Справа № 147/590/14-к

Провадження № 1-кп/147/40/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2014 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Костюк Г.М.,

при секретарі: Івасюк А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Тростянець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013010300000531 про обвинувачення

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в смт Крижопіль Вінницької області, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 24.10.2008 року Крижопільським районним судом у Вінницькій області за ст.ст. 186 ч. 1, 186 ч. 2,70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. 10.08.2010 року звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України,

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Кіровоград, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, освіта базова, інваліда третьої групи, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 23.11.2004 року Тернівським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст.ст. 187 ч.4, 69, 185 ч. 3, 309 ч. 2, 263 ч.1, 69, 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців. 11.03.2011 року звільнений з Тростянецької ВК Вінницької області № 39 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України,

сторони провадження: прокурори: Басюк Т.М., Басюк А.А., обвинувачені: ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисники: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, 18.03.2014 року за невстановлених обставин в період часу з 15.00 год. по 17.40 год. незаконно придбав рідину об'ємом 4 мл., яка згідно висновку експерта №246 від 19.03.2014 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, масою 0,0516 г. (у перерахунку на суху речовину), частину якої 1 мл. вжив, а решту 3 мл., незаконно зберігаючи при собі з метою збуту, маючи намір отримати матеріальну винагороду, 18.03.2014 року близько 17.40 год. знаходячись на території колишньої перевалки, що неподалік вулиці Наконечного в смт Тростянець Вінницької області, незаконно шляхом продажу «ОСОБА_5.» збув останньому за 400,00 грн., які він попередньо отримав від «ОСОБА_5.» о 15.00 год. цього ж дня, та який під контролем міліції проводив оперативну закупку зазначеного наркотичного засобу.

ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, за невстановлених обставин та часу, повторно, незаконно придбав без мети збуту, для власного вживання рослини канабісу, які незаконно зберігав без мети збуту за місцем свого проживання на горищі літньої кухні в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, де їх було вилучено 18.03.2014 року під час обшуку. Згідно висновку експерта від 27.03.2014 року №296 речовина рослинного походження вилучена під час обшуку 18.03.2014 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом масою у перерахунку на висушену речовину 9,51 г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при вказаних вище обставинах не визнав, заперечив фактичні обставини, встановленні в ході досудового розслідування. Суду показав, що 18.03.2014 року до 16.30 год. знаходився дома, оскільки на протязі тривалого періоду не працював та мав в магазинах Тростянця борги за продукти харчування, у зв'язку з чим продавці висували йому вимоги. Протягом дня до нього неодноразово телефонував ОСОБА_6, з яким він колись працював на фірмі «Євразія+». На дзвінки не відповідав, оскільки то погана людина. Коли в черговий раз до нього зателефонував ОСОБА_7, він йому відповів. Під час розмови ОСОБА_7, дізнавшись про його борги у магазинах, запропонував позичити йому гроші. Пояснив, що отримав 12000,00 грн. кредиту в банку, а тому має гроші та може їх позичити. Він погодився, домовились зустрітись біля фірми «Євразія+». Ідучи на зустріч із ОСОБА_6 біля магазину «Наша ряба», зустрів таксиста ОСОБА_2, попросив підвезти до фірми «Євразія+». Під'їхавши, йому на зустріч вийшов ОСОБА_7 та дав 400,00 грн., 8 купюр по 50,00 грн. Не виходячи з машини, він взяв гроші, подякував, сказав, що віддасть та поїхав в напрямку «зеленого будинку» - житлового будинку. Таксист висадив його біля магазину « 24-00». Грошима, які дав йому ОСОБА_7, а саме 50-ти гривневою купюрою, він розрахувався із таксистом, отримав здачу 30 грн. В магазині « 24-00» розрахувався за сигарети «Бонд», які брав у борг в сумі 10,00 грн. Після направився в магазин біля зупинки на місто Ладижин, де відав борг в сумі 350,00 грн. із 500,00 грн. боргу, та купив дві пачки сигарет та пачку насіння. Потім пішов до кума ОСОБА_2, вони посиділи, він погрався з дітьми. Залишивши будинок ОСОБА_2, пішов ще погуляв, зустрів знайомих, називати яких відмовився. Коли повертався додому, було вже темно, біля базару зупинилася машина, вийшов ОСОБА_8 та запропонував проїхати поговорити. Приїхали в міліцію, зайшли до кабінету, він запитав, що є в карманах. Сам дістав дві пачки сигарет, пачку насіння та ключі, виклав все на стіл. Вимогу показати руки він виконав. ОСОБА_8 обробив йому ватою руки, приніс ультрафіолетову лампу, просвітив його руки, та повідомив, що на руках знаходяться «кубики», на що він відповів, що ніяких «кубиків» не бачить. Зайшло двоє свідків, які підтвердили, що щось бачать на його руках. Про причини затримання ОСОБА_8 повідомив, що він збув наркотичний засіб чоловіку на ім'я ОСОБА_5 Однак такого він не знає. Слідчому Хреїку він пояснив, що 400,00 грн. йому позичив ОСОБА_7. Слідчий почав схиляти його до показів проти таксиста, що начебто той продав йому наркотичну речовину, а він поніс її ОСОБА_5 Таксиста вони «закривають» по ст.307 КК України, а він йде по ст. 309 КК України. Він відмовився від таких свідчень, на що ОСОБА_9 сказав, що він буде сидіти по ст. 307 КК України. Неодноразово він пояснював слідчому, що до входу в «Євразію+» стоїть камера відеоспостереження на якій записані події того дня. До затримання вживав наркотичні засоби, останній раз 2 роки тому. Після цього наркотики не вживав. Покинув добровільно, оскільки одружився. Яким чином в його сечі та крові виявлено наркотичний засіб пояснити не може. У ОСОБА_2 того дня був протягом 20 - 30 хвили. Пояснив суду, що від директора фірми «Євразія+» дізнався, що записи камери відеоспостереження зберігаються протягом трьох днів. Однак слідчим записи вилучені не були.

ОСОБА_1 заперечив свою причетність до незаконного придбання, зберігання з метою та збуту наркотичних засобів, наполягаючи, що такою діяльністю не займався. Хто такий «ОСОБА_5.» йому не відомо. Шприц із опієм в руках не тримав. Відношення до даної справи не має та вважає її сфальсифікованою проти нього. Просив суд його виправдати.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при вказаних вище обставинах не визнав, заперечив фактичні обставини, встановленні в ході досудового розслідування. Суду показав, що з ОСОБА_1 знайомий з 2011 року, приходиться йому кумом. Про те, що ОСОБА_1 вживає наркотичні засоби йому не відомо. Особисто наркотичні засоби вживав, однак покинув за власним бажанням, останній раз вживав півроку тому. Наркотики вживав різного роду та у різний спосіб: курив, коловся. Виготовленням наркотичних засобів не займався. Різними шляхами для вжитку їх здобував. 18.03.2014 року знаходився дома, близько 18.00 год. в гості приходив ОСОБА_1 Вони пили чай, ОСОБА_1 погрався із дитиною та пішов додому. Цього ж дня близько 21.00 год. до будинку прийшли співробітники міліції. Відкривати двері їм бажання не мав, оскільки було пізно, а у нього малі діти, тому сказав, щоб приходили зранку. Працівники міліції пригрозили, що виб'ють двері, оскільки мають дозвіл на обшук його будинку. Після того, як відкрив двері, на нього одягнули наручники, та почали наносити на його руки якусь рідину наливаючи з пляшечки темного кольору та лампою світили руки. На руках він нічого не бачив. Його жінка також запропонувала просвітити і її руки, при цьому нічим не змащуючи. При обшуку та освітленні рук були присутні двоє понятих. Шприци, які були знайдені у нього в домі - від ліків, він має важку хворобу туберкульоз і самостійно лікується та вводить собі ліки. До бадилля, яке було знайдено на горищі кухні ніякого відношення не має, оскільки горищем його сім'я не користується. Після придбання будинку, у 2013 році, горищем користувалися лише один раз для того, щоб скласти туди банки, при цьому горище не оглядав. Попередніх власників будинку не знає. Бачив, що працівниками вилучалось сміття від коноплі, що знайшли на горищі. Вважає то сміттям, оскільки воно не придатне для вжитку. Просив суд суворо його не карати, виправдати.

