ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2014 р. Справа № 1/Б-294

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Данко Л.С., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участі представників: скаржника Брик В.Г., боржника Дупіряк О.М., керуючого санацією Алєксандрової К.Є. та арбітражного керуючого Окряка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2014 року по справі №1/Б-294 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно"

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Тернопільської області (суддя Охотницька Н.В.) ухвалою від 14 серпня 2014 року по справі №1/Б-294 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" задовольнив клопотання голови комітету кредиторів - генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" Телеш М.В., керуючого санацією ВАТ "Текстерно" Александрової К.Є. та розпорядника майна ВАТ "Текстерно" Окряка А.В. про вжиття заходів до забезпечення конкурсних вимог кредиторів та зупинив виконання заходів погашення податкового боргу передбачених ст. 95 Податкового Кодексу України - згідно постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.04.2013р. у справі №819/510/13-а, якою з ВАТ "Текстерно" стягнено за рахунок коштів з рахунків у банківських установах, що обслуговують ВАТ "Текстерно" та за рахунок готівки, що належить ВАТ "Текстерно" податковий борг на суму 703 777,90 грн. та постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. у справі №819/2504/13-а, якою з ВАТ "Текстерно" стягнено за рахунок коштів з рахунків у банківських установах, що обслуговують ВАТ "Текстерно" та за рахунок готівки, що належить ВАТ "Текстерно" податковий борг на суму 904 857,19 грн.

В апеляційній скарзі Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2014 року по справі №1/Б-294, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Про розгляд апеляційної скарги сторонам повідомлено належним чином.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2014 року у склад колегії замість судді Давид Л.С., яка перебуває у відпустці, уведено суддю Данко Л.С.

У судовому засіданні представник Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Стверджує, що оскарженою ухвалою суд фактично заборонив виконувати постанови Тернопільського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили і виконання яких згідно з притпиами ст. 95 Податкового кодексу України повинна здійснювати Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" надіслало відзив, у якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ без задоволення.

Керуючий санацією ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстерно" вважає ухвалу господарського суду Тернопільської області законною і обґрунтованою. Зокрема вважає, що план санації перебуває в процесі розробки і будь-яке стягнення коштів перешкоджатиме як його складанню, так і його виконанню в подальшому. Здійснення заходів щодо погашення поточних вимог кредитора призведе до зменшення майнової маси боржника, яка забезпечує кредиторські вимоги у справі про банкрутство ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстерно". Крім того, приписи ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повністю виключають розпорядження майном боржника поза межами судової процедури санації та визначають порядок розгляду вимог кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство у процедурі розпорядження майном боржника та санації. Розгляд таких вимог здійснюється виключно керуючим санацією, а всі дії щодо розпорядження майном боржника не можуть перешкоджати виконанню плану санації та не можуть суперечити інтересам конкурсних кредиторів. Зважаючи на приписи названої норми закону й було подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення вимог конкурсних кредиторів.

Представник боржника також вважає, що оскаржена ухвала відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та приписам ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Окряк А.В. вважає, що наслідком виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.04.2013р. у справі №819/510/13-а та постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. у справі №819/2504/13-а буде зменшення майнової маси боржника, яка забезпечує кредиторські вимоги у справі про банкрутство. Невжиття судом заходів забезпечення конкурсних вимог кредиторів буде перешкоджати виконанню плану санації та інтересам конкурсних кредиторів. Крім того зазначив, що приписи ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повністю виключають розпорядження майном боржника поза межами процедури санації та визначають порядок розгляду вимог кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації - керуючим санацією.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, матеріали справи №1/Б-924, заслухав пояснення учасників провадження у справі про банкрутство і вважає, що ухвалу господарського суду області від 11 липня 2014 року по справі №1/Б-924 слід скасувати з нижченаведених підстав.

Згідно з матеріалами справи №1/Б-924 провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" порушене ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11 червня 2003 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір» (т.1, а.с.1-5).

Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 16 січня 2014 року увів судову процедуру санації відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", керуючим санацією призначив керівника боржника - голову правління відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" Александрову Катерину Євдокимівну, продовжив виконання арбітражним керуючим Окряком А.В. повноважень розпорядника майна боржника. План санації відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" не затверджено.

У серпні 2014 року голова комітету кредиторів відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", керуючий санацією та арбітражний керуючий Окряк А.В. подали суду першої інстанції спільне клопотання прийняти рішення щодо забезпечення вимог конкурсних кредиторів по справі №1/Б-294 про банкрутство ВАТ «Тестерно» шляхом зупинення виконання заходів погашення податкового боргу, передбачених ст. 95 Податкового кодексу України - постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі №819/510/13-а, постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі №819/2504/13-а.

