Якимівський районний суд Запорізької області
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
2/330/639/2014
Справа № 330/1023/14-ц
"04" грудня 2014 р.
Якимівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - Гусаровой В.В.
при секретарі - Саркісовой І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про визнання дій суду противоправними та стягнення збитку,
встановив:
20.05.2014 р. до Якимівського районного суду Запорізьскої області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про визнання дій суду противоправними та стягнення шкоди.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за думкою позивача дії суддів Мелітопольського міськрайонного суду порушують чинне законодавство, яке у свою чергу веде до порушення прав та свобод позивача, гарантованих ст. 55 Конституції України. Як підставою для звернення до суду позивач вказує :
Стосовно позивача та його майна було здійснено ряд злочинів, загальна сума завданих йому збитків складає 6000 гр. З 2011 р. позивач неодноразово скаржився на міліцію та прокуратуру стосовно їх бездіяльності у розслідуванні цієї кримінальної справи. Після цього позивач подав скаргу на бездіяльність правоохоронних органів до Мелітопольського міськрайсуду. За вказаною скаргою 30.12.2013 р. суддя Юрлагіна Т.В. винесла ухвалу, яку виносила без присутності позивача.
18 квітня 2014 р. суддя Мелітопольського міськрайсуду Ніколова І.С. винесла ухвалу про відмову в роз'ясненні судового рішення, посилаючись на те, що рішення суду є зрозумілим, а в ухвалі від 1.04.2014 р. містяться , за думкою позивача, неправомірні та безпідставні вимоги щодо усунення недоліків заяви про перегляд справи. При цьому у вказаній ухвалі суд посилається на вимоги ч.2 ст. 462 КПК України щодо вимог до заяви, однак, на думку позивача, всі вимоги щодо заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, їм були виконані. Згодом заява позивача про перегляд судового рішення ( ухвали слідчого судді Юрлагіної Т.В. від 30.12.2013 р.) була , за думкою позивача, неправомірно залишена без розгляду в зв'язку з не виправленням недоліків. Цими діями, за думкою позивача, суддя створив штучні бар'єри з метою не розгляду справи, фактично позбавивши позивача ( за його думкою) доступу до правосуддя. Про те, за думкою позивача, сам факт, що суддя Юрлагіна Т.В. розглядала його скаргу без його присутності ( в порушення ч.3 ст. 306 КПК України) і було підставою для перегляду скарги за ново виявленими обставинами.
Тому, за думкою позивача, суддя Ніколова І.С. знехтувала ст. 2,7 Закону України «Про судоустрій», де вказано, що завданням суду є забезпечення кожному права на справедливий суд, що і є, за думкою позивача підставою для стягнення з Мелітопольського міськрайонного суду матеріальної шкоди у розмірі заподіяних злочинами шкоди у розмірі 6000 гр.
При цьому позивач у своїй заяві вказав : « І оскільки суд не захотів відстоювати мої права та інтереси і фактично захищає відповідача, то нехай тепер і компенсує понесені ним матеріальні витрати. Саме у цьому полягає причинно-наслідковий зв'язок між діями суду і нанесеними мені матеріальними збитками» В уточненій заяві від 13.11.2014 р. ( а.с.67), позивач просив визнати дії Мелітопольського міськрайонного суду противоправними, при цьому незаконна діяльність цього суду полягає : у безпідставній відмові у прийнятті позовів і заяв про перегляд справи за ново виявленими обставинами, у необ'єктивному і упередженому розгляді позовів та несвоєчасній відправці рішень суду та стягнути з відповідача 6000 гр. матеріального збитку.
У судове засідання позивач надав заяву, у якій просив розглянути справу без його участі та підтримав позов у повному обсязі, винести заочне рішення по справі..
Представник відповідача подав у судове засідання заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позов не визнав у повному обсязі і просив в позові відмовити..
Суд ухвалив слухати справу за відсутності сторін по справі, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
У відповідності до ст. 197 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У судовому засіданні були вивчені наступні докази по справі :
- позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3, у якій міститься розрахунок спричиненої відповідачем шкоди у розмірі 3111,57 гр. та 2000 гр. моральної шкоди. ( на вказаний розрахунок позивач посилався у позовній заяві ) ( а.с.76)
- матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області на постанову про закриття провадження ( а.с.77-94)
- ухвала судді Мелітопольського міськрайсуду Ніколовой І.С. від 18.04.2014 р. якою повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд за ново виявленими обставинами ухвали від 30.12.2014р. Мелітопольського міськрайонного суду про закриття провадження по скарзі. ( а.с.98)
- ухвала апеляційного суду Запорізької області від 20.05.2014 р. якою відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Мелітопольського міськрайсуду від 18.04.2014 р. та відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області від 18 квітня 2014 р., якою повернута його заява про перегляд рішення Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області від 30 грудня 2013 р. за ново виявленими обставинами.