Не дивлячись на не визнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні інкримінованих їм злочинах, їх вина за викладених вище обставин, доводиться крім власне їх показань, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнів у своїй достовірності та допустимості.

Щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України.

Допитаний під час судового розгляду в порядку ч.9 ст. 352 КПК України з використанням технічних засобів (в режимі відеоконференції) з іншого приміщення свідок «ОСОБА_5.» показав, що 18.03.2014 року йому було запропоновано викрити злочинну діяльність осіб, які займаються розповсюдженням наркотичних засобів. Давши свою згоду, на виконання домовленості із співробітниками міліції і діючи під їх контролем з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, він 18.03.2014 року телефоном зв'язався із ОСОБА_1 При цьому номер телефону йому не було повідомлено. Він самостійно вирішив, що краще зателефонувати ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_2 досить підозрілий, не довіряє стороннім. Тому номер ОСОБА_1 самостійно відшукав та йому зателефонував, запитав чи можна придбати наркотики - опій 4 кубика, на що ОСОБА_1 повідомив, що необхідно піти до ОСОБА_2 купити, та без вагань повідомив час і місце зустрічі, а також вартість послуги - 15.00 год., на перевалці, за умови попередньої оплати - 400,00 грн. Передплату пояснив тим, що ОСОБА_2 без грошей не дасть товар. У подальшому, знаходячись у вказаному ОСОБА_1 місці та вказаний ним час, він, «ОСОБА_5.», здійснюючи під контролем працівників міліції оперативну закупку, передав ОСОБА_1 400,00 грн., які перед цим йому були вручені працівниками міліції. Отримавши гроші ОСОБА_1 наказав чекати годину - півтори, та на тому ж таксі, на якому приїхав - білий мінівен, поїхав в сторону Тростянця. На вказане місце ОСОБА_1 повернувся пішки близько 18.00 год. та передав йому, «ОСОБА_5.», «ширку», тобто медичний шприц з опієм. При цьому у шприці було лише три кубики рідини. На запитання ОСОБА_1 пояснив, що по дорозі один кубик сам вжив, решту грошей не поверне, використав їх на проїзд. Вказаний шприц того ж дня у присутності понятих видав працівникам міліції.

Наведені показання свідка знайшли своє підтвердження під час допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який показав, що підвозив ОСОБА_1 до перевалки. Підійшов чоловік, дав йому грошей. Поїхали далі до магазину, де ОСОБА_1 вийшов, розплатившись 50,00 гривневою купюрою, дав йому здачу - 30,00 грн. Пізніше, на пропозицію працівників міліції видати гроші, якими розплатився ОСОБА_1, видав всі наявні у нього купюри, номіналом 50,00 грн. Серед них в райвідділі при просвічуванні лампою виявили одну з зеленою буквою «З».

Свідок ОСОБА_7 під час судового розгляду показав, що був присутнім в якості понятого перед початком оперативної закупки. Йому та ще одному понятому працівники міліції пояснили, що буде проводитись оперативна закупка. Було оглянуто гроші в сумі 400,00 грн. по 50,00 грн., всього 8 купюр. Оглянувши закупщика, який був одягнутий у чорний одяг, йому вручили 400,00 грн. Записуючих приладів йому не встановлювали. Ввечері цього ж дня був понятим при огляді покупця після закупки. Покупець повідомив, що гроші передав ОСОБА_1, а той продав йому шприц з бурою рідиною. Шприц був при закупщику, він його видав. Шприц був заповнений на 3 кубики. Закупщик пояснив, що 1 кубик ОСОБА_1 сам вжив, а решту віддав йому. Шприц при ньому люмінесцентною лампою не освітлювався, відбитки пальців з нього не знімали. Про всі події було складено протоколи, які він підписав без зауважень. Також був присутній понятим при особистому обшуку ОСОБА_1. У нього було вилучено сигарети, сірники, мобільний телефон. Були освітлені руки ОСОБА_1 люмінесцентною лампою. На них були залишки від хімічного олівця, зокрема на пальцях - світло-зеленого кольору.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що весною працівниками міліції його було запрошено бути присутнім під час вилучення у ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 50,00 грн. однією купюрою, на якій при освітленні спеціальною лампою була виявлена буква «З» чи «Z» зеленого кольору. Грошові кошти ОСОБА_11 віддав добровільно, витягнувши їх із карману своєї куртки. Вилучення грошових коштів проходило ввечері, на другому поверсі приміщення райвідділу в кабінеті слідчого.

Допитаний свідок ОСОБА_14 суду показав, що весною був проїздом в смт Тростянець, зустрів колишніх колег (працівників міліції), які запросили бути понятим при вилученні грошових котів в розмірі 50,00 грн. у таксиста. Особисто він зрозумів, що справа про наркотики та проходить вилучення грошей у особи, яка перевозила злочинців. При вилученні був присутній слідчий Хреїк, заступник ОСОБА_8 та ще декілька працівників міліції. Його та ще одного понятого та громадянина у якого були гроші запросили разом до кабінету, таксист дістав гроші, їх просвітили спеціальною лампою, він побачив на купюрі букву «З» українського алфавіту.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що був присутнім понятим при впізнанні таксистом особи за фотознімками. Було пред'явлено фотографії кількох осіб, серед яких той упізнав ОСОБА_1. Після чого ним були підписані відповідні документи. ОСОБА_1 знає, оскільки колись разом працювали.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що був запрошений понятим при проведенні слідчих дій. Зокрема, був присутній при огляді грошей в сумі 400,00 грн. по 50,00 грн. 8 купюр, на яких при освітленні була позначена буква «З». З даних купюр було зроблено ксерокопію на трьох листках, де він розписався. Купюри були передані чоловіку, якого назвали «ОСОБА_5», для купівлі наркотичних засобів. Після чого «ОСОБА_5» пішов, а йому повідомили, що він може бути вільний та при необхідності з ним зв'яжуться. Також був присутній при затриманні ОСОБА_1. Перебував у машині, коли затримували ОСОБА_1. Той йшов по вул. ХХ Партз'їзду в напрямку «голубого», тобто зупинки на місто Ладижин. За церквою до нього під'їхала машина, вийшли працівники міліції представилися, він сів в машину і вони направилися до райвідділу. У ОСОБА_1 було вилучено сигарети, дві пачки; телефон; пачка зернят. Спеціальною синьою лампою були просвітлені його руки, на яких були виявлені світло - зелені плямки, а саме на його лівій руці на пальцях: безіменному, мізинці та великому, а також на правій руці на пальцях: вказівному та мізинцю. Їх ОСОБА_1 бачив також. Був присутній також понятим під час огляду покупця після оперативної закупки. Приїхали до райвідділу, в кабінет зайшов «ОСОБА_5», який був одягнутий у чорний одяг та повідомив, що був на закупці наркотиків, передав ОСОБА_1 гроші, а ОСОБА_1 передав йому шприц, в якому було 3 мл. речовини. 1 мл. речовини ОСОБА_1 вколов собі сам. Де ОСОБА_1 вколов собі наркотики «ОСОБА_5» не повідомляв. Рідина в шприці була коричнево - жовтого кольору. Все, що слідчим було викладено на папері відповідало дійсності, в чому він підписався.

