ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22.01.07 р. Справа № 21/424
Прокурор Калінінського району м. Горлівка Донецької області в інтересах держави в особі:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки (позивач)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес”
про стягнення 15 000,00грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
прокуратури: Завгородня Т.В.
позивача: Губарєва О.А. – нач. юр. від. за дов. № 06/01-04 від 03.01.07р.
відповідача: Гладченко О.В. - юр.
Прокурором Калінінського району м. Горлівка в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес” про відшкодування у порядку регресу виплаченої колишньому працівникові відповідача громадянину Гайдару Володимиру Анатолійовичу моральної шкоди у сумі 15000,00 грн.
Заявою від 12.12.06р. прокуратура уточнила свої вимоги і наполягає на стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес” на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки 15000,00 грн. з посиланням на те, що:
- нещасний випадок з теслею-верстатником Гайдарем Володимиром Анатолійовичем стався з вини товариства, яке не створило безпечних умов праці своїм працівникам;
- нещасний випадок трапився до вступу в дію Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, тому відповідальність за спричинену моральну шкоду повинна бути покладена на товариство;
- згідно Закону України “Про охорону праці” і ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі ... відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, якщо не доведе, що моральна шкода завдана не з її вини;
- ст.1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом;
- згідно ст.268 Цивільного кодексу України строки позовної давності не поширюються на вимоги про відшкодування шкоди, спричиненої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я чи смертю.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки позов прокуратури підтримало.
Відповідач позов не визнав із посиланням на те, що:
- правовідносини зі страхування є адміністративними і цивільне законодавство до них не повинно застосовуватись;
- чинним законодавством України, зокрема ст.52 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, не передбачено стягнення зі страхувальника сум страхових виплат, здійснених страховиками;
- з урахуванням розкритого у ст.352 Господарського кодексу України терміну „страхування” відповідальність за невиконання чи неналежне виконання страхувальником своїх обов’язків не може бути покладена на страхувальника, оскільки виплати застрахованим особам при настанні страхових випадків покладаються на страховика і проводяться за рахунок фондів, які формуються за рахунок сплати страхувальниками страхових платежів;
- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки не наділене правом подавати позови до страхувальників про відшкодування у порядку регресу виплаченої моральної шкоди.
Розгляд справи закінчено 17.01.2007р.
Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 10-20 22.01.2007р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури і сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 08.07.2002р. у справі №22-2185 з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки (ВВД ФССНВ) на користь громадянина Гайдара Володимира Анатолійовича, постраждалого від нещасного випадку на виробництві, який мав місце 24.01.01р., стягнуто 15 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Нещасний випадок з працівником Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес” теслею-верстатником Гайдарем В.А. трапився під час виконання ним своїх трудових обов’язків. За результатами розслідування нещасного випадку складено акт про нещасний випадок за формою Н-1 від 26.01.01р. Відповідно до п.10 акту особою, якою було допущено порушення законодавства про охорону праці, визнана згідно ст.20 Закону України “Про охорону праці” директор Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес”.
Згідно рішення апеляційного суду Донецької області справа місцевим судом була порушена за позовом постраждалого Гайдара Володимира Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес” про стягнення моральної шкоди. Апеляційний суд дійшов висновку, що „відповідно до ст.ст.1, 21 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” ... відшкодування моральної шкоди потерпілому здійснюється ... Фондом за наявності факту заподіяння шкоди потерпілому”. Задовольнивши позов за рахунок ВВД ФССНВ апеляційний суд фактично відмовив у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес” про стягнення моральної шкоди.
На виконання зазначеного рішення постановою ВВД ФССНВ від 28.03.03р. № 556/1 призначена, нарахована та платіжним дорученням № 334 від 10.04.2003р. сплачена потерпілому моральна шкода у розмірі 15 000,00грн.
Зважаючи на те, що:
· відповідно до підпункту “е” п.1 ст. 21 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. у разі настання страхового випадку (до якого за ст.28 Закону віднесено й заподіяння моральної шкоди) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому виплачує Фонд соціального страхування від нещасних випадків (у даному випадку – позивач по справі);
· відповідно до ст.25 Закону №1105-ХІV від 23.09.1999р. усі види страхових виплат, передбачених ст.28 цього Закону, провадяться Фондом за рахунок його коштів;
· згідно ст.1 “Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (до якого за Законом віднесено й страхування від нещасного випадку (вступна частина Закону)) матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, здійснюється виключно за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом;
· серед обов’язків роботодавця як страхувальника, визначених ст.45 Закону №1105-ХІV від 23.09.1999р., відсутній обов’язок відшкодовувати Фонду суми сплаченої ним моральної шкоди у регресному порядку. Роботодавець лише сплачує внески до Фонду, які згідно зі ст.46 цього Закону входять до джерел фінансування Фонду і за рахунок яких здійснюється виплата страхових сум;
· згідно ст.9 Закону України “Про охорону праці” відшкодування шкоди (у Законі не зазначено якої, у зв’язку з чим треба розуміти, що як матеріальної, так і моральної), заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров’я, здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків,
господарський суд вважає вимоги необґрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.
Посилання прокуратури і позивача на норми Закону України “Про охорону праці” і Цивільного кодексу України є безпідставними, а порушення (не порушення) відповідачем вимог законодавства з охорони праці не впливає на результат розгляду спору по суті, так як згідно ст.47 Закону №1105-ХІV від 23.09.1999р. сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених статтею 1 цього Закону, у тому числі відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Цією ж статтею передбачені заходи до порушників нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань (штрафи, віднесення до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва), серед яких відсутня така міра відповідальності як відшкодування заподіяної шкоди.
Беручи до уваги вищенаведене, на підставі ст.1, 15, 21, 25, 28, 45, 46, 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р., ст.1 “Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” i керуючись ст.ст. 43, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Відмовити Прокурору Калінінського району м. Горлівка у задоволенні позову, поданого в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки до Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес”, про відшкодування виплаченої громадянину Гайдару Володимиру Анатолійовичу моральної шкоди у сумі 15000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:
1 – до справи;
2 – прокурору;
1 – позивачу;
1 – відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18