Номер провадження № 22-ц/1590/7415/12

Головуючий у першій інстанції Загороднюк

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2012 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого -Плавич Н.Д.

суддів -Гірняк Л.А.,Кварталової А.М.

при секретарі - Кушнір М.В.

у судовому засіданні у присутності представника публічного акціонерного товариства акціонерний Банк «ПОРТО -ФРАНКО», який діє по довіреності,

розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2009 року по справі за позовом Акціонерного комерційного банку "ПОРТО-ФРАНКО" ( правонаступник ПАТ АБ «ПОРТО -ФРАНКО») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення солідарно кредитної заборгованості та судових витрат,

.

ВСТАНОВИЛА:

рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2009 року позовні вимоги Акціонерного комерційного банку «ПОРТО -ФРАНКО»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь АКБ «ПОРТО -ФРАНКО» заборгованість за кредитом, відсотками -5319,98 дол. США, штраф в розмірі 7861,19 дол. США., усього стягнуто 13181 дол. США (тринадцять тисяч сто вісімдесят один) дол. США за курсом НБУ в гривнях на день здійснення платежу і судові витрати в розмірі 1014,95 грн, ІТЗ 30 грн.(а.с. 62).

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 17.02.2010 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, рішення місцевого суду змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь АКБ «ПОРТО -ФРАНКО»заборгованість за кредитом у розмірі 105480, 99 грн.(сто п'ять тисяч чотириста вісімдесят гривень дев'яносто дев'ять копійок), що еквівалентно 13181,17 доларів США (тринадцять тисяч сто вісімдесят один долар сімнадцять центів США) за курсом Національного банку України у гривнях на день ухвалення рішення. (а.с 95 - 98).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України від 25.04. 2012 року, касаційна скаргу ОСОБА_1 задоволена частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 17 лютого 2010 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 скасовано. Справу в цій частині вимог передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення суду залишено без змін. (а.с. 131-133).

При новому розгляді справи в апеляційному суді відповідачі не з'явилися, про день і час розгляду справи сповіщені.

Представник Банку надав свої заперечення на апеляційну скаргу, вважає, що відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу не подавав, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1

У відповідності з вимогами ст. 305ч2 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає її розглядові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю -доповідача, яка доповіла доводи апеляційної скарги і висновок суду вищої інстанції, заперечення на скаргу, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу задовольнити.

Справа розглядалася неодноразово, була в провадженні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (а.с. 123 -133).

Ст. 338ч4 ЦПК України передбачено, що висновки і мотиви з яких скасовані рішення вищим судом є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

З урахуванням висновків і мотивів, з яких частково було скасовано рішення апеляційного суду від 17.02. 2010 року, судова колегія перевіряла законність рішення суду 1 інстанції.

По матеріалам справи встановлено, що 08.08.2007 р. між АКБ «ПОРТО -ФРАНКО», правонаступником якого є ПАТ АБ «ПОРТО -ФРАНКО»та ОСОБА_1(позичальник ) було укладено кредитний договір № 2001/ 1-07, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 4 544,61 доларів США строком до 07.04.2008 року зі сплатою 18% річних (а.с. 11-12).

Крім цього, 08.08.2007 року було укладено договір поруки між АКБ "Порто-Франко" та ОСОБА_2 (поручитель)(а.с. 13).

08.04.2008 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено АКБ «ПОРТО -ФРАНКО» претензії з вимогою про сплату заборгованості за вищевказаним кредитним договором, які отримані 22 квітня 2008 року і 10 квітня 2008 року(а.с. 20-23).

02.03.2009 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повторно направлено АКБ «ПОРТО- ФРАНКО» претензії, які були ними отримані 11 березня 2009 року і 10 березня 2009 року відповідно (а.с. 25-28). На письмові вимоги банку відповідачі не реагували.

Відповідно до розрахунку по кредитному договору станом на 20.03.2009 року сума заборгованості за кредитом та відсотками складає 5 319,98 доларів США, пеня за виникнення простроченої заборгованості -7 861,19 доларів США, а всього 13 181,17 доларів США (а.с.30).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.02.2010 року з відповідача ОСОБА_1 (позичальник) на користь Банку стягнута сума заборгованості і відсотки за користування грошима за кредитним договором № 2001/ 1-07 від 08.08.2007р., всього 13181,17доларів США (а.с.95-98). Рішення апеляційного суду в цій частині залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України від 25.04. 2012 року(а.с.131-133).

08.08.2007р. в забезпечення виконання зобов'язань позичальником по кредитному договору № 2001/ 1-07 від 08.08.2007р. між Банком ( кредитор) і ОСОБА_2(поручитель) було укладено договір поруки (а.с.13). Посилаючись на умови договору поруки Банк заявив позовні вимоги про стягнення з позичальника і поручителя солідарно суми заборгованості за кредитним договором.

Перевіряючи законність позовних вимог Банку про солідарну відповідальність поручителя колегія встановила наступне.

Частиною першою ст.554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з частиною першою ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення його вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. По матеріалам справи встановлено, що строк виконання зобов'язань за кредитним договором № 2001/ 1-07 від 08.08.2007р. встановлено 07.04.2008р. В договорі поруки строк виконання зобов'язання підтверджено, 07.04.2008р. (а.с.13).

Пунктом 5.2 Договору поруки, який був укладений між Банком і поручителем ОСОБА_2 передбачено, що поручительство припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання, не пред'явить позову до Поручителя.

Позовні вимоги до поручителя були заявлені в суді 23.03.2009р., після спливу строку, визначеного ч 4ст.559 ЦК України і п. 5.2 Договору поруки.

З урахуванням вимог закону, доказів, що зібрані по справі відсутні правові підстави для стягнення з поручителя суми заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку з позичальником.

Порушення норми матеріального права у відповідності з вимогами ст.309ч1п.п.3,4 ЦПК України дає підставу для скасування рішення в цій частині вимог Банку і відмову в позові Банку до поручителя ОСОБА_2

Незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 не подавав апеляційну скаргу і не оскаржував в касаційному порядку рішення апеляційного суду, колегія з урахуванням доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 перевіряє законність рішення в повному обсягу.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2,309ч1п.п.3,4,316,317,319 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.10.2009 р. в частині задоволення позовних вимог Акціонерного комерційного банку «ПОРТО-ФРАНКО»(правонаступник ПАТ КБ «ПОРТО -ФРАНКО») до ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 2001/ 1-07 від 08.08.2007р., та судових витрат - скасувати.

В задоволені позовних вимог Акціонерного комерційного банку «ПОРТО-ФРАНКО» (правонаступник ПАТ КБ «ПОРТО -ФРАНКО») до ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 2001/ 1-07 від 08.08.2007р., та судових витрат -відмовити.

Рішення набирає чинності негайно після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.

Гірняк Л.А.

Кварталова А.М.