Крім того, показання свідка «ОСОБА_5.» знайшли своє підтвердження під час дослідження судом:

- протоколу огляду та помітки грошових купюр від 18.03.2014 року та фототаблиці до нього, згідно якого за допомогою копіювальної техніки «Cenon-PIXMA-MP-220» ксерокопійовано та здійснено огляд грошових купюр в сумі 400,00 грн. номіналом по 50,00 грн. 1)КЧ 1203093; 2)КХ 7940259; 3)ПБ 2373466; 4)КХ 4835707; 5)ЕШ 2308452; 6) КИ 1131893; 7)КД 0449435; 8)КТ 5214443, виданих ВФЗБО УМВС України у Вінницькій області, призначені для проведення оперативної закупки опію ацетильваного (а.с.77-80,т.1);

- протоколу про вручення грошових коштів закупщику від 18.03.2014 року, які були отримані в ВФЗБО УМВС України у Вінницькій області для проведення оперативної закупки. Згідно протоколу особі закупщику із зміненими анкетними даними «ОСОБА_5.» вручено грошові кошти в сумі 400,00 грн. купюрами по 50,00 грн. з номерами, що відповідають тим, що вказані в протоколі огляду та помітки грошових купюр (а.с.69, 76,т.1);

- протоколу огляду закупщика після проведення закупки від 18.03.2014 року та фототаблиці до нього, згідно якого у особи зі зміненими анкетними даними «ОСОБА_5.» одягнутого в чорні черевики, чорні штани, чорну куртку, чорну шапку виявлено медичний шприц, місткістю 5 мл., заповнений речовиною коричневого кольору на 3 мл. Як повідомив «ОСОБА_5.» в медичному шприці знаходиться опій ацетильований, який він придбав у ОСОБА_1 за гроші в сумі 400,00 грн. Крім того, «ОСОБА_5.» повідомив, що ОСОБА_1 передав йому 3 мл. опію ацетильованого замість 4 мл. Зі слів останнього він сам вжив 1 мл. опію (а.с.82-83,т.1);

- протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.03.2014 року та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 КК України. З правої та лівої рук ОСОБА_1 за допомогою ватних тампонів зроблено змиви. При освіченні рук ОСОБА_1 на пальцях та долонях виявлено забарвлення світло зеленого кольору (а.с.85-88, т.1);

- протоколу огляду предмету від 19.03.2014 року та фототаблиць до нього, відповідно до якого предметом огляду є грошова купюра номіналом 50,00 грн. серії КД 0449435, яку добровільно видав ОСОБА_11, повідомивши, що її йому дав 18.03.2014 року в смт Тростянець громадянин по імені ОСОБА_1, за те, що він його підвозив на власному автомобілі. Під час освітлення вказаної грошової купюри за допомогою люмінесцентної лампи проглядається напис світло - земельного кольору у вигляді літери «З» (а.с.106-107,т.1);

- протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.03.2014 року свідку ОСОБА_11, відповідно до якого на фото №3 він упізнав чоловіка на ім'я ОСОБА_1, якого 18.03.2014 року підвозив на власному автомобілі Згідно довідки до даного протоколу під №3 пред'явлено фотознімок ОСОБА_1 (а.с.109-111,т.1);

- висновку експерта №246 від 19.03.2014 року, відповідно до якого рідина світло-коричневого кольору, що знаходиться в одноразовому медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, масою (у перерахунку на суху речовину) 0,0516 г. (а.с.121-125,т.1);

- довідки Тростянецького відділення лабораторії КЗ «ВОНД «Соціотерапія» від 19.03.2014 року про хіміко-токсикологічне дослідження крові та сечі ОСОБА_1, відповідно до якої результат тесту на опіати, метадон позитивний (а.с.131,т.1).

- протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 18.03.2014 року, який містить аналогічні наведені вище дані, а також згідно з яким контрольна закупка опію у ОСОБА_1 була проведена «ОСОБА_5.» в період часу з 15.00 год. до 17.40 год. на перевалці, що неподалік вулиці Наконечого смт Тростянець (а.с.230-232, т.1).

Висновок експерта №246 від 19.03.2014 року суд вважає належно мотивованим, науково обґрунтованим, складеним кваліфікованим експертом, що має достатній фах, досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження з використанням наукових інформаційних джерел, даних загальноприйнятої експертної практики, матеріалів кримінального провадження, яким не суперечить, відповіді та висновки експерта повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, цілісність предмета дослідження порушена не була.

Оцінюючи на предмет допустимості, належності та достовірності фактичних даних, що містять вказані протоколи слідчих дій, в тому числі негласних, суд приймає до уваги такі встановлені шляхом дослідження процесуальних документів обставини.

Вказана негласна слідча розшукова дія (контроль за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки) була проведена: - в межах кримінального провадження щодо тяжкого злочину №12013010300000531, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 18.03.2014 року (а.с.62,т.1); - на підставі постанови прокурора Тростянецького району Вінницької області від 18.02.2014 року, в межах визначеного прокурором строку на проведення цієї слідчої дії, з використанням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошей) та із залученням на добровільній основі до конфіденційного співробітництва сторонньої особи, постанова прокурора про проведення негласної слідчої розшукової дії оформлена з дотриманням встановлених законом вимог (а.с.228-229,т.1); - із забезпеченням мінімального рівня втручання в приватне життя ОСОБА_1, який не можна визнати неспіврозмірним із метою викриття протиправної діяльності останнього; - з належною фіксацією її ходу та результатів слідчим, уповноваженим здійснювати досудове розслідування в межах цього провадження (т.1 а.с. 69,77-80,82-83, 106-107, 109-111, 230-232).

Захист намагався переконати суд, що результати контрольної закупки не доводять, що виданий «ОСОБА_5.» наркотик був збутий останньому саме обвинуваченим ОСОБА_1

Вказані доводи захисту суд оцінює ґрунтуючись на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та аналізі сукупності наведених вище доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку.

