ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 год. 00 хв.

м. Київ

 02.12.2008 р.                                                                                                     № 11/423 

 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді    Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В., 

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом     ОСОБА_1

до                     Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської

                        державної адміністрації

Третя особа   Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»Київська міська філія

про                  зобов'язання вчинити дії

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації за участю третьої особи ВАТ «Укртелеком»(Київська міська філія) про визнання протиправними дії щодо відмови підтвердження факту його участі у формуваннях Цивільної оборони під час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також зобов'язання відповідача вчинити дії щодо підтвердження участі позивача у формуваннях Цивільної оборони у період з 22 по 24 травня 1986 року.

Ухвалою суду від 31.10.2008 р. відкрито провадження за зазначеним позовом та призначено попереднє судове засідання на 02.12.2008 р.

В попередньому судовому засіданні 02.12.2008 р. за згодою сторін розпочатий судовий розгляд.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог він зазначав, що у період з 22 по 24 травня 1986 року він у складі бригади з 10 чоловік -формування Цивільної оборони підприємства був направлений до Поліського району, на території, які потрапили в зону аварії, для виконання робіт, покладених на службу зв'язку і оповіщення ЦО. Документи підприємства -Київської міської радіотрансляційної мережі (правонаступником якої є третя особа ВАТ «Укртелеком») по Цивільній обороні за 1986 рік були знищені, а відтак позивач не зміг надати документи для відповідача, щоб останній видав йому довідку на підтвердження його участі у формуваннях Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Позивач посилався на положення статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесені до інвалідів війни. Реалізація визначених для інвалідів війни пільг здійснюється на підставі відповідного посвідчення, яке відповідно до п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 р. № 302, видається органами соціального захисту населення. Згідно з вимогами п. 12 зазначеного Положення однією з підстав для отримання цього посвідчення є довідка, видана органами МНС України. У відповідності до роз'яснень МНС України та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 р. № 361, таким органом у місті Києві є Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації.

Позивач вважає, що у зв'язку з відмовою відповідача підтвердити його участь у формуваннях Цивільної оборони у період з 22.06 по 24.06.1986 року, він не може реалізувати своє право на пільги, яке надане йому Законом.

Відповідач проти позову заперечував в частині визнання його дій протиправними, оскільки, як пояснив представник відповідача, у Головного управління з питань надзвичайних ситуацій не було достатньо підстав на час розгляду документів позивача прийняти відповідне рішення щодо підтвердження його участі у формуваннях Цивільної оборони.

Представник третьої особи ВАТ «Укретелком» підтвердив факт того, що позивач дійсно працював у Київській міській радіотрансляційній мережі з 22.06.1984 року по 04.08.2005 року і його було направлено з 22.05.1986 р. по 24.05.1986 року до Поліського району Київської області для виконання робіт, покладених на службу зв'язку, на підставі наказу від 19.05.1986 року № 61 «Про відрядження робітників КМРС для проведення робіт в Київській області».

Під час судового розгляду в якості свідків були допитані громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які надали свої пояснення на підтвердження обставин, на які посилається позивач.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідків, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач ОСОБА_1 працював у Київській міській радіотрансляційній мережі на посаді електромонтера з 22.06.1984 року по 04.08.2005 року. Відповідно до Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111 від 18.03.1976 р. та наказу начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 року № 90, позивач був зарахований до складу невоєнізованого формування Цивільної оборони підприємства, яке входило до служби оповіщення і зв'язку Цивільної оборони м. Києва. 

У період з 22.05.1986 р. по 24.05.1986 року позивача було направлено до Поліського району Київської області для виконання робіт, покладених на службу зв'язку, на підставі наказу від 19.05.1986 року № 61 «Про відрядження робітників КМРС для проведення робіт в Київській області».

Дані обставини підтверджуються довідками від 15.11.2005 р., 24.03.2008 р. ВАТ «Укртелеком», яке є правонаступником Київської міської радіотрансляційної мережі (копія наказу № 7 від 28.12.1998 р. «Про створення центру експлуатації радіофікації м. Києва Київської дирекції УДПЕЗ «Укртелеком»), копіями трудової книжки позивача, копією наказу № 61 від 19.05.1986 р.

Внаслідок виконуваних робіт позивач отримав захворювання, а в подальшому інвалідність, яка пов'язана з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до довідки лікарсько-трудової експертної комісії, серія КА-1 № 005840 від 06 червня 2005 р. позивачу встановлено першу групу інвалідності у зв'язку з профзахворюваннями, пов'язаними з роботами на ЧАЕС (копії довідки до акту огляду МСЕК знаходяться в матеріалах справи). На даний час позивач є особою, що постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи, категорії І, що підтверджується відповідним посвідченням серії А № 126278.

Враховуючи вимоги діючого законодавства для набуття статусу інваліда війни, позивач звернувся до відповідача з проханням видати йому відповідну довідку на підтвердження його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони, з метою подання її до органу соціального захисту населення.

