Справа № 570/3792/14-ц

Номер провадження 2/570/1338/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката ОСОБА_2

представника відповідача, адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

В зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його сусід і товариш ОСОБА_5, у якого знаходилося у тимчасовому користуванні належне позивачу майно, останній звернувся із позовом до спадкоємця ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В одному із судових засідань, в яке він з'явився, позивач ОСОБА_1 позов підтримав, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві, і просить витребувати у відповідачки мопед, кобилу, віз, огортач, виорювач, та плуг і передати це майно йому, оскільки це його майно, яке було у користуванні ОСОБА_5 і яким безпідставно заволоділа відповідачка.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 - у судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснила, що позивач передав у користування померлого ОСОБА_5 своє майно, а саме: мопед, кобилу, віз, огортач, виорювач та плуг, яким останній користувався до своєї смерті. Після смерті ОСОБА_5, позивач звернувся до ОСОБА_4 з проханням повернути йому його майно, але остання відмовила в цьому. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду і вона, як його представник, просить його задовольнити.

Представник відповідачки - адвокат ОСОБА_3 - в судовому засіданні позовних вимог не визнала, зазначивши, що позивачем не надано доказів належності йому спірного майна, в тому числі і оригіналів документів на мопед. Вважає позов безпідставним, не доведеним належними доказами, а тому просить відмовити в його задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_4, яка була допитана за правилами свідка, в судовому засіданні позовних вимог не визнала, та зазначила, що мопеда у її володінні немає, а все інше майно, яке позивач просить витребувати у неї, належало її покійному брату і вона прийняла його як спадщину. Також показала, що у 2002 році, її тітка, а мати покійного ОСОБА_5 - ОСОБА_12 купила собі кобилу, за яку вона розрахувалась коштами від продажу корови і телиці, а через чотири роки її брат ОСОБА_5 за свої кошти купив собі другу кобилу, а віз, плужки, борони та інше обладнання у її брата були від їх діда та дядька. Зазначила, що позивач робив якісь деталі до воза, будучи ковалем, але її брат за все розрахувався із ним, так як віддав позивачу двоє лошат від кобили, а також багато років виконував у позивача різні господарські роботи: садив, орав та інше. Її брат ОСОБА_5 дев'ять років не пив спиртних напоїв, а коли ІНФОРМАЦІЯ_2 йому виповнилося 55 років, то він знову запив і просив у неї гроші на лікування та говорив їй, що хоче продати коні. Їй відомо, що коли брат захворів після запою, то коней доглядали його тітка та сестра. Також повідомила, що їй відомо, що ОСОБА_5 купив за одну тисячу гривень поломаний мопед три роки тому і багато грошей ще вклав у його ремонт, але документів на той мопед і самого мопеда після смерті брата вона не бачила, в її господарстві мопеда немає. Вказала, що вона здійснила обряд поховання брата, подала заяву нотаріусу про прийняття спадщини після його смерті, і двоє коней з господарства брата на даний час знаходяться у неї та зареєстровані за її господарством. Вважає позов безпідставним і просить відмовити у його задоволенні.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що в позові немає ні слова правди. ОСОБА_5 хотів купити кобилу, ОСОБА_1 допоміг йому грішми, а потім ОСОБА_5 продав корову і двоє лошат і повністю розрахувався з ОСОБА_1 Пізніше ОСОБА_5 купив за свої кошти ще одну кобилу. Воза він взяв у радгоспі "Рівненському", коли цей радгосп розпадався. Плуги у ОСОБА_5 були давно і перейшли йому від діда і дядька. Мопед у ОСОБА_5 появився років три тому. Він купив його за 1000 гривень і ще 900 гривень витратив на ремонт мопеда. Все це їй відомо, бо вона і ОСОБА_5 проживали на одному подвір'ї. Де зараз знаходиться мопед, їй не відомо. ОСОБА_1 за життя ОСОБА_5 не мав до останнього жодних претензій стосовно майна, яке зараз хоче витребувати.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 показала, що їй відомо, що ОСОБА_1 купив кобилу для ОСОБА_5, і останній завжди говорив їй, що одна кобила його, а інша ОСОБА_1, при цьому сам ОСОБА_1 кобилою не користувався, а користувався ОСОБА_5, який орав у позивача. Також свідок зазначила, що ОСОБА_1 зварив для ОСОБА_5 воза, а потім плужка. Також свідок бачила у ОСОБА_1 мопеда, якого той подарував ОСОБА_5, а останній купляв запчастини до нього і ремонтував того мопеда. Свідку відомо, що ОСОБА_5 працював на фермі на конях. Як ОСОБА_1 передавав гроші, як привозили до ОСОБА_5 кобилу, вона не бачила та які були домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 їй невідомо.