Так, фіксація одягу «ОСОБА_5.» та його вмісту як безпосередньо перед проведенням контрольної закупки 18.03.2014 року, про що вказують протокол вручення коштів закупнику, допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_7, які були понятими при вручені грошових коштів закупнику та при його огляді після закупки, так і після неї, супроводження останнього працівниками міліції до місця проведення цієї закупки, яка проводилася на відкритій місцевості, так і після неї, унеможливлювало вчинення свідком неконтрольованих дій, відтак об'єктивно вказує на те, що «ОСОБА_5.» придбав медичний шприц під час зустрічі з ОСОБА_1, на якого прямо вказав у суді.

Більш того, ОСОБА_1 було затримано через незначний час після збуту ним наркотичного засобу.

Безспірно встановлено, що шприц, який отримав «ОСОБА_5.» в ОСОБА_1 і видав працівникам міліції, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений.

Крім того, вилучені у ОСОБА_11 грошові кошти в купюрі номіналом 50,00 грн. (КД 0449435), якою ОСОБА_1 розплатився 18.03.2014 року за проїзд в таксі, яким керував ОСОБА_19, являються заздалегідь ідентифікованими засобами контрольної закупки, проведеної за участю «ОСОБА_5.», що знайшло своє безспірне документальне підтвердження. Відтак ці кошти ОСОБА_1 отримав від «ОСОБА_5.», що вказує на належність цих коштів до засобу платежу за отримані від ОСОБА_1 наркотики, а тому є свідченням проведеного розрахунку між ними.

Відсутність на момент затримання у ОСОБА_1 іншої частини отриманих ним від «ОСОБА_5.» коштів не спростовує об'єктивних доказів, які вказують на збут ОСОБА_1 наркотичного засобу.

У судовому засіданні не здобуто і стороною захисту не надано доказів, які хоча б з малою долею вірогідності, враховуючи правову позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини (постанова у справі «Тейшейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998р., §§ 35-36 та 39; постанова у справі «Худобін проти Російської Федерації», скарга № 59696/00, § 135; постанова у справі «Ваньян проти Російської Федерації» від 15.12.2005р., скарга № 53203/99, §§ 46 та 47; постанова у справі «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02.10.2012р.), давали обґрунтовані підстави припускати те, що збут ОСОБА_1 18.03.2014 року наркотику відбувся завдяки провокації чи підбурюванню з боку міліції.

Більш того, суд вважає, що станом на 18.03.2014 року орган досудового розслідування мав об'єктивні докази, які вказували на те, що ОСОБА_1 вживалися заходи для вчинення збуту наркотиків, відтак були обґрунтовані причини для організації негласної слідчої дії, а 18.03.2014 року збут наркотику відбувся внаслідок злочинного наміру обвинуваченого і на це вказують такі обставини.

Так, свідок «ОСОБА_5.» також показав, що він не є співробітником міліції, раніше вживав наркотики, знайомий з ОСОБА_1, знав, що він займається розповсюдженням наркотиків. Діючи під контролем працівників міліції, він сам запропонував зв'язатись саме із ОСОБА_1, а не з іншою особою, самостійно віднайшов номер телефону ОСОБА_1 для зв'язку з ним, домовився з ним про придбання опію. При цьому, запитавши про можливість придбати наркотик, ОСОБА_1 відразу погодився, визначав конкретні час, місце зустрічі, яка відбувалася в той же день, та вартість послуги.

У такій спосіб він, свідок, діючи під контролем міліції з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1, придбав 18.03.2014 року у останнього опій ацетильований на перевалці, що неподалік вул. Наконечного в смт Тростянець у медичному шприці за 400 грн. обсягом у рідині біля 3мл.

Як при цьому зазначив свідок, гроші для закупки наркотику йому видавали працівники міліції. Останні не схиляли його до участі в закупці, на таку співпрацю він погодився добровільно. Здійснивши у вказані часи під контролем працівників міліції оперативну закупку наркотику, він, свідок, того ж самого дня видав придбаний в ОСОБА_1 наркотик міліції.

Повідомлений «ОСОБА_5.» факт співробітництва у вказаний період часу з правоохоронними органами з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_1 знайшов своє документальне підтвердження в процесуальних документах, наведених вище.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_8 суду показав, що працює заступником начальника міліції Тростянецького РВ, начальник кримінальної міліції. В 2013 році була отримана оперативна інформація, а саме що ОСОБА_2 з ОСОБА_1 займаються збутом наркотичних засобів, опію ацетильованого. Була заведена оперативно - розшукова справа з метою перевірки даної інформації, погоджені негласні слідчі дії, в ході яких було отримано підтвердження зазначеної інформації. Було написано рапорт та внесено інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Від прокурора отримано постанову про контроль за вчиненням злочину. Підібрано людину для проведення оперативної закупівлі, яка добровільно дала згоду. Перед проведенням закупки ним особисто була проведена бесіда із особою закупщика. Дану особу в силу роботи знає. Закупщик повідомив, що вживати наркотики перестав. Було запитано чи не бажає він допомогти правоохоронним органам провести оперативну закупівлю наркотичних засобів у людей, як їх збувають. Той погодився, оскільки сам перестав їх вживати, та не поважає людей, які здійснюють збут наркотиків. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 «ОСОБА_5» знав, так як раніше сам вживав наркотики. «ОСОБА_5» зазначив, що до ОСОБА_2 звертатись не може, так як останній йому їх не збуде, дуже скритний, а ОСОБА_1 може взяти у ОСОБА_2. Інформація про номера телефонів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у них була наявна, оскільки проводились негласні слідчі дії, однак, щоб перевірити щирість закупщика, йому було запропоновано самостійно відшукати засоби зв'язку. Даній особі було вручено кошти в розмірі 400,00 грн. купюрами по 50,00 грн., з позначкою у вигляді букви «З» хімічним олівцем, з яких було знято ксерокопію. Закупщик при ньому телефонував до ОСОБА_1, домовились про зустріч на перевалці. «ОСОБА_5» роз'яснили як дійти до місця зустрічі із ОСОБА_1. Здійснювався контроль за під'їздом до місця перевалки. Відео та фотофіксація не здійснювалась, оскільки не було дозволу відповідного органу. «ОСОБА_5» до перевалки пішов пішки, ОСОБА_1 спочатку приїхав на таксі, мінівен білого кольору, вийшов із машини, привітався із «ОСОБА_5», після чого передав йому гроші, ОСОБА_1 поїхав. Бачили саму зустріч на відстані. Через півтори години, близько 18.00 год. ОСОБА_1 прийшов пішки. Після того, як ОСОБА_1 від'їхав від «ОСОБА_5», він особисто телефонував до «ОСОБА_5», щоб запитати, як ідуть справи. «ОСОБА_5» увесь час залишався на місці зустрічі. Оперативні працівники також залишились спостерігати на відстані. Він особисто на автомобілі прослідував за таксі, на якому приїхав ОСОБА_1. Таксі приїхало до вул. ХХ Партз'їзду, в районі першої школи. ОСОБА_1 вийшов із машини та пішов за двоповерхові будинки. Далі його супроводжувати не було можливості, оскільки вулиця була тупикова. Для проведення контролю за даним злочином були задіяні всі оперативні працівники Тростянецького РВ. ОСОБА_1 повернувся на місце зустрічі близько 18.00 год. передав «ОСОБА_5» із рук в руки наркотичний засіб, в чому саме роздивитись можливості не було. Після чого вони розійшлися в різні сторони. Закупщик пішов в сторону зупинки на місто Ладижин, це з ним попередньо було обумовлено, звідки його забрали працівники міліції та відвезли до райвідділу. ОСОБА_1 він затримав по дорозі додому біля вул. Космонавтів в районі міського ринку. Видача «ОСОБА_5» наркотичних засобів здійснювалась в присутності понятих, які були присутні й при видачі йому грошових коштів для закупки. «ОСОБА_5» видав шприц, в якому було 3 мл. опію ацетильованого. ОСОБА_1 було затримано та доправлено до райвідділу, де в присутності понятих проведено особистий огляд. Потрібних грошових купюр при ньому не було. Було вилучено дві пачки сигарет та пачка насіння. Було також здійснено освітлення його рук. Руки ОСОБА_5 освітлені не були. Із таксистом, який перевозив ОСОБА_1 спілкувались на наступний день. Запитували чи залишилась у нього купюра якою з ним розраховувався ОСОБА_1. На що таксист відповів, що не знає, оскільки з ним розраховувалось багато людей. Він передивився гроші, які були при ньому. Серед тих коштів потрібної купюри не було. Він поїхав додому, привіз гроші, серед яких була мічена купюра 50,00 грн. При ньому було просвічено та показано номер купюри. Решти мічених купюр знайдено не було.

