Справа №489/2848/14-к 04.12.2014 04.12.2014 04.12.2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Ржепецького О.П. Івченко О.М. Кваші С.В.,

за участю секретаря: Ястреби С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013160080000284

за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.10.2014 року, якою постановлено

- резолютивну частину вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.10.2014 року після абзацу п'ятого доповнити абзацом такого змісту «Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишити попереднім до набрання вироком законною сили».

Учасники судового провадження:

прокурор Максимишин О.Л.

судовий розпорядник Овчаренко М.М.

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7

захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5

Короткий зміст вимог апеляційних скарг:

В своїх апеляційних скаргах захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять ухвалу колегії суддів Ленінського районного суду м. Миколаєва скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про уточнення вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.10.2014 року в частині запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.10.2014 року постановлено резолютивну частину вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.10.2014 року після абзацу п'ятого доповнити абзацом такого змісту «Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишити попереднім до набрання вироком законною сили».

Узагальнені доводи захисників:

Захисники ОСОБА_4 ОСОБА_5 вказують, що колегія суддів в порушенні вимог ч.4 ст.374 КПК України у своєму вироку нічого не зазначила про запобіжний захід відносно обвинувачених.

Звертають увагу, що засідання було проведено у вихідний день, захисники та обвинувачені про засідання належним чином не повідомлялись та не викликались, що суперечить вимогам ст.ст.134-139 КПК України.

Посилаються на те, що ч.1 ст.379 КПК України передбачає виправлення описок та очевидних арифметичних помилок у вироку і не дає права суду змінювати чи доповнювати резолютивну частину вироку.

Встановлені судом першої інстанції обставини:

Суд першої інстанції задовольнив клопотання прокурора про необхідність внесення виправлення у резолютивну частину вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.10.2014 року, а саме після абзацу п'ятого доповнив абзацом такого змісту «Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишити попереднім до набрання вироком законною сили».

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини:

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх захисників на підтримку апеляційних скарг, прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційних скаргах доводи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Як видно з ухвали суду прокурор звернувся з клопотанням про внесення виправлень до резолютивної частини вироку. Проте, відповідно до матеріалів провадження, таке клопотання заявив під час судового засідання.

Відповідно до ч.2 ст.379 КПК України, питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження при вирішення питання про доповнення резолютивної частини вироку, судом першої інстанції не були повідомлені захисники ОСОБА_4 і ОСОБА_5, обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_9, що є порушенням вимог ч.2 ст.379 КПК України.

Згідно до п.п.3,4,5 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, захисника та потерпілого.

Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги захисників в цій частині підлягають задоволенню.

Проте, апеляційний суд не погоджується з вимогами захисників про винесення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора про уточнення зазначеного вироку в частині запобіжного заходу щодо обвинувачених.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.415 КПК України підставою для призначення нового розгляду в суді першої інстанції є встановлення порушень, передбачених п.п.2-7 ч.2 ст.412 КПК України.

А тому, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції

Керуючись ст.ст. 407, 409, 412, 415, КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.10.2014 року, якою резолютивну частину вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.10.2014 року після абзацу п'ятого доповнено абзацом такого змісту «Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою залишити попереднім до набрання вироком законною сили» - скасувати.

Матеріали провадження направити до Ленінського районного суду м. Миколаєва на новий судовий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

Ржепецький О.П. Івченко О.М. Кваша С.