Свідок ОСОБА_8, який доводиться двоюрідним братом ОСОБА_5, показав суду, що у його брата було дві кобили, одну з яких він купував у 2002 році із матір'ю, а другу у 2006 році сам. Цими кобилами користування тільки його брат. Плужки у брата були дідові. Також його брат все робив у ОСОБА_1 Зі слів брата йому відомо, що двоє лошат той віддав ОСОБА_1 Також відомо, що мопед був куплений його братом у ОСОБА_1 за одну тисячу гривень, але цей мопед не був придатний для їзди, а був як брухт. Вважає, що ОСОБА_9 міг виконувати для його брата якісь ковальській роботи, але брат за все розрахувався і відробив.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10, яка доводиться рідною сестрою ОСОБА_1, показала суду, що у її брата був мопед, якого він віддав ОСОБА_5 в несправному стані, чи платив ОСОБА_5 гроші за мопеда не знає. Також зазначила, що років 10-15 тому в Олександрії її брат купив для ОСОБА_5 кобилу, однак як вони розраховувалися свідок не бачила. Кобила була у господарстві ОСОБА_5, але як треба було садити, то ОСОБА_5 за цю кобилу приходив до її брата і виконував такі роботи. Також її брат робив для ОСОБА_5 воза та плуги, які її чоловік завозив до ОСОБА_5 Її брат із ОСОБА_5 якось розраховувалися між собою, але вона цього не бачила. Коли її брат, після похорону ОСОБА_5, пішов забирати кобилу, то йому відповідачка не віддала.

Із показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що 12 років тому він зі своїм швагром ОСОБА_1 їздив в Олександрію, де швагро заплатив за коня, а на другий день мав його забрати, чому не забрали коня відразу не пам'ятає. Потім на прохання швагра, він забирав плужка, виорювача, залізні частини до воза і на вантажній машині завозив це до ОСОБА_1 Пізніше ОСОБА_1 знайшов ОСОБА_8, який погодився забрати кобилу і обслуговувати земельну ділянку ОСОБА_1 Через деякий час ОСОБА_5 купив другу кобилу, а швагро сказав, що дав ОСОБА_5 триста гривень. Йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були в дружніх стосунках, але на конях працював тільки ОСОБА_5 Також відомо, що у його швагра був мопед.

Суд, заслухавши пояснення сторін, та їх представників, всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що Висновком № 2142 від 02.06.2014 року, затвердженим начальником Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, було припинено подальший розгляд звернення ОСОБА_1 від 28 травня 2014 року про те, що ОСОБА_4 самовільно забрала його речі та встановлено, що 27.05.2014 року помер ОСОБА_5, після смерті якого двоюрідна сестра покійного ОСОБА_4 забрала майно, а саме: мопеда, воза, плуга, кобилу, яке заявник вважає своєю власністю, а ОСОБА_4 заперечує це.

Згідно з довідкою Городищенської сільської ради від 10.09.2014 року № 549 у господарстві ОСОБА_1 за даними погосподарської книги № 3 особовий рахунок НОМЕР_2 коні не утримуються.

Відповідно до Посвідчення - інформаційної картки водія гужового транспорту від 20 лютого 2009 року воно видане ОСОБА_5

Згідно листа № 35/24-5201 від 29.10.2014 року відділу Державтоінспекції УМВС України в Рівненській області мопед червоного кольору "MUSTANG" YX48Q-2 (державний номерний знак НОМЕР_1) зареєстрований за ОСОБА_1

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", застосовуючи положення ст.387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє не може бути задоволений.

Згідно до п.23 цієї ж Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, відповідно до статті 387 ЦК України та частини третьої статті 10 ЦПК України особа, яка звернулась до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України встановлює, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження права власності на спірне майно та доказів про перебування належного йому майна у відповідачки, тому немає підстав для задоволення позовних вимог. Тобто, суд не вбачає порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а тому позов до задоволення не підлягає.

В зв'язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до ст.88 ЦПК України, не підлягають стягненню судові витрати, зокрема сплачений позивачем при подачі позову до суду судовий збір.

Керуючись ст.ст.11, 57, 59, 60, 88, 213-215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.317, 319, 321, 328, 387 Цивільного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

В задаволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити повністю за недоведеністю і безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.