Допитаний як свідок слідчий ОСОБА_9 суду показав, що дане кримінальне провадження порушене на підставі рапорту оперативного працівника про те, що зокрема ОСОБА_1 з іншими особами займаються збутом наркотичних засобів. Він, як слідчий приймав безпосередню участь в підготовці оперативної закупки. Підбір агента «ОСОБА_5» та підготовку до оперативної закупки здійснювали в межах кримінального провадження оперативні працівники. Контроль за вчиненням злочину - це негласна слідча дія, яка проводиться без розголошення, без фото та відеофіксації. Необхідності звукозапису при контрольній закупці не було. Чому 18.03.2014 року негласне прослуховування телефону ОСОБА_1 не здійснювалось пояснити не може, оскільки цим займались спеціальні підрозділи УМВС України у Вінницькій області. Агент «ОСОБА_5.» здійснював зв'язок із ОСОБА_1 через номер, який йому не відомо. Грошові кошти для оперативної закупки видавалися Управлінням фінансів при УМВС України у Вінницькій області. Вилучено після закупки лише 50,00 грн., доля решти 350,00 грн. слідством не встановлена. Контроль за вчиненням злочину проводився відповідно слідчим, оперативними працівниками, на підставі постанови прокурора. Відповідно після цього був складений протокол, в якому відображено хто саме був присутній та які дії виконував. Час та подію злочину встановлено та відображено в протоколі за контролем вчинення злочину.

Оцінюючи наведені показання свідків «ОСОБА_5.», ОСОБА_8, ОСОБА_9,інших свідків, а також всі наведені у зв'язку з їх оцінкою дані як докази виключно в порядку п. 2 ч. 2 ст. 88 КПК України, а також ч.7 ст.97 КПК України (показання з чужих слів) лише в частині того чи мали місце слідчі дії, були проведені у спосіб та порядку, визначеному процесуальним законодавством, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними доказами, які своєю сукупністю доводять, що обвинувачений ОСОБА_1, здійснюючи 18.03.2014 року збут наркотичного засобу свідку «ОСОБА_5.», діяв з чітко сформованим умислом на протиправне збагачення внаслідок збуту за гроші наркотичних засобів, тобто з корисливим мотивом, маючи при цьому відповідні можливості і на це вказують, зокрема вжиті ним засоби конспірації (визначення виключно ним місця зустрічі та часу, спершу отримання коштів, потім в другу зустріч - передача товару), необхідні для приховування протиправної діяльності.

Факт конфіденційного співробітництва «ОСОБА_5.» з правоохоронними органами з метою викриття ОСОБА_1, який займався збутом наркотичних засобів, підтверджено також і даними про заведення з цього приводу відповідної оперативно-розшукової справи категорії «Захист» №04, за результатами якої дійсно ще до початку досудового розслідування були отримані дані, що вказували на те, що ОСОБА_1 займається збутом наркотичних засобів. Це вбачається з рапорту о/у СБНОН Тростянецького РВ УМВС України про те, що в смт Тростянець громадянин «ОСОБА_1» займається збутом наркотичної речовини, а саме опію ацетильованого за ціною 70,00 грн. за 10 мл. речовини (а.с.66, т.1); рапортом заступника начальника Тростянецького РВ УМВС України від 10.02.2014 року про те, що жителі смт Тростянець, зокрема ОСОБА_1, займаються збутом наркотичної речовини (опію ацетильованого) жителям Тростянецького району (а.с.70, т.1); протоколу огляду дисків та прослуховування звукозапису від 14.04.2014 року, складеного за результатами проведеної негласної слідчої дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_1 16 та 17.11.2013 року, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області (а.с.233-240,т.1), а також наведеними показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9

Отже у слідчих органів були обґрунтовані причини підозрювати ОСОБА_1 у збуті наркотиків, а тому контрольна закупка 18.03.2014 року була санкціонована прокурором, який на той час мав обґрунтовані підстави вважати, що це не перший випадок, коли ОСОБА_1 збував з корисливих мотивів наркотик, що за практикою Європейського суду з прав людини вказує на відсутність провокації (постанова у справі «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02.10.2012р., § 122).

Заперечуючи проти висунутого обвинувачення захист обвинуваченого ОСОБА_1 вказував на те, що останній має алібі. Зокрема, обвинувачений під час судового розгляду стверджував про те, що 18.03.2014 року він дійсно був в районі перевалки, поряд з фірмою «Євразія+», куди він приїхав до особи на ім'я ОСОБА_20. Зазначена особа неодноразово телефонувала йому впродовж дня. На черговий дзвінок обвинувачений відповів. ОСОБА_20 запропонував позичити гроші, дізнавшись про його борги. Погодившись, домовились зустрітись на вказаному місці. При зустрічі з ОСОБА_20, отримав від нього в борг 400,00 грн., частиною яких роздав борги по магазинах, на решту купив продукти. Хто криється від ім'ям «ОСОБА_5.» йому не відомо. Наркотичних засобів не придбавав та не збував.

Повідомлені обвинуваченим обставини захист доводить довідкою ПрАТ «Київстар» від 07.11.2014 року, отриманої згідно ухвали суду за їх клопотанням (а.с.189,т.2); довідкою ФОП ОСОБА_12 від 05.08.2014 року №38 (а.с.136, т.2) та показаннями свідка ОСОБА_20, про виклик якого до суду клопотали.

Згідно довідки ПрАТ «Київстар» від 07.11.2014 року №11309/1/кт в період часу з 09.00 год. по 20.00 год. 18.03.2014 року вхідних та вихідних дзвінків, в тому числі таких, що залишились без відповіді, або смс - повідомлень абонента НОМЕР_1 в мережі ПрАТ «Київстар» не зафіксовано. Телефонний номер НОМЕР_2 зазначений в ухвалі, вказано не коректно. Надати запитувану інформацію по цьому номеру не є можливим.

