Справа № 442/7256/14-а
Провадження № 2-а/442/233/2014
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
з участю секретаря - Антоненко В.О.
розглянувши адміністративну справу за позовом Громадської організації «Дрогобицький Майдан», ОСОБА_2, ОСОБА_3 до міського голови м.Дрогобича ОСОБА_4 про визнання дій та розпорядження протиправними, зобов’язання утриматись від вчинення дій, -
в с т а н о в и в :
ГО «Дрогобицький Майдан», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати протиправними дії відповідача ОСОБА_4 щодо винесення 15.09.2014 року від імені міського голови м.Дрогобич Львівської області розпорядження №352-р «Про скликання LIII позачергової сесії Дрогобицької міської ради»; визнати протиправним, винесене 15.09.2014 року відповідачем ОСОБА_4 від імені міського голови м.Дрогобич Львівської області, розпорядження №352-р «Про скликання LIII позачергової сесії Дрогобицької міської ради»; зобов’язати відповідача ОСОБА_4 утриматися від видачі від імені міського голови м.Дрогобича Львівської області розпорядження «Про скликання LIII позачергової сесії Дрогобицької міської ради».
Позов мотивують тим, що 15.09.2014 року відповідачем ОСОБА_4 від імені міського голови м.Дрогобич було видано розпорядження №352-р «Про скликання LIII позачергової сесії Дрогобицької міської ради». Вважають, що дії відповідача щодо видачі від імені міського голови м.Дрогобича даного розпорядження є протиправними, і відповідач зобов’язаний утриматися від вчинення дій щодо видання такого виду розпорядження. На їх думку, оскаржуване розпорядження видане відповідачем не у межах своїх повноважень. Посилаються на те, що на момент видачі оскаржуваного розпорядження ОСОБА_4 був та залишається нелегітимним міським головою, який самовільно привласнив владні повноваження, оскільки заява останнього про прийняття Дрогобицькою міською радою рішення про його відставку з посади Дрогобицького міського голови була предметом розгляду засідання сесії Дрогобицької міської 25 лютого 2014 року. При винесенні оскаржуваного розпорядження відповідачем не надано жодної правової оцінки наявному протоколу засідання сесії Дрогобицької міської ради від 25.02.2014 року, під час якого депутати проголосували за задоволення заяви ОСОБА_4 про прийняття рішення за відставку останнього з посади Дрогобицького міського голови.
Також зазначають, що оскільки рішення Дрогобицької міської ради від 25 лютого 2014 року, яким було задоволено заяву ОСОБА_4 про прийняття Дрогобицькою міською радою рішення про відставку останнього з посади Дрогобицького міського голови, було прийнято у формі рішення, на пленарному засіданні Дрогобицької міської ради, не було зупинено міським головою, не було внесено на повторний розгляд Дрогобицької міської ради, радою не скасовувалось та зміни до нього не вносились, в судовому порядку нечинним не визнавалось, то таке рішення від 25 лютого 2014 року є чинним.
Крім цього, вважають, що відповідач ОСОБА_4 видав оскаржуване розпорядження після самовільного (незаконного) виходу на роботу на підставі незаконного розпорядження від 26 серпня 2014 року "Про вихід на роботу" №328-р. Оскільки відповідач самовільно привласнив собі повноваження міського голови Дрогобича, то останній, на їх думку, незаконно видав 15 вересня 2014 року оскаржене ними розпорядження, яке слід визнати протиправним.
Представник позивача ГО «Дрогобицький Майдан» у судове засідання не з’явився, попередньо подавши суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та одночасно подав письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог. Посилається, зокрема, на те, що на момент винесення ОСОБА_4 розпорядження «Про вихід на роботу», останній не був суб’єктом владних повноважень, оскільки рішення суду про його поновлення на роботі не було виконано у встановленому законом порядку, тобто, не була винесена постанова про закриття виконавчого провадження у зв’язку із виконанням рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.08.2014 року у справі №442/1998/14-а не уповноважено ОСОБА_4 виносити розпорядження «Про вихід на роботу». А тому вважає такі дії відповідача протиправними. На думку представника позивача, примусове виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду від 05.08.2014 року повинні були здійснити виключно державні виконавці відділу державної виконавчої служби Дрогобицького МРУЮ. Проте, ОСОБА_4 не пред’являв до виконання у встановлені строки виконавчий документ по справі про негайне поновлення його на посаді міського голови м.Дрогобича. Таким чином, ОСОБА_4 не мав права приступати до виконання обов’язків міського голови м.Дрогобич Львівської області, а приступивши до їх виконання та почавши видавати відповідні розпорядження, останній привласнив собі владні повноваження.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, однак, подав заву про розгляд справи за його відсутності, просить задоволити позов у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що відповідач ОСОБА_4 28.02.2014 року був звільнений Дрогобицькою міською радою з посади голови міста Дрогобича. Вважає, що оскаржуване розпорядження є також незаконним з тих підстав, що сесія, яка скликалась даним розпорядженням, не відбулась у зв’язку з неявкою більшості депутатів Дрогобицької міської ради. Тобто, на його думку, така неявка свідчила про невизнання депутатами міської ради повноважень ОСОБА_4 як міського голови. Просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, однак, його представник – ОСОБА_5 у судовому засіданні позовних вимог не визнав та заперечив щодо їх задоволення. Пояснив, що на виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, яке підлягало до негайного виконання, ОСОБА_4 приступив до виконання своїх обов’язків. Посилання позивачів на те, що відповідач привласнив собі повноваження міського голови м.