Номер провадження: 22-ц/785/7415/14
Головуючий у першій інстанції Суворова О. В.
Доповідач Комаровська Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.12.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого - Комаровської Н.В.,
Суддів -Гончаренко В.М., Калараша А.А.,
З участю секретаря - Волчанського О.Ю.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» з участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим за апеляційною скаргою ПАТ «Державний ощадний банк України» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 29.04.2014р.,-
в с т а н о в и л а :
13.02.2014р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання договору поруки припиненим.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те,що 10.07.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України»,правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту,за умовами якого банк надав,а ОСОБА_3 отримав 20000 грн. із сплатою 12 % річних.
10.07.2008р. між банком, позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки,за умовами якого ОСОБА_2 прийняв на себе солідарний обов*язок перед банком відповідати за неналежне виконання або невиконання ОСОБА_3 своїх забов*язань за кредитним договором.
31.10.2008р. між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода,за умовами якої розмір процентів був збільшений до 24 %.
Стверджуючи,що банк всупереч умовам договору поруки не попередив поручителя про зміну процентной ставки,чим збільшився обсяг відповідальності позивача,ОСОБА_2 просив визнати договір поруки припиненим відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України.
Відповідач позов не визнав.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з*явився,в письмовій заяві не заперечував проти задоволення позову.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 29.04.2014р. позов задоволений.
В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить про скасування рішення,мотивуючи тим,що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
При розгляді справи судом встановлено,що10.07.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України»,правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту,за умовами якого банк надав,а ОСОБА_3 отримав 20000 грн. із сплатою 12 % річних.
10.07.2008р. між банком, позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки,за умовами якого ОСОБА_2 прийняв на себе солідарний обов*язок перед банком відповідати за неналежне виконання або невиконання ОСОБА_3 своїх забов*язань за кредитним договором.
31.10.2008р. між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода,за умовами якої розмір процентів був збільшений до 24 %.
Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За змістом указаних норм матеріального права поручитель, хоча і пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України термін "порука" використовується в розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки.
Як вбачається з матеріалів справи сторони в п. 1.11 договору кредиту від 10.07.2008р. передбачили,що банк має право на зміну розміру процентів за користування кредитом.В такому випадку банк направляє
позичальнику та поручителю позичальника відповідне повідомлення із зазначенням нової процентної ставки.
Згідно п. 12 вказаного договору в разі,якщо новий розмір процентів задовольнить позичальника та поручителя, вони протягом 15 календарних днів забов*язані укласти додатковий договір.
За п. 4.4. договору поруки порука припиняється в разі зміни забов*язання без згоди поручителя,внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності ( а.с.13).
Додатковою угодою між банком та ОСОБА_3 від 31.10.2008р. збільшений розмір процентної ставки до 24%,на що поручитель ОСОБА_2 своєї згоди не надавав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2,суд обґрунтовано виходив з вимог зазначених норм матеріального права,умов договору кредиту та договору поруки,доказів,які досліджені судом,та дійшов обґрунтованого висновку про збільшення обсягу відповідальності поручителя та припинення поруки.
Не може бути підставою для скасування рішення суду довод апелянта про те,що рішенням апеляційного суду Одеської області від 18.07.2012р. задоволений позов ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3,ОСОБА_2,ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,в якому зазначено про непогодження із доводами ОСОБА_2 про застосування ч.1 ст.559 ЦК України,оскільки апеляційний судом одночасно з цим зазначено про реалізацію банком механізму збільшення плати за кредит.
Судова колегія вважає,що суд повно дослідив обставини справи,правильно застосував норми матеріального права,не допустив порушень процесуального законодавства,тому підстав для скасування рішення немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду,тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.1,308 ЦПК України,колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ПАТ «Державний ощадний банк України» відхилити, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 29.04.2014р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В.Комаровська
Судді: В.М.Гончаренко
А.А.Калараш