Вказана інформація по номерах абонента ОСОБА_1 витребовувалась на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту.

Згідно довідки ФОП ОСОБА_12 від 05.08.2014 року №38 ОСОБА_1 житель смт Тростянець погасив заборгованість за продукти харчування та супутні товари в магазині «Продукти» по вул. ХХ Партз'їзду, 42А смт Тростянець протягом 1-18 березня 2014 року різними частинами.

Оцінюючи вказані докази захисту в контексті їх достатності та допустимості, суд бере за основу встановлений законом порядок кримінального провадження, так як в цій справі вказаний аспект виявився вирішальним для прийняття в ній законного рішення.

Так, у відповідності до ст.22 КПК України одна із засад кримінального провадження - змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатись на один і той самий орган чи службову особу.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно (ст. 23 ч.1 КПК України).

Під час судового розгляду суд досліджував речові докази, заявлені у даному провадженні, зокрема, мобільний телефон «Nokia-M-Horse» на дві сім-карти №ІМЕІ:1) НОМЕР_3; 2)НОМЕР_4, що був вилучений у ОСОБА_1 під час затримання 18.03.2014 року.

Як вбачається з довідки ПрАТ «Київстар» по одному із номерів абонента ОСОБА_1, телефонна активність відсутня. Інший номер викладено некоректно (відсутня одна цифра), а тому інформація не надана. В тій же не коректній формі цей номер зазначено і в клопотанні захисту до суду, і в протоколі затримання ОСОБА_1 від 18.03.2014 року.

Апелюючи до норм ст. 62 Конституції України, ст. 86 КПК України, захист звертає увагу суду на те, що вказане свідчить на користь позиції обвинуваченого, оскільки за одним номером активності не має, а інший, з вини досудового слідства, вказаний невірно, тому стверджувати про те, що факт оперативної закупки відбувся, неможливо.

Заперечуючи проти тверджень захисту прокурор зазначила, що телефонні номери ОСОБА_1 занесені слідчим до протоколу його затримання у зв'язку з вилученням у нього апарату мобільного телефону. При цьому вказані в протоколі номера ОСОБА_1 повідомив самостійно, зауваживши, що достеменно їх не пам'ятає.

За наведених обставини, суд не вважає, що викладена в довідці мобільного оператора інформація у взаємозв'язку з іншими дослідженими доказами, які суд визнав належними та допустимими, об'єктивно ставить під сумнів факт проведення 18.03.2014 року негласної слідчої дії - контрольної закупки.

Щодо довідки ФОП ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_1 впродовж 1-18 березня 2014 року різними частинами розрахувався з боргами у магазині, то суд звертає увагу на те, що вказана довідка не відображає якою ж сумою ОСОБА_1 саме 18.03.2014 року погасив свій борг, зважаючи на те, що під час судового розгляду обвинувачений повідомляв про те, що борги він віддавав не в одному магазині, а крім того ще й купував в той же день певні товари. Наведений доказ не спростовує доказів обвинувачення, визнаних судом належними та допустимими.

Свідок ОСОБА_20, про виклик якого до суду неодноразово клопотав захист, викликався до суду судовими викликами, за адресою, повідомленою суду, до нього було застосовано привід. На виконання ухвали суду про привід свідка ОСОБА_20 надано довідку виконавчого комітету Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 04.08.2014 року №247 в тім, що громадянин ОСОБА_20 на території зазначеної сільської ради не зареєстрований та не проживає (а.с.82,т.2).

Відповідно до ст. 327 ч.2 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик.

Суд, відповідно до наведеної норми закону, сприяв стороні захисту у забезпеченні явки зазначеного свідка шляхом судових викликів, приводу. Заявлений свідок не представ перед судом, сторона захисту не забезпечила його прибуття до суду. Заперечуючи проти довідки сільської ради, захист тим не менше не спростував інформацію, викладену в ній. Тому, подальший виклик заявленого свідка суд не здійснював.

Крім того, суд звертає увагу на те, що під час досудового розслідування сторона захисту клопотань про необхідність перевірки алібі обвинуваченого шляхом допиту свідка ОСОБА_20, вилучення відеозапису з камер спостереження фірми «Євразія+» не заявляла, як і не заявляла взагалі про своє алібі. Як вказують матеріали кримінального провадження, обвинувачений маючи захисника, під час досудового слідства взагалі утримувався від дачі показань, підпису процесуальних документів. Звинувачення на адресу слідчого у приховуванні та невнесенні до протоколів заявлених ним клопотань є голослівними, жодним чином не доведені. Допитаний свідком слідчий ОСОБА_9 показав, що жодних клопотань в усній чи письмовій формі від ОСОБА_1 не надходило, взагалі версія з ОСОБА_20 ним не оголошувалась, що вказує на надуманість захисної версії обвинуваченого.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_21 на предмет того, що досудове слідство в особі заступника начальника міліції ОСОБА_8, штучно створювало докази обвинувачення, вишукуючи свідків та примушуючи їх до дачі показань проти ОСОБА_2 суд знаходить їх непереконливими. Як вказав сам свідок з приводу неправомірної поведінки працівника міліції зі скаргами не звертався. Крім того, одночасний допит свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_8 зайвий раз підтвердив ту обставину, що досудовим слідством, після отримання постанови прокурора про дозвіл на негласні слідчі дії, шляхом опитування населення, проводилась оперативно - розшукова діяльність з викриття осіб, причетних до розповсюдження наркотиків в районі. Тлумачення такої діяльності працівника правоохоронного органу як психологічний тиск є виключно суб'єктивним сприйняттям особи цих подій. Повідомлені свідком ОСОБА_21 обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, під час судового розгляду досліджено всі зібрані під час досудового слідства та судового розгляду докази, які надали і спромоглися надати сторони в межах розумного строку, всім їм дана оцінка.

У ході перевірки матеріалів справи істотних порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів, які могли б перешкодити ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

Захист намагався переконати суд у тому, що органами досудового розслідування було грубо порушено порядок проведення вказаної негласної розшукової дії: відсутність понятих, аудіо, відеозапису, з виданого «ОСОБА_5» шприца не були зняті відбитки. Крім того, захист вважає незаконним засекречування та віднесення до державної таємниці проведених оперативно-розшукових дій у даному провадженні.

Вказані доводи захисту суд відкидає як необґрунтовані.

Оперативна закупка проведена із дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та без наявності істотних порушень Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності, затвердженої спільним наказом МВС України, Служби безпеки України, ДПА України від 30.11.2001 року. Згідно із ч. 1 ст. 10 вказаного вище Закону матеріали оперативно-розшукової діяльності можуть використовуватися у тому числі як приводи та підстави для початку досудового розслідування. З урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про державну таємницю» до державної таємниці відносяться у тому числі методи і результати оперативно-розшукової діяльності. Відповідно до ч. 13 ст. 9 вказаного Закону за передачу і розголошення відомостей, що становлять державну таємницю працівники оперативних підрозділів, а також особи, яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-розшукової діяльності чи стали відомі по службі або роботі, підлягають відповідальності згідно з чинним законодавством.