Розглянув матеріали справи, суд встановив :
07.11.2012 р. ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоду, обґрунтувавши свої вимоги тим, що останній видав позивачу генеральну довіреність на транспортний засіб ( а фактично продав автомобіль), однак через рік анулював свою довіреність, в зв'язкук з чим ОСОБА_1 був змушений терміново оформляти право власності на автомобіль на свою матір. У позовній заяві як матеріальну шкоду ОСОБА_1 вказав витрати на оформлення автомобілю, а також 2000 гр. моральної . ( а.с.76)
26.12.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про закриття кримінально провадження. Відповідно до оскаржуваної постанови, діями «невідомої особи» ОСОБА_1 було спричинено шкоду на суму 5500 гр.,однак склад злочину, передбаченого ст. 194 ч.1 КК України є в наявності при спричиненні шкоди у розмірі 143375 гр. У скарзі скаржник вказав, що повідомляв слідчого яка особа спричинила йому шкоду , крім того вказував осіб, які скоїли відносно нього інші злочини, передбачені ст.129,296 КК України,
однак за цими повідомленнями рішення прийнято не було, при цьому не було проведено всі необхідні слідчі дії, які б були направлені на встановлені істини по справі.
По вказаній скарзі, 27.12.2013 р. було відкрито провадження та призначено розгляд скарги на 30.12.2013 р. об 11-00 годині. Відповідно до матеріалів скарги, скаржник у телефонному режимі повідомив про неможливість за сімейними обставинами з'явитись для розгляду скарги та просив прийняти суд рішення на власний розсуд. ( а.с.84) 30.12.2013 р. на адресу Мелітопольського міськрайсуду надійшла постанова про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 30.12.2013 р. ( при цьому прокурор мав на це повноваження відповідно до ст. 305 ч.2 КПК України). ( а.с.85-86). 30.12.2013 р. було проведено судове засідання без участі скаржника, з участю прокурора, на якому суд виніс ухвалу про закриття провадження по скарзі відповідно до ст. 305 ч.2 КПК України. При цьому прийняття вказаного рішення передбачено діючим КПК та альтернатив не має. Копію вказаного рішення позивач отримав 02.01.2014 р. ( а.с. 92-93)
18.04.2014 р. ухвалою судді Мелітопольського міськрайсуду Ніколовой І.С. повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд за ново виявленими обставинами ухвали від 30.12.2014р. Мелітопольського міськрайонного суду про закриття провадження по скарзі в зв'язку не виправленням недоліків заяви про перегляд за нововивченими обставинами. Вказана ухвала була оскаржена до апеляційної інстанції. 20.05.2014 р ухвалою апеляційного суду Запорізької області відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку апеляційного оскарження ухвали Мелітопольського міськрайсуду від 18.04.2014 р. та відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області від 18 квітня 2014 р., якою повернута його заява про перегляд рішення Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області від 30 грудня 2013 р. за ново виявленими обставинами.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку неможливості задоволення позову за наступними обставинами:
Відповідно до ст. 1176 ЦК України передбачений вичерпний перелік підстав на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями діями або бездіяльності суду.
Так, згідно ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконною засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальною, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі не залежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання , попереднього ( досудового) слідства, а також у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. .
Відповідно до ч.5 ст. 1 176 ЦК України, шкода завдана фізичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою у повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконною рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не с суб'єктом відповідальності по справам прийнятим з його участю, оскільки, суб'єктом відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду (суддів) є держава. При цьому винність судді повинно бути встановлено обвинувальним вироком, який набув чинності.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При вивченні вищевказаних матеріалів, було встановлено, що :
1. Права позивача були відновлені при скасуванні постанови про закриття кримінального провадження прокурором.
2.Повернення заяви про перегляд за ново виявленими обставинами, не позбавляло можливості позивача повторно звернутися до суду., тобто, за думкою суду, позивач не довів, що діями суддів було порушено право позивача на доступ до правосуддя.
Крім того, суд вважає, що позивач не надав жодного доказу спричинення на його думку моральної ( матеріальної) шкоди діями відповідачів .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.23,1166,1167 ЦК України,ст.ст.10, 11,60,61,88, 213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про визнання дій суду противоправними та стягнення збитку - відмовити .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Гусарова В.В.