Дрогобича, оскільки немає постанови ВДВС Дрогобицького МРУЮ про закриття виконавчого провадження по виконанню рішення про поновлення його на посаді, є безпідставними. У першу чергу, такого виду рішення виконуються підрозділом примусового виконання рішень ГУ ДВС у Львівській області, а по-друге, ОСОБА_4 не звертався із відповідними заявами на примусове виконання постанови, оскільки така була виконана добровільно і негайно. Оскаржуване розпорядження було винесене відповідачем за ініціативи депутатів щодо скликання позачергової сесії. Останній діяв у рамках закону, так як отримавши звернення депутатів, в межах встановленого двотижневого терміну, він виніс розпорядження про скликання сесії міської ради. Якщо ж депутати вважали дане розпорядження незаконним, то мали можливість самі скликати позачергову сесію, чого не було зроблено. Вважає, що до законності розпорядження не має жодного відношення те, що сесія не відбулась. Крім цього, згідно чинного трудового законодавства, незаконно звільнений працівник має бути поновлений на посаді органом, який розглядає спір. У даному випадку спір про поновлення ОСОБА_4 на роботі розглядався Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, яким останній і був поновлений. Добровільне виконання рішення не може блокуватися іншими процесуальними нормами. Рішення суду про поновлення ОСОБА_4 на роботі було виконано добровільно і міський голова приступив до виконання обов’язків. Тому вважає оскаржене розпорядження та дії відповідача законними і просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Частиною третьою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріалами справи встановлено, що постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2014 року ОСОБА_4 поновлено на посаді міського голови з 28 лютого 2014 року; постанову допущено до негайного виконання у цій частині.
Як вбачається з розпорядження №328-р від 26.08.2014 року «Про вихід на роботу», на виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.08.2014 року у справі №442/1998/14-а, відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, ст.ст.235, 236 Кодексу законів про працю України, ст.256 КАС України, п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту населення України від 27.09.93 р. №58, керуючись п.20 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_4 приступив до виконання обов’язків міського голови міста Дрогобича з 26.08.2014 року; визнано недійсним запис про звільнення, зроблений у трудовій книжці ОСОБА_4 на підставі рішення Дрогобицької міської ради від 28 лютого 2014 року №1282.
15.09.2014 року ОСОБА_4 – міським головою Дрогобича, у відповідності до п. 8 ч. 4 ст. 42, частин 7 і 9 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись Регламентом міської ради, у зв’язку з тим, що сесію міської ради, скликану на 02 вересня 2014 року, не проведено, видано розпорядження за №352-р «Про скликання LIІІ позачергової сесії Дрогобицької міської ради» на 30 вересня 2014 року.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський, селищний, міський голова, зокрема, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Статтею 129 Конституції України забезпечено обов’язковість судових рішень, а приписами ст.ст. 259-260 КАС України визначено, що постанова суду, яка набрала законної сили, або яку належить виконати негайно, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Крім цього, чинним кодексом адміністративного судочинства передбачено можливість як добровільного, так і примусового виконання рішення суду. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу та здійснюється державними виконавцями.
Постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2014 року (яка є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі) в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді міського голови Дрогобича та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць була звернута до негайного виконання. Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 не звертався до Дрогобицького міськрайонного суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання вказаної постанови суду, зокрема, щодо його поновлення на посаді міського голови Дрогобича, оскільки така була виконана добровільно та негайно.
Отже, доводи позивачів щодо обов’язковості примусового виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді міського голови Дрогобича та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в рамках закону України "Про виконавче провадження", є безпідставними, оскільки такий спосіб виконання можливий лише при примусовому виконанні рішення суду, а не при добровільному.
Відтак, відповідачем ОСОБА_4 від імені міського голови Дрогобича було видано розпорядження за №328-р від 26.08.2014 року «Про вихід на роботу», а згодом, 15.09.2014 року і оскаржуване розпорядження за №352-р «Про скликання LIІІ позачергової сесії Дрогобицької міської ради», що здійснено з дотриманням його повноважень, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Разом з тим, суд вважає, що оскаржувані дії відповідача вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням принципу рівності перед законом.
Крім цього, суд дійшов висновку, що не підлягає до задоволення і вимога позивачів про зобов’язання відповідача утриматись від видачі розпорядження "Про скликання LIІІ сесії Дрогобицької міської ради", оскільки такі дії відповідачем уже вчинені і протиправності в цих діях суд не вбачає.
Частиною першою статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Проте, відповідно до тлумачення, зазначеного у рішенні Конституційного суду України №9-зп від 25.12.1997 року, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 8 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що позивач (в адміністративній справі) - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Згідно ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, коли особа звертається з адміністративним позовом до суду, то вона лише вважає, що її право порушено, оскільки встановлення факту наявності чи відсутності порушеного права реалізується судом під час розгляду справи. Наслідком вказаного є прийняття судового рішення, яке враховує всі фактичні обставини справи, зокрема, і ті, які могли виникнути чи змінитися і після звернення особи до суду.
Відтак, враховуючи всі вищенаведені обставини справи, судом встановлено факт відсутності порушених прав, свобод чи інтересів позивачів.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 11, 72, 86, 158-163 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні адміністративного позову Громадської організації «Дрогобицький Майдан», ОСОБА_2, ОСОБА_3 до міського голови м.Дрогобича ОСОБА_4 про визнання дій та розпорядження протиправними, зобов’язання утриматись від вчинення дій – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Грицай М.М.