Крім того, вказана вище Інструкція була розроблена у відповідності до положень діючого на той час Кримінально-процесуального кодексу України, 1960 року який втратив чинність у зв'язку з прийняттям нині діючого Кримінального процесуального кодексу України. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до закріпленого у ст. 9 КПК України принципу законності закони та інші нормативно - правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, застосовуються в тій частині, що не суперечать цьому Кодексу.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає безспірно встановленим те, що контроль за вчиненням злочину був проведений 18.03.2014 року у спосіб, з дотриманням порядку і на підставах, передбачених процесуальним законом з дотриманням загальних засад кримінального провадження, які гарантують права і свободи людини та громадянина (п. п. 1-10 ч. 1 ст. 7, ч. ч. 2, 4 та 6 ст. 246, 251, 252, 256, 271, 273, 275 КПК України).

Таким чином, суд визнає допустимими, належними і достовірними фактичні дані, що стосуються подій 18.03.2014 року і які містять відповідні протоколи огляду покупця, помітки і огляду грошових купюр, огляду предмету, затримання особи, протокол про результати контролю за вчиненням злочину та висновок експерта, відтак визнає щирими показання свідка «ОСОБА_5.», які повністю узгоджуються з такими даними. Вказані докази суд кладе в основу свого рішення по суті висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, водночас, критично оцінює, а тому і відхиляє його показання про свою непричетність до збуту наркотиків, оскільки ці його показання спростовуються сукупністю доказів, які суд визнав допустимими, належними і достовірними.

Об'єктивно і безспірно доведений під час судового розгляду факт незаконного зберігання ОСОБА_1 наркотичних засобів прямо вказує на його причетність і до їх незаконного придбання, при цьому те, що не встановлено конкретних обставин їх придбання (час, місце, джерело), не впливає на правову оцінку таких дій обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав з метою збуту, а також 18.03.2014 року з корисливих мотивів незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою у сухій речовині 0,0516 г, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

Щодо обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 309 КК України.

Як вбачається з досліджених під час судового розгляду протоколу обшуку від 18.03.2014 року та висновку експерта №296 від 27.03.2014 року, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, 18.03.2014 року, на даху літньої кухні була виявлена та вилучена речовина рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом (в перерахунку на суху речовину) 9,51 г (а.с.90-97, 201-210, т.1).

Вказані обставини сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_2 заперечувала, намагалася переконати суд в тому, що знайдена на горищі рослина,була залишена там попереднім власником, ОСОБА_2 до неї жодного відношення немає; можливо вона була підкинута працівниками міліції при обшуку, за якими він не мав можливості услідкувати, а сама рослина, на переконання обвинуваченого не придатна для вживання.

Згідно з протоколом обшуку від 18.03.2014 року за місцем реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, який проведено на підставі відповідної ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 11.03.2014 року, з дотриманням встановленого порядку, на горищі літньої кухні була виявлена та вилучена речовина рослинного походження зеленого кольору в сухому стані (а.с.90-97,т.1).

Не приймати до уваги висновок експерта №296 у суду підстав не має. Вказаний висновок суд вважає належно мотивованим, науково обґрунтованим, складеним кваліфікованим експертом, що має достатній фах, досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження з використанням наукових інформаційних джерел, даних загальноприйнятої експертної практики, матеріалів кримінального провадження, яким не суперечить, відповіді та висновки експерта повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, цілісність предмета дослідження порушена не була.

Обвинувачений вказані обставини, що стосуються його незаконних дій з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, оспорював. Однак, його показання повністю спростовуються наведеними доказами у справі, суд розцінює їх як обраний спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності.

Твердження обвинуваченого про те, що виявлена речовина можливо належала попередньому власнику, старенькій бабусі, рід занять якої йому не відомий спростовуються дослідженими:

- рапортом заступника начальника Тростянецького РВ УМВС України майора міліції ОСОБА_8, довідкою КП Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 26.02.2014 року №98, копією договору дарування від 12.10.2011 року, згідно яких власником житлового будинку по АДРЕСА_2, яка подарувала дружині ОСОБА_2 вказаний будинок, являється ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце знаходження її невідоме (а.с.98,99а,165,т.1);

- довідкою Тростянецької ЦРЛ Вінницької області від 30.04.2014 року №131, в тім, що ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_5 на диспансерному лікуванні у лікаря - нарколога Тростянецької ЦРЛ не перебувала (а.с.100,т.1).

Твердження обвинуваченого про штучне створення доказу - рослини канабісу у сухому стані, та причетність до цього працівників міліції суд оцінює критично та відхиляє з таких підстав.

Згідно з протоколом обшуку від 18.03.2014 року, ця слідча дія проводилася з дотриманням встановленого порядку та у присутності ОСОБА_2, з результатами обшуку був ознайомлений, однак відмовився підписати протокол та дати пояснення з цього приводу. З протоколом був ознайомлений, при цьому зауважень та протестів ні він, ні інші учасники слідчої дії, не мали.

Крім того, вказані обставини виявлення та вилучення канабісу підтверджуються показаннями допитаних під час судового розгляду свідків.

Так, свідок ОСОБА_23 суду показав, що працює старшим оперуповноваженим карного розшуку Тростянецького РВ. 18.03.2014 року ним та його колегами в присутності понятих було здійснено обшук домогосподарства, що належить ОСОБА_2 Їм довгий час не відкривали двері. Після того, як ОСОБА_2 відкрив двері, йому було повідомлено та зачитано ухвалу суду про дозвіл на обшук даного домогосподарства та вручено для ознайомлення. Громадяни про проведення обшуку не заперечували. Після чого приступили до обшуку. Під час обшуку з горища літньої кухні вилучено рослину в сухому вигляді, схожу на коноплю. Також були вилучені пусті, але використані шприци.

Свідок ОСОБА_9, якому були надані повноваження слідчого у даному кримінальному провадженні, свідок ОСОБА_8, кожен окремо дали аналогічні показання.

Свідок ОСОБА_16 показав, що був присутнім в якості понятого при проведенні обшуку будинку ОСОБА_2 разом із понятим ОСОБА_7 та працівниками міліції. Під час обшуку на холодильнику було знайдено три використані шприци, в яких були залишки речовини, також були знайдені три ватні тампони, на яких були сліди від речовини темного кольору, багато телефонів, які були опечатані та підписані понятими. В літній кухні на горищі знайдено суху зелену рослину. На неї говорять «трава» для куріння. Вона була у вигляді букету, мала одне стебло, з якої були наявні три гілки. Все вилучено було упаковано в пакети та опечатано та понятими підписано. З протоколами був ознайомлений та підписався.

Свідок ОСОБА_7, також понятий при обшуку, дав аналогічні показання під час судового розгляду.

Оцінюючи наведені показання свідків, які є слідчим, співробітниками оперативного підрозділу, понятими, а також всі наведені у зв'язку з їх оцінкою дані як докази, виключно в порядку ч.7 ст. 97 КПК України та лише в частині того чи вказана слідча дія мала місце, була проведена у спосіб та порядку, визначеному процесуальним законодавством, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними доказами, які своєю сукупністю доводять, що обвинувачений ОСОБА_2, зберігаючи у своєму домоволодінні наркотичну речовину діяв з чітким умислом на вчинення злочину.

