АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/791/836/14 Головуючий в І інстанції Сіянко В.М.

Категорія: ст.ст. 190 ч.1,2,4;

358ч.4; 366ч.1 КК України Доповідач: Вороненко Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудня місяця «05» дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючої:Вороненко Т.В.

Суддів:Палькової В.М.,

при секретарі:Ришкової Н.М. Козловій Т.С.

З участю прокурора: обвинуваченого: Коломійця В.С. ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальне провадження №12013230000001939 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від « 04» серпня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця смт.Макарів Київської області,

працюючого лікарем в Макарівській ЦРЛ,

проживаючого АДРЕСА_1, -

за ст. 366 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі, з позбавленням права займатися лікарською практикою на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та покладено ряд обов'язків.

ОСОБА_6 визнаний винним і засуджений за те, що будучі службовою особою, лікарем-ортопедом хірургічного відділення Макарівської ЦРЛ, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 з 29.10. по 04.11.213 року не перебував на стаціонарному лікуванні в районній лікарні, умисно вніс завідомо неправдиві відомості до медичної карти стаціонарного хворого, що ОСОБА_7 нібито знаходився на стаціонарному лікуванні в палаті №5, що стало підставою для внесення цих даних до листка непрацездатності, після чого ОСОБА_6 04.11.2013 року підписав та завірив цей завідомо неправдивий офіційний документ печаткою.

В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_6, не погоджуючись з вироком суду вважає, що його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, допущені істотні порушення КПК України та неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність.

Стверджує, що ОСОБА_7 з 29.10по 01.112013 року лікувався на стаціонарі в Макарівській ЦРЛ і це в суді підтверджено показами свідків, які суд не взяв до уваги та речовими доказами.

Покликається також на безпідставне позбавлення його права займатися лікарською практикою, таке покарання, на його думку, не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Вказує, що в обвинуваченні не інкримінувалося те, що він некваліфіковано лікував хворих, а тому суд мав діяти у відповідності до примітки ст. 364 КК України і позбавити його права виконувати організаційно-розпорядчі функції.

Прокурор апеляційну скаргу, щодо ОСОБА_6 відкликав

Просить вирок суду скасувати, а провадження закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_6, який підтримав свою апеляцію, просив її задовольнити , думку прокурора, який вважав апеляційну скаргу необґрунтованою, а вирок законним, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам провадження і підтверджується дослідженими судом та наведеними у вироку доказами.

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого, в якій записи вів ОСОБА_6, ОСОБА_7 було госпіталізовано до хірургічного відділення Макарівської ЦРЛ 29.10.2013 року. Проте в листі лікарських призначень відсутні відмітки про їх виконання, що є обов'язковим, а свідчення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 суперечать цим обставинам.

Також обвинуваченим ОСОБА_6 в медичній карті були зроблені записи про огляд хворого ОСОБА_7 01.11, 03.11. та 04.11.2013 року, коли той не перебував в лікарні, а знаходився в Голопристанському районі Херсонської області, що беззаперечно встановлено.

Так як, згідно з протоколом затримання особи, ОСОБА_7 02.11.2013 року був затриманий на території Херсонської області працівниками міліції і за рішенням слідчого судді від 03.11.2013 року йому було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що спростовує перебування в цей час ОСОБА_7 в лікарні.

Свідок ОСОБА_11 підтвердила, що ОСОБА_6 надав їй історію хвороби ОСОБА_7 для виписки листа непрацездатності, на підставі якого і був виписаний такий лист. Що свідчить про те, що на підставі внесення в документ, а саме в історію хвороби завідомо неправдивих відомостей, був виданий завідомо неправдивий офіційний документ.

Свідок ОСОБА_12 показав, що він з 28.10.2013р. по 08.11.2013р. лікувався в хірургічному відділенні Макарівської районної лікарні, лежав у 5 палаті і не бачив жодного разу ОСОБА_7 ні в палаті, ні у відділенні.

В показах самих обвинувачених містяться протиріччя щодо часу перебування ОСОБА_7 в лікарні, що свідчить про їх недостовірність.

Так, ОСОБА_6 стверджував, що ОСОБА_7 перебував в лікарні з 29 жовтня по 01 листопада 2013 року, в цей час проходив курс лікування і вибув на вихідні, а 04.11.2013 року в лікарню не з'явився, але він відмітку в історії хвороби про порушення режиму не відобразив, заповнив її та віддав для виписки листа непрацездатності, в якому поставив свій підпис і печатку, та потім дозволив видати цей лист знайомому ОСОБА_7

В той же час, як слідує із історії хвороби, обвинувачений зробив запис в історії хвороби про огляд в цей день, 04.11.2013 року ОСОБА_7, знаючи, що він в лікарні відсутній.

Тобто, і зі слів ОСОБА_6 слідує, що він вніс в офіційний документ завідомо неправдиві відомості.

Проте, ОСОБА_7 в суді стверджував, що вже 31.10.2013 року відчув себе значно краще і залишивши заяву на посту про дозвіл не бути в лікарні 31.10. та 01.11.2013 року, вранці покинув лікарню.

Тобто, з цих свідчень слідує, що ОСОБА_7 фактично перебував в лікарні всього два дні 29 та 30 жовтня 2013 року і залишив цей заклад у четвер, що не узгоджується з показами ОСОБА_6 щодо часу перебування у лікарні та обставинами, за яких ОСОБА_7 покинув лікарню. Таким показам обвинувачених суд дав відповідну правову оцінку.

Не можна погодитися і з доводом апеляційної скарги ОСОБА_6, що суд необґрунтовано не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які свідчили нібито на його користь, оскільки цим свідкам про обставини, що стосуються перебування ОСОБА_7 в лікарні, нічого не відомо, так як один свідок у цей час не чергувала, другі працювали та лікувалися не в тій частині відділення, а інші не мали відношення до його лікування, що не заперечував в апеляції і сам апелянт.

Покази інших свідків, суд визнав недостовірними і навів переконливі доводи щодо цього, з оцінкою показань свідків та інших доказів, погоджується і колегія суддів.

Наведені докази беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_6 вчинив службове підроблення офіційних документів і дії його правильно кваліфіковані судом за ст. 366 ч.1 КК України.

Не можна визнати обґрунтованим довод апеляції обвинуваченого ОСОБА_6, що суд не врахував його особу та ступінь тяжкості вчиненого і позбавив права займатися лікарською практикою, в той час, як правопорушення інкриміноване йому, не пов'язане з його кваліфікацією лікаря, так як ст. 366 ч.1 КК України передбачає обов'язкове застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років і у суду не було підстав застосувати ст. 69 КК України та не призначити додаткового покарання.

Твердження в апеляційній скарзі обвинуваченого, що інкримінований йому злочин не пов'язаний з його лікарською практикою і тому його пвинні були позбавити організаційно-розпорядчих функцій, також не можна визнати обґрунтованими, так як злочин вчинений ним, пов'язаний саме з його лікарською діяльністю, а тому суд правильно обрав додаткове покарання у виді позбавлення права займатися лікарською практикою.

З вказаних підстав клопотання трудового колективу Макарівській ЦРЛ не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 серпня 2014 року щодо ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена учасниками процесу шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: (три підписи)

згідно з оригіналом

Суддя Вороненко Т.В.