Клопотання мотивоване тим, що станом на момент звернення до суду план санації боржника на стадії виготовлення і такий не затверджено господарським судом. Стягнення за рахунок коштів з рахунків у банківських установах податкового боргу, згідно постанов Тернопільського окружного адміністративного суду призведе до зменшення майнової маси боржника, яка забезпечує кредиторські вимоги у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", відтак виникає реальна загроза правам та законним інтересам конкурсних кредиторів. На засіданні зборів комітету кредиторів (Протокол №3 від 02.02.2009р.) було прийнято рішення про доручення голові комітету кредиторів звертатися до господарського суду з клопотанням про забезпечення вимог конкурсних кредиторів по справі №1/Б-294.

Господарський суд Тернопільської області призначив розгляд клопотання на 14 серпня 2014 року. Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2014 року, якою суд повністю задовольнив клопотання про вжиття заходів до забезпечення конкурсних вимог кредиторів та зупинив виконання заходів погашення податкового боргу передбачених ст. 95 Податкового Кодексу України - згідно постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.04.2013р. у справі №819/510/13-а, якою з ВАТ "Текстерно" стягнено за рахунок коштів з рахунків у банківських установах, що обслуговують ВАТ "Текстерно" та за рахунок готівки, що належить ВАТ "Текстерно" податковий борг на суму 703777,90 грн. та постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. у справі №819/2504/13-а, якою з ВАТ "Текстерно" стягнено за рахунок коштів з рахунків у банківських установах, що обслуговують ВАТ "Текстерно" та за рахунок готівки, що належить ВАТ "Текстерно" податковий борг на суму 904857,19 грн.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ним уведена процедура санації боржника, план санації станом на день розгляду клопотання судом не затверджений, відтак виникає реальна загроза правам та законним інтересам конкурсних кредиторів, а саме, загроза стягнення грошових коштів та майна боржника, що призведе до зменшення майнової маси боржника, яка забезпечує кредиторські вимоги у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно". Процедура розгляду справ про банкрутство здійснюється за спеціальними нормами та має пріоритет перед іншими судовими актами, норми Законів та підзаконних актів України застосовуються до відносин банкрутства з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника та її забезпечення майном боржника за рахунок якого кредитори повинні отримати задоволення своїх вимог. Встановлення в Законі особливого порядку задоволення майнових вимог кредиторів не припускає задоволення вимог в індивідуальному порядку, а спрямоване на забезпечення визначеності об'єму його майна протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, зокрема й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів.

Суд першої інстанції також вказав, що враховує особливості Закону про банкрутство, зокрема, приписи ст. 17 Закону відповідно до яких арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів, а також повністю виключають розпорядження майном боржника поза межами процедури санації та визначають порядок розгляду вимог кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації - керуючим санацією.

За таких обставин, суд першої інстанції вважав доцільним задовольнити клопотання голови комітету кредиторів, керуючого санацією та розпорядника майна ВАТ "Текстерно" щодо забезпечення вимог кредиторів. Суд керувався, зокрема, ст. 66, ч. 1 ст. 67 ГПК України, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та врахував позицію Вищого господарського судом України, а саме п.п. 7.1. п. 7 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004р. №04-5/1193, а також п. 73 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" про те, що "згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, зокрема передбачених ст. 67 ГПК України".

Львівський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Конституцією України (ст. 19) встановлено обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 19 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у новій редакції, викладеній Законом України від 22 грудня 2011 року №4212-УІ. Однак виходячи із п. 1-1 Прикінцевих і Перехідних положень цей Закон застосовується господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом, за винятком положень цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, уведення ліквідаційної процедури.

З урахуванням дати порушення провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" (11 червня 2003 року), уведення 16 січня 2014 року судової процедури санації боржника та змісту ухвали, що є предметом апеляційного оскарження, застосуванню підлягають положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19 січня 2013 року.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала. У процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна.

У постанові Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" (п.73) роз'яснено, що згідно з частиною першою статті 12 Закону господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у тому числі передбачених статтею 67 ГПК. У виборі заходів забезпечення суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не повинні мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності. У накладенні арешту на майно чи забороні розпорядження майном господарському суду слід зазначити щодо якого конкретно майна вживаються заходи забезпечення та які саме дії забороняється вчиняти органам управління боржника.