До того ж, як встановлено, ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності також за злочин, передбачений ст.309 ч.2 КК України, має не погашену та не зняту судимість (а.с.162-164,т.1); після викриття у вчиненні злочину, хіміко-токсикологічне дослідження його сечі показало позитивний результат тесту на опіати, канабіоїди, метадон (а.с.132, т.1).

Показання свідка ОСОБА_24 - дружини обвинуваченого про те, що до виявленої під час обшуку рослини коноплі у сухому стані її чоловік жодного відношення немає суд оцінює критично, оскільки такі показання, в силу подружніх стосунків, спрямовані на відвернення покарання та уникнення відповідальності її чоловіком.

Таким чином суд визнає допустимими, належними і достовірними фактичні дані, що стосуються події 18.03.2014 року і які містять відповідні протокол обшуку та висновок експерта, показання допитаних свідків повністю узгоджуються з такими даними. Вказані докази суд кладе в основу свого рішення по суті висунутого ОСОБА_2 обвинувачення. Водночас, критично оцінює, а тому і відхиляє показання обвинуваченого про свою непричетність до зберігання наркотичної речовини, оскільки ці його показання спростовуються сукупністю доказів, які суд визнав допустимими, належними і достовірними.

Об'єктивно і безспірно доведений під час судового розгляду факт незаконного зберігання ОСОБА_2 наркотичної речовини прямо вказує на його причетність і до її незаконного придбання, при цьому те, що не встановлено конкретних обставин її придбання (час, місце, джерело), не впливає на правову оцінку таких дій обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2, маючи не погашену та не зняту судимість за злочин, передбачений ст. 309 ч.2 КК України, незаконно придбав і незаконно зберігав за місцем свого проживання та реєстрації без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою у перерахунку на висушену речовину - 9,51 г, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.

При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин даного провадження, а також підвищений суспільний інтерес до цих злочинів, зважаючи на об'єкти їх посягання, зокрема здоров'я населення.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд бере до уваги тяжкість скоєного ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, відомості, що характеризують його особу, а саме: раніше неодноразово судимий, остання судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, за місцем проживання компрометуючі матеріали на нього не надходили, має задовільний стан здоров'я, вину в скоєному не визнав, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Пом'якшуючих покарання обставин обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд не встановив.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є рецидив злочинів та вчинення злочину в стані наркотичного сп'яніння.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства. Необхідним та достатнім буде обрання покарання у виді позбавлення волі в межах строку, передбаченого санкцією статті 307 ч.2 КК України, з конфіскацією всього належного йому майна, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності та справедливості (ст.65 КК України). Застосування такого покарання не потягне за собою порушення засад виваженості та справедливості, які включають наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд бере до уваги тяжкість скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, кількість епізодів злочинної діяльності (один), відомості, що характеризують його особу, а саме: раніше судимий, за місцем проживання компрометуючі матеріали на нього не надходили, має на утриманні трьох малолітніх дітей, батьком двох з яких він є, та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, його сім'я має статус багатодітної, має незадовільний стан здоров'я у зв'язку з важкою хворобою - туберкульоз обох легень, інвалід ІІІ групи, вину в скоєному не визнав.

В якості пом'якшуючих покарання обставин обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує наявність на утриманні трьох малолітніх дітей та дружини, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, незадовільний стан здоров'я, інвалідність.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Тому, суд вважає необхідним виключити з обвинувачення ОСОБА_2 вмінену органом досудового розслідування обставину, що обтяжує його покарання рецидив злочинів, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою злочину, за якою обвинувачується ОСОБА_2

За таких обставин, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде обрання покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі в межах санкції статті 309 ч.2 КК України. Разом з тим, суд приходить до висновку, що відбування покарання обвинуваченим реально в місцях позбавлення волі потягне за собою порушення засад виваженості та справедливості, які включають наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. А тому, суд визнає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України з одночасним покладанням на нього обов'язків при відбутті покарання, визначеними ст. 76 КК України, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності та справедливості (ст. 65 КК України).

Вирішуючи питання стягнення процесуальних витрат, суд керується вимогами ст. ст. 118,122,124,126 КПК України, а також роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 року з наступними змінами «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат».

Відповідно до зазначених норм закону та роз'яснень, які дав Пленум Верховного Суду України, якщо винними буде визнано декілька осіб, суд постановляє в якому розмірі повинні бути стягнені процесуальні витрати з кожного з них, враховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

Виходячи з того, що по даній справі мають місце два епізоди злочинної діяльності, вчинені кожним обвинуваченим окремо, приймаючи до уваги кількість проведених експертиз по кожному епізоду, з врахуванням вимог зазначеної норми кримінального процесуального закону, суд приходить до висновку, що процесуальні витрати, пов'язані з їх проведенням підлягають стягненню із обвинувачених окремо.

Долю наявних у провадженні речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи доведеність обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, обрані судом вид та міру покарання, достатність підстав вважати, що він зможе ухилися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд вважає за необхідне залишити в порядку ст. 377 КПК України до набрання вироком законної сили обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою без змін, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, зокрема, прибувати за кожною вимогою суду, його належні поведінку та виконання вироку суду.

Обчислюючи на виконання вимог п.2 ч.4 ст. 374 КПК України початок строку відбування ОСОБА_1 покарання, суд враховує те, що він 18.03.2014 року був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, слідчим суддею йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який під час судового розгляду був продовжений.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді застави, після набуття вироком законної сили,підлягає скасуванню з поверненням її суми заставодавцю (а.с.197,т.1).

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати винуватим ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Визнати винуватим ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 слідуючі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 18.03.2014 року.

Речові докази у кримінальному провадженні, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області, а саме:

грошова купюра, номіналом 50,00 грн. серія КД №0449435, передати до ВФЗБО УМВС України у Вінницькій області для зарахування на відповідний рахунок;

медичний шприц з речовиною коричневого кольору - опієм ацетильованим, місткістю 5 мл;два ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_1; два ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_2; три медичних шприци місткістю 20 мл., з залишками речовини жовтого кольору; ватний тампон з речовиною темного кольору; три ватних тампони, на двох з яких наявна речовина темного кольору; три інсулінові шприци медичних шприци місткістю 2,5 мл; порошкова речовина темного кольору; речовина рослинного походження зеленого кольору - канабіс в сухому стані; відібрані зразки крові та сечі - знищити;

мобільний телефон «GTS-5230», №ІМЕІ:НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_2;

мобільний телефон «Nokia-M-Horse» №ІМЕІ:1) НОМЕР_3; 2)НОМЕР_4 - конфіскувати;

три CD-диски з інформацією з транспортних телекомунікаційних мереж, що знаходяться в метеріалах провадження, залишити при них же.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 245 (двісті сорок п'ять) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 591 (п'ятсот дев'яносто одна) грн. 36 коп.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний - тримання під вартою.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_2, застава в розмірі 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн., після набрання вироком законної сили скасувати і повернути внесену суму як предмет застави заставодавцю - ОСОБА_24.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Суддя