Листом від 28.05.2008 року № 047/842 відповідач відмовив позивачу у наданні відповідного підтвердження. Як зазначав відповідач, відповідно до вимог Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого 18.03.1976 р. постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111, та Положення про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженого наказом начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 № 90 в кожному міністерстві, відомстві, іншому центральному органі виконавчої влади, а також на підприємствах, установах, організаціях створювались невоєнізовані формування ЦО. Облік та ведення списків особового складу невоєнізованих формувань було покладено на начальників Цивільної оборони підприємств, установ, організацій. У зв'язку з цим, відповідач порадив відшукати в архівах організації, від якої позивач брав участь у ліквідації наслідків катастрофи, копії розпорядчих документів начальника Цивільної оборони підприємства щодо залучення формувань ЦО підприємства.       

Крім того, відповідачем заперечувався той факт, що позивач ОСОБА_1 брав участь у складі формувань Цивільної оборони у період з 22.05.1986 року по 24.05.1986 року згідно наказу № 61 від 19.05.1986 р., оскільки в наказі було допущено помилку і невірно вказані ініціали позивача: замість ОСОБА_1 помилково зазначено ОСОБА_6

Під час судового розгляду третьою особою надано довідку № 34-01-426 від 17.06.2008 року, в якій зазначено, що у дійсності по даному наказу ОСОБА_1 командирувався для виконання робіт в Поліському районі Київської області у період з 22.05.1986 р. по 24.05.1986 р. Також як вбачається з матеріалів справи, на прохання позивача, Київською міською філією ВАТ «Укртелеком»були надані всі документи, які б могли підтвердити перебування позивача в Поліському районі Київської області у період з 22.05.1986 р. по 24.05.1986 р. Так, зокрема, окрім копії наказу № 61 від 19.05.1986 р., були направлені копії нарядів на виконання робіт від 22 та 23 травня 1986 року з визначенням місця та обсягів виконуваних робіт, додаток до ордеру № 10 по оплаті працівників Київської міської радіотрансляційної мережі, які були командировані у травні 1986 року для виконання робіт в Поліському районі Київської області, серед яких зазначено прізвище позивача -ОСОБА_1

Разом з тим, у листі ВАТ «Укртелеком»від 11.04.2008 р. № 01-34-681 повідомлено, що копію наказу Київської міської радіотрансляційної мережі про створення невоєнізованих формувань ЦО в 1986 році надати неможливо, оскільки цей наказ не є документом постійного зберігання і в установлений термін його було знищено.   

Проте, позивач зазначив, що факт виконання ним обов'язків цивільної оборони у складі формування цивільної оборони можуть підтвердити свідки.

Так у судовому засіданні 02.12.2008 р. у якості свідка допитано ОСОБА_5, який підтвердив, що ОСОБА_1 у період з 22.05.1986 р. по 24.05.1986 р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони. Свідок пояснив, що загін цивільної оборони був сформований на підприємстві -Київській міській радіотрансляційній мережі, яка підпорядковувалась Міністерству зв'язку УРСР, діяла як служба оповіщення. При підприємстві був начальник штабу Цивільної оборони. При відрядженні у травні 1986 року на робітників бригади був виписаний наряд, вони забезпечувались спецодягом, захисними засобами та вимірювальними приладами для визначення рівня радіації у місцях проведення робіт.

Свідок ОСОБА_4 також підтвердив обставини, викладені у позовній заяві з приводу того, що ОСОБА_1 у травні 1986 року був у складі бригади Київської міської радіотрансляційної мережі, яка була направлена до Поліського району Київської області. Свідок ОСОБА_4 був відповідальним за виконання робіт і пояснив, що бригада працівників мережі діяла у складі формувань Цивільної оборони, працівників бригади було ознайомлено з наказом по Цивільній обороні, який містив вимоги щодо дотримання працівниками заходів радіаційної безпеки та іншу інформацію про порядок виконання заходів Цивільної оборони у складі формування Цивільної оборони і який було доведено під розпис усього складу бригади.  

          Відповідно до частини 1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (на далі Закон)  цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Відповідно до пункту 9  ч. 2 статті 7 Закону до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявність відповідних документів, досліджених судом під час судового розгляду, покази свідків, допитаних у судовому засіданні безсумнівно підтверджують факт участі позивача у період з 22.05. по 24.05.1986 року у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формування Цивільної оборони, а відтак факт встановлення І групи інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи беззаперечно дають право позивачеві отримувати пільги згідно з положеннями Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як інваліду війни. Таким чином, суд вважає обґрунтованими та доведеними вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо підтвердження участі позивача у формуваннях Цивільної оборони у період з 22 по 24 травня 1986 року шляхом видачі відповідної довідки .

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В даному випадку відповідачем було відмовлено у наданні підтвердження у зв'язку з відсутністю певних документів, які підтверджували участь позивача в ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС саме у складі формування Цивільної оборони, а також помилки у зазначенні ініціалів Сергієнка. Судом встановлено, що дійсно на момент звернення позивача до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій таких документів не існувало у зв'язку з їх знищенням, дані обставини не були підтверджені свідками і факт помилки у наказі мав місце, у зв'язку з чим суд вважає, що підстав для визнання дій відповідача неправомірними немає.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163, 254  КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації вчинити дії щодо надання підтвердження участі ОСОБА_1 у формуваннях Цивільної оборони у період з 22 травня 1986 року по 24 травня 1986 року.

3.          В іншій частині позову відмовити.

 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя                                                                                                        К.С. Винокуров

 

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -10.12.2008.