг за ним у повному обсязі не сплачено.

Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, - становить наразі 141 571,68 грн (земельний податок - 140510 грн, з податку на додану вартість - 1061,38 грн).

Оскільки за приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача за податком на прибуток та податку на додану вартість є узгодженими.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ було направлено відповідачеві податкові вимоги №1-1938 від 30 жовтня 2008 року та №2/2327 від 10 грудня 2008 року (а.с.15,16).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. При цьому, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (пункт 59.5. статті 59 Податкового кодексу України).

Виходячи з викладеного, на підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з земельного податку та з податку на додану вартість на загальну суму 141571,68 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фірми «Корвет» у формі приватного підприємства (ідентифікаційний код 13753327) податковий борг в сумі 141571,68 грн. (сто сорок одна тисяча п'ятсот сімдесят одна гривня, шістдесят вісім копійок) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на користь Державного бюджету України в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (із них, податок на додану вартість у сумі 1061,38 грн. на рахунок-отримувач: УК у м.Кіровограді, ЗКПО банка 38037409, код бюджетної класифікації 14010100, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, рахунок 31114029700002; земельний податок з юридичних осіб у сумі 140510,00 грн. на рахунок: Міськфінуправління, ЄДРПОУ банка 38037409, код бюджетної класифікації 13050100, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, рахунок 33212811700002).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук