Судове рішення #3989391

                                                                                                     Справа № 1-26-2009

                                                     

 

 

         

            В И Р О К

І м е н е м        У к р а ї н и

 

28 січня 2009 року                                                         м. Вінниця

          Староміський районний суд міста Вінниці в складі :

головуючого судді Вохмінової О.С.                      

при секретарі Кобелевій С.О.                                     

з участю прокурора Півнюка С.М.

та захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., що народився в м. Вінниці, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з повною середньою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1, що проживає в АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 22.02.2007 року Староміським районним судом м. Вінниці за ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 1, 2, 75 КК України до 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

- 14.12.2007 року Староміським районним судом м. Вінниці за ст. 296 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 1000 грн.

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 289 ч. 2 КК України, -

 

в с т а н о в и в :

 

          В ніч з 27.12.2007 року на 28.12.2007 року, ОСОБА_1, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом розбиття віконного скла та перепилювання металевої решітки, проник в приміщення відділення поштового зв`язку № 23 по вул. Бучми, 98 в м. Вінниці, звідки таємно викрав майно Центру поштового зв`язку: спецодяг на суму з ПДВ 670,68 грн., зокрема куртки-плащі в кількості 4 шт. по ціні 54,10 грн. і плащі жіночі в кількості 5 штук по ціні 68,50 грн., та посилки на загальну суму 771,34 грн., а саме: перша посилка № 11690727, вартістю 92,77 грн., плата за її пересилку - 4,45 грн., друга посилка № 11841155, вартістю 64,54 грн., плата за пересилку - 3,10 грн., третя посилка № 0391618679453, вартістю 157,41 грн., плата за пересилку - 7,56 грн., четверта посилка № 0391618874469, вартістю 273,58 грн., плата за пересилку - 13,13 грн., п`ята посилка № 12510575, вартістю 144,40 грн., плата за пересилку - 10,40 грн., чим завдав шкоди на вказану суму. Крім того, викрав гроші в сумі 105 грн., що знаходились в робочому столі та належали ОСОБА_2., завдавши їй матеріального збитку на вказану суму і гроші в сумі 200 грн., що належали ОСОБА_3 завдавши їй матеріального збитку на вказану суму.    

          Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 01.01.2008 року в період часу з 00.30 години до 03.00 години, незаконно умисно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки «Фольксваген-Пассат», д/н НОМЕР_1 вартістю 45 000 грн., який належав ОСОБА_4 і знаходився в гаражі в дворі АДРЕСА_1 чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму. 

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину за ст. 185 ч.3 КК України визнав частково, розкаявся в скоєному, суду пояснив, що вночі з 27.12.2008 року на 28.12.2007 року він розбив скло і проник в приміщення поштового зв`язку, звідки викрав гроші 105 грн. і 200 грн., через вікно викинув спецодяг, також пошкодив посилки, але посилки не викрадав, оскільки в них були журнали і книги. Цивільні позови ЦПЗ на суму 1212,34 грн. і потерпілої ОСОБА_2на суму 105 грн. визнав повністю. Пояснив, що вчинив злочин через важке матеріальне становище.

          Вину у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом не визнав, суду пояснив, що автомобіль «Фольксваген» належить його бабусі ОСОБА_4, вона його придбала приблизно за 35 000 грн., а по дорученню керує вітчим ОСОБА_5 Оскільки раніше ніхто не заперечував проти того, щоб він керував автомобілем «Фольксваген», в Новорічну ніч він вирішив взяти автомобіль для того, щоб заробити грошей, таксуючи по городу. Він знав, де знаходяться ключі від автомобіля і гаража і власниця автомобіля - його бабуся ОСОБА_4 бачила, як він виїжджав з гаража, запитала, чи надовго він їде і заперечень з цього приводу не висловила, тому він вирішив, що вона дозволила взяти машину. Дозволу у вітчима ОСОБА_5. не питав, оскільки між ними неприязні стосунки.

          Потерпіла ОСОБА_3пояснила, що злочином їй завдана шкода, оскільки 200 грн., що були викрадені ОСОБА_1, їй здали мешканці району для внесення плати на підписку періодичних видань, тому вона змушена була внести свої 200 грн. в касу поштамту. ОСОБА_1 знає змалечку, шкода їй відшкодована, тому просила суворо його не карати, сподіваючись, що він виправиться.

          Представник цивільного позивача ОСОБА_6 цивільний позов Вінницької дирекції УДП поштового зв`язку «Укрпошта» підтримала на суму 1212,34 грн., пояснила, що дана сума складається з вартості викрадених посилок в розмірі 771,34 грн. і вартості пошкодженого вікна, дверей та замків в розмірі 441 грн. Оскільки спецодяг було знайдено та повернуто, шкода в цій частині не завдана.  

          Свідок ОСОБА_7. суду пояснила, що працювала на ВПЗ-23 і була присутньою при відтворенні обстановки і обставин події, під час якого ОСОБА_1 добровільно, без будь-якого примусу, розказав і показав, як проник в приміщення і вчинив крадіжку грошей.

          Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що в ніч на 01.01.2008 року її син ОСОБА_1 прийшов додому на АДРЕСА_1 і оскільки вона з чоловіком ОСОБА_5 були у сусідів, він зателефонував їй та сказав, що  візьме автомобіль «Фольксваген», який належить ОСОБА_4 і поїде святкувати Новий рік неподалік до друзів. Дану розмову чули присутні за столом, але не чув лише ОСОБА_5, якому це могло не сподобатись, оскільки він керує машиною по довіреності від ОСОБА_4 Коли прийшли додому, ОСОБА_5 з`ясував, що автомобіля немає, тому він звернувся до ОСОБА_12і в присутності слідчої ОСОБА_9. ОСОБА_4 підписала заяву до ОСОБА_12про викрадення автомобіля, але пояснила, що онук з її дозволу взяв машину. Вона, ОСОБА_8 і її мати - ОСОБА_4, знаходячись під впливом ОСОБА_5. і, побоюючись неадекватної поведінки з його боку, також дали пояснення на досудовому слідстві з приводу зникнення автомобіля. При цьому вона сказала, що ніякої розмови про автомобіль між нею та сином ОСОБА_1 не було.   

          Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України суд прийшов до висновку, що вина його  повністю доведена дослідженими доказами:

 

по епізоду крадіжки з приміщення ВПЗ-23:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3і представника цивільного позивача

в судовому засіданні;

- заявами потерпілих ОСОБА_3і ОСОБА_2про скоєний злочин (а.с 3,4 т. 1);

-    заявою начальника Вінницького поштамту ЦПЗ -1 від 29.12.2007 року про вчинення крадіжки матеріальних цінностей з відділення поштового зв`язку № 23 по вул. Бучми, 98 в м. Вінниці (а.с. 2 т. 1)

-    протоколом огляду місця події від 28.12.2007 року з фототаблицею і схемою, згідно яких оглянуто приміщення поштового зв`язку та виявлено пошкоджене вікно, уламки скла, відсутність частини грати, діаметром 1 см і виявлено пилку, довжиною 25 см, пошкоджені замки на внутрішніх дверях, вилучені сліди пальців рук (а.с. 5-21 т.1)  

-    актом відомчого розслідування від 02.01.2008 року по факту проникнення в приміщення ВПЗ-23, згідно якого було встановлено відсутність 5 посилок, спецодягу на суму 670,68 грн., пошкодження вікон, дверей та замків на суму 441 грн. (а.с. 23-25 т.1)

-    актом комісії від 29.12.2007 року, згідно якого ухвалено виплатити замовникам відшкодування п`яти викрадених посилок на загальну суму 771,34 грн., з яких 732,70 грн. - сума відшкодування за посилки, 38,64 грн. - плата за пересилання переказів (а.с. 34 т.1)

-    явкою з повинною ОСОБА_1 від 02.01.2008 року, згідно якої він добровільно зізнався про скоєний злочин (а.с. 117 т.1)

-    протоколом відтворення обстановки і обставин події з фототаблицею від 03.01.2008 року, згідно якого ОСОБА_1 розказав і показав на місці обставини скоєння злочину, чим підтвердив раніше дані покази (а.с. 167-172 т.1)

-    протоколом додаткового огляду місця події від 03.01.2008 р., згідно якого було оглянуто прилеглу територію ВПЗ-23 і на даху підсобного приміщення виявлено та вилучено викрадений спецодяг (а.с. 173 т.1)

-    дані речі були оглянуті та приєднані в якості речових доказів (а.с. 174, 175 т.1), повернуті завідуючій ВПЗ-23 під розписку (а.с. 176 т.1)

-    оголошеним в судовому засіданні протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 яка на досудовому слідстві пояснила, що в робочому столі у відділенні поштового зв`язку вона залишила 105 грн., а 28.12.2007 року, коли прийшла на роботу, побачила розбите віконне скло і пошкоджену решітку, також виявила відсутність грошей (а.с. 132 т. 1). Пред`явила цивільний позов на суму 105 грн. (а.с. 129 т. 1); аналогічні показання вона давала під час допиту в судовому засіданні 04.06.2008 року, які зафіксовані в протоколі судового засідання (а.с. 436-437 т.1)

-    оголошеним в судовому засіданні протоколом допиту свідка ОСОБА_10, які на досудовому слідстві пояснила, що була понятою при відтворенні обстановки і обставин події, на якому ОСОБА_1 добровільно показав як вчинив крадіжку з приміщення поштамту (а.с. 181, 182 т.1)

-    актом документальної ревізії грошових коштів від 28.12.2007 року, згідно якого також встановлено, що фактично пред`явлені залишки поштових відправлень не відповідають даним обліку на суму 5 посилок (а.с. 26-40 т. 1)

-    актом інвентаризації залишку каси готівки по ВПЗ-23 станом на 28.12.2007 року (а.с. 41 т. 1)

-    актами інвентаризації знаків поштової оплати по ВПЗ-23 за 28.12.2007 року (а.с. 42-47 т.1)

-    актами інвентаризації періодичних видань по ВПЗ-23 станом на 28.12.2007 року (а.с. 48-50 т.1)

-    актами інвентаризації товару по ВПЗ-23 станом на 28.12.2007 року (а.с. 51-59 т.1)

-    актами інвентаризації лотерей та карток по ВПЗ -23 за 28.12.2007 року (а.с. 60-61 т. 1)

-    дефектним актом від 29.01.2008 року та актами списання матеріалів на ремонт приміщень і локальним кошторисом на ремонт на відшкодування збитків (а.с. 312-315 т. 1)

-    показами самого ОСОБА_1, даними в ході досудового слідства при допиті в якості обвинуваченого (а.с. 190-193 т.1)

-    висновком експерта № 5-Д від 01.02.2008 року, згідно якого слід пальця руки, вилучений при огляді місця події  28.12.2007 року за фактом крадіжки з приміщення відділення зв`язку № 23 по вул. Бучми, 98 в м.Вінниці, залишений мізинцем правої руки ОСОБА_1(а.с. 213-218 т.1)

-    іншими дослідженими доказами.

Часткове визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки з приміщення ВПЗ-23 суд розцінює як спосіб захисту, оскільки його покази щодо непричетності до викрадення посилок повністю спростовуються наведеними доказами.

 

По епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтувалось на заяві потерпілої ОСОБА_4, її показах,  показах свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_5., а також протоколі відтворення обстановки і обставин події.

Так, на досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що їй на праві власності належить автомобіль «Фольксваген-Пассат», який за 45 000 грн. придбав її зять ОСОБА_5 В ніч з 31.12.2007 року на 01.01.2008 року вона знаходилась в будинку своєї доньки ОСОБА_8 по АДРЕСА_1, донька з сім`єю в цей час знаходилась у сусідів. Прийшов її онук - ОСОБА_1, привітав зі святом, побув ще деякий час і пішов, після того вона лягла спати і не чула, як від`їжджав автомобіль. Ніякої розмови у неї з онуком з приводу автомобіля не було (а.с. 135 т.1); оскільки матеріальної шкоди їй не завдано, автомобіль повернуто, цивільний позов вона не пред`явила (а.с. 137 т. 1).

В судове засідання потерпіла ОСОБА_4 не з`явилась, привід відносно неї не виконаний, оскільки вона є особою похилого віку і має фізичні вади.

Між тим, в ході судового слідства свідок ОСОБА_11 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу суду неправдивих показів, впевнено пояснив, що в ніч з 31.12.2007 року на 01.01.2008 року він вийшов в свій двір і побачив сусіда ОСОБА_1, який з гаража вигонив машину. З будинку вийшла його бабуся ОСОБА_4 і запитала, куди він їде, на що відповів, що скоро буде. Свідок також пояснив, що і раніше декілька разів бачив, як ОСОБА_1 брав машину.

З метою усунення протиріч між показаннями потерпілої ОСОБА_4 та свідкаОСОБА_11 на виконання судового доручення слідчим ОСОБА_915.01.2009 року була проведена очна ставка між потерпілою і свідком, в ході якої свідок ОСОБА_11 підтвердив обставини, про які розповів в судовому засіданні. Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що оскільки пройшло багато часу, вона не пам`ятає події ночі з 31.12.2007 року на 01.01.2008 року, але раніше інколи дозволяла ОСОБА_1 брати автомобіль. Крім того, матеріальна шкода їй не завдана, оскільки автомобіль повернуто. 

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд бере до уваги ствердні покази свідкаОСОБА_11, а покази потерпілої ОСОБА_4 на досудовому слідстві суд оцінює критично. Крім того, свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що заяву до Староміського РВ про зникнення автомобіля ОСОБА_4 писала і пояснення слідчому давала під впливом зятя ОСОБА_5 хоча неодноразово говорила про те, що дозволила онуку взяти автомобіль.    

 

ОСОБА_1, будучи допитаним на досудовому слідстві в якості свідка (а.с. 162-165 т.1) та обвинуваченого (а.с. 190-193 т.1), а також в судовому засіданні в якості підсудного вину у вчиненні даного злочину не визнав.

При проведенні відтворення обстановки і обставин події 03.01.2008 року ОСОБА_1 дійсно показав, як взяв ключі від автомобіля і гаража і виїхав автомобілем з двору (а.с. 177-180 т.1). Дані обставини він підтвердив і в  судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_5. в судове засідання не з`явився, хоча при виконанні приводу дав зобов`язання бути присутнім в судовому засіданні. На досудовому слідстві він пояснив, що  прийшовши після святкування Нового року додому, він з`ясував, що з гаража зник автомобіль «Фольксваген». Даний автомобіль він придбав за 7400 доларів США і витратив на ремонт 1600 доларів США, всього вартість автомобіля - 45 000 грн., зареєстрований він на ОСОБА_4. Переконавшись, що відсутні ключі від замка запалення, які були сховані в спальні, вони звернулись до ОСОБА_12(а.с. 139 т.1).

Аналогічні покази дала свідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві (а.с. 140 т.1).

Показання свідка ОСОБА_8 щодо викрадення автомобіля суд оцінює критично, оскільки, як пояснила свідок в судовому засіданні, вони були дані під впливом ОСОБА_5ОСОБА_5. як володілець транспортного засобу заяву до ОСОБА_12не писав.

Аналізуючи і оцінюючи наведені докази в їх сукупності, приймаючи до уваги вимоги ст. 62 Конституції України і обставини справи, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України не доведена, а вищенаведені факти свідчать про відсутність мети і умислу у ОСОБА_1 на незаконне заволодіння транспортним засобом, оскільки в ніч з 31.12.2007 року на 01.01.2008 року він користувався транспортним засобом «Фольксваген-Пассат» за згодою власника - бабусі ОСОБА_4  

Що стосується показів свідка ОСОБА_5. на досудовому слідстві, то вони не можуть слугувати достатньою підставою для обвинувачення ОСОБА_1 в незаконному заволодінні транспортним засобом. Крім того, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 існують неприязні стосунки. Протокол відтворення обстановки і обставин події дійсно підтверджує той факт, що ОСОБА_1 взяв автомобіль, але не доводить саме незаконного заволодіння транспортним засобом.   

За таких обставин ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України слід визнати невинним в зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину і по суду виправдати 

         Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в приміщення.  

Підсудний ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за умисні, корисливі злочини, в тому числі йому призначалось покарання із звільненням від його реального відбування з випробуванням, призначалось покарання у вигляді штрафу, але незважаючи на те, що судом було двічі надано можливість стати на шлях виправлення, ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисний, тяжкий, корисливий злочин під час проходження іспитового строку. Дані обставини, а також те, що він не навчається і не працює, завдану злочином шкоду ЦПЗ № 1 і потерпілій ОСОБА_2. не відшкодував, значно підвищують суспільну небезпечність підсудного і характеризують його як особу, схильну до скоєння злочинів. За місцем проживання він характеризується позитивно, за місцем відбування покарання - посередньо, на обліку в психоневрологічній лікарні та на наркологічному обліку не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є повне відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_3

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, немає.

          Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, думку потерпілої ОСОБА_3з приводу покарання, а також обставину, що пом'якшує покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі.

          Речові докази, які були передані на зберігання ЦПЗ № 1, а саме, куртка синього кольору, плащ, дві шкіряні куртки, бушлат військовий, шарф, ревун (а.с. 174 - 176 т.1) повернути ЦПЗ № 1 як законному власнику. Автомобіль «Фольксваген-Пассат», д/н НОМЕР_1 що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 - повернути їй.

          Цивільні позови прокурора Староміського району в інтересах держави в особі УМВС України у Вінницькій області про стягнення з ОСОБА_1 1520,21 грн. - суми витрат на проведення дактилоскопічної експертизи, цивільний позов Вінницького поштамту - ЦПЗ № 1 на суму 1212,34 грн. і цивільний позов потерпілої ОСОБА_2на суму 105 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 323, 324, ч. 4 ст. 327 КПК України, суд, -

 

з а с у д и в :

 

          Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити  йому покарання  у  вигляді   чотирьох років позбавлення волі.

          Згідно ст. 71 КК України до покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 22.02.2007 року та остаточно призначити покарання у вигляді п`яти років шести місяців позбавлення волі.

          По обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України визнати невинним в зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину і виправдати. 

          Вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 14.12.2007 року виконувати самостійно.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання - з 11.01.2008 року.

Цивільні позови прокурора Староміського району в інтересах держави в особі УМВС України у Вінницькій області, цивільний позов Вінницького поштамту - ЦПЗ № 1, потерпілої ОСОБА_2задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 1520 (тисяча п`ятсот двадцять) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції поштамт - ЦПЗ № 1 1212 (тисяча двісті дванадцять) грн. 34 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2105 (сто п`ять) грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази, які були передані на зберігання ЦПЗ № 1, а саме, куртка синього кольору, плащ, дві шкіряні куртки, бушлат військовий, шарф, ревун повернути ЦПЗ № 1 як законному власнику. Автомобіль «Фольксваген-Пассат», д/н НОМЕР_1 що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 - повернути їй.

          Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити утримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

           

          Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація