Справа № 344/11619/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2376/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Ясеновенко Л.В., Проскурніцького П.І.,

секретаря Гавриляк Є.М.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ «Брокбізнесбанк» про стягнення коштів за договорами банківського вкладу (депозиту) і договором про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку міжнародної платіжної картки за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_2

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на користь ОСОБА_2 - 10 725 520 грн. 13 коп. (десять мільйонів сімсот двадцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять гривень 13 копійок) заборгованості за договорами банківського строкового вкладу (депозиту) і договором про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку міжнародної платіжної картки.

В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Брокбізнесбанк» 3 654 гривні судового збору.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що в зв'язку з тим, що рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №9 від 28.02.2014 року ПАТ «Брокбізнесбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено в ньому Тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.03.2014 року по 02.06.2014 року. А відповідно до ч.5 ст.36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

В рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_2 є кредитором АТ «Брокбізнесбанк» та мала право подати кредиторські вимоги на ім'я уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» з 14 червня до 14 липня 2014 року включно. Як відомо, ОСОБА_2 подала заяву у визначений Законом строк про включення її в реєстр вимог кредиторів АТ «Брокбізнесбанк». Відповідно до ст.. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості, якою є вимоги кредиторів - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом. Тобто сума не погашеного вкладу ОСОБА_2 відповідно до Закону буде відшкодовуватись ОСОБА_2 в четверту чергу виплат.

Судом першої інстанції під час вирішення справи послався лише на докази, які були надані ОСОБА_2, а докази, які були надані АТ «Брокбізнесбанк», відповідачем по справі були проігноровані. Не взято до уваги, той факт, що в АТ «Брокбізнесбанку» на даний час здійснюється ліквідаційна процедура, а чинним законодавством України чітко встановлено порядок відшкодування банківських вкладів на стадії здійснення ліквідаційної процедури банку. Апелянт вважає, що оскільки Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» чітко визначає систему та порядок задоволення вимог вкладників банку, тому в даному випадку потрібно керуватись не загальними нормами, які встановлені Цивільним кодексом України, а спеціальними нормами, які конкретизують і деталізують порядок здійснення виплат за договорами банківського вкладу.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.12.2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2 укладено договір № D_090677654 банківського строкового вкладу (депозиту) за умовами якого вкладник передав, а банк прийняв на зберігання грошові кошти в розмірі 500 000 грн. на строк 122 дні з 23.12.2013 року до 24.04.2014 року.

03.01.2014 року позивачка додатково внесено на рахунок банку 1 975 000 грн., а 16.01.2014 року поповнила вклад на 850 000 грн.

Відповідно до п.1.4 договору банк щомісячно нараховує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі 24 % річних.

08.01.2014 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2 укладено договір № D_0906914798 банківського строкового вкладу (депозиту) за умовами якого вкладник передав, а банк прийняв на зберігання грошові кошти в розмірі 4 500 грн. на строк 62 дні з 08.01.2014 року до 11.03.2014 року та поповнено даний рахунок 25.02.2014 року на 4 000 000 грн., 27.02.2014 року на 1 000 000 грн., 28.02.2014 року на 1 800 000 грн.

Відповідно до п.1.4 договору банк щомісячно нараховує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі 23 % річних.

08.01.2014 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2 укладено договір № D_090691814 банківського строкового вкладу (депозиту) за умовами якого вкладник передав, а банк прийняв на зберігання грошові кошти в розмірі 1 000 грн. на строк 122 дні з 08.01.2014 року до 10.05.2014 року.

Відповідно до п.1.4 договору банк щомісячно нараховує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі 24 % річних.

22.02.2014 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку міжнародної платіжної картки VISA GOLD № D_090343506 на підставі якого відкрито спеціальний картковий рахунок у гривнях. З вказаного рахунку не виплачено банком 434 036,16 грн. В порушення договірних зобов'язань на день подання позову за відповідачем згідно розрахунку станом на 11.07.2014 року наявна заборгованість за договорами банківського строкового вкладу (депозиту) та за договором про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку міжнародної платіжної картки в розмірі 10 725 520,13 грн.

28.02.2014 року на підставі постанови Правління Національного Банку України № 107 АТ «Брокбізнесбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка має право на отримання внесених грошових коштів за договором банківського вкладу, банк порушив умови договору, тим самим позбавивши позивачку права вільно володіти та користуватися належними їй грошовими коштами.

При цьому відкликання ліцензії, початок процедури ліквідації банку, як юридичної особи, не означає, що діяльність юридичної особи припинено і банк не повинен виконувати зобов'язання, що виникли в правовідносинах, стороною яких є ОСОБА_2

Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення з позовом до суду строк дії зазначених договорів закінчився.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Брокбізнесбанк» строком на три місяці з 03.03.2014 року по 02.05.2014 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» якщо в банку, що ліквідується здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється.

Постановою Правління НБУ № 339 від 10.06.2014 року відкликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати ПАТ «Брокбізнесбанк».

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 року № 45 розпочато ліквідацію цього банку з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11.06.2014 року.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що під час тимчасової адміністрації та початку здійснення процедури ліквідації банку, не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів, оскільки Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, не є перешкодою вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті за системою гарантування вкладів, виходячи з умов укладених між сторонами договорів та вимог як спеціального так і загального законодавства, що регулює спірні правовідносини.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 09 жовтня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

Л.В.Ясеновенко

П.І. Проскурніцький