Статтею 67 ГПК України визначено заходи забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом. Про забезпечення позову виноситься ухвала, яку може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня винесення ухвали про санацію арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Ухвалою, що оскаржується, суд першої інстанції на стадії судової процедури санації вжив заходи до забезпечення вимог конкурсних кредиторів шляхом зупинення виконання заходів погашення податкового боргу передбачених ст. 95 Податкового Кодексу України - згідно постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.04.2013р. у справі №819/510/13-а, якою з ВАТ "Текстерно" стягнено за рахунок коштів з рахунків у банківських установах, що обслуговують ВАТ "Текстерно" та за рахунок готівки, що належить ВАТ "Текстерно" податковий борг на суму 703 777,90 грн. та постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. у справі №819/2504/13-а, якою з ВАТ "Текстерно" стягнено за рахунок коштів з рахунків у банківських установах, що обслуговують ВАТ "Текстерно" та за рахунок готівки, що належить ВАТ "Текстерно" податковий борг на суму 904 857,19 грн.

Слід зазначити, що постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі №819/510/13-а та від 14 листопада 2013 року у справі №819/2504/13-а набрали законної сили. Отже суд фактично зупинив виконання постанов Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі №819/510/13-а та від 14 листопада 2013 року у справі №819/2504/13-а, які є обов'язковими до виконання та виконання яких згідно із ст. 95 Податкового кодексу України покладено на контролюючий орган, яким у цьому випадку є Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є обов'язковість рішень суду.

Крім того, частиною третьою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» установлено, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

Наслідки уведення судової процедури санації, права та обов'язки керуючого санацією визначені пунктами 4, 5, 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зокрема, з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією; арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Керуючий санацією зобов'язаний прийняти в господарське відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації; розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника; розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів; звітувати перед комітетом кредиторів щодо послідовної реалізації плану санації тощо.

Таким чином, закон установив дію заходів щодо забезпечення вимог кредиторів до дня уведення процедури санації і призначення керуючого санацією. У судовій процедурі санації можливі арешт майна боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном - лише у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Постановляючи оскаржену ухвалу на стадії судової процедури санації ВАТ "Текстерно" суд першої інстанції не арештовував майно боржника і не обмежував дій боржника, як це передбачено законом. Натомість суд зупинив виконання заходів погашення податкового боргу передбачених ст. 95 Податкового Кодексу України - згідно постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.04.2013р. у справі №819/510/13-а, якою з ВАТ "Текстерно" стягнено за рахунок коштів з рахунків у банківських установах, що обслуговують ВАТ "Текстерно" та за рахунок готівки, що належить ВАТ "Текстерно" податковий борг на суму 703777,90 грн. та постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. у справі №819/2504/13-а, якою з ВАТ "Текстерно" стягнено за рахунок коштів з рахунків у банківських установах, що обслуговують ВАТ "Текстерно" та за рахунок готівки, що належить ВАТ "Текстерно" податковий борг на суму 904 857,19 грн. Тим самим суд фактично заборонив органам ДПІ виконувати судові рішення, що набрали законної сили.

Слід зазначити й те, що обов'язок керуючого санацією розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації, заявляти заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів не перешкоджає і не забороняє суду розглянути адміністративний позов про стягнення з боржника заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами і за результатами розгляду постановити судове рішення.

Як вже зазначено вище, постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.04.2013р. у справі №819/510/13-а, та від 14.11.2013р. у справі №819/2504/13-а набрали законної сили і підлягають обов'язковому виконанню у встановленому законом порядку.

Разом з тим, згідно із статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) особа, яка бере участь у справі може звернутися до адміністративного суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Як повідомили у судовому засіданні керуючий санацією та представник боржника, ВАТ "Текстерно" не зверталося до адміністративного суду із заявою у порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, вищевикладені фактичні обставини справи і приписи закону спростовують висновок суду першої інстанції про наявність законних підстав для вжиття заходів до забезпечення конкурсних вимог кредиторів - зупинення виконання заходів погашення податкового боргу передбачених ст. 95 Податкового Кодексу України - згідно постанов Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.04.2013р. у справі №819/510/13-а та від 14.11.2013р. у справі №819/2504/13-а.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 103 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право серед іншого скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 82-1, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2014 року по справі №1/Б-294 скасувати і прийняти нове рішення:

У задоволенні клопотання голови комітету кредиторів відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", керуючого санацією відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" та розпорядника майна арбітражного керуючого Окряк А.В. про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом зупинення виконання заходів погашення податкового боргу, передбачених ст. 95 Податкового кодексу України - постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі №819/510/13-а, постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі №819/2504/13-а - відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Текстерно» (код ЄДРПОУ 00306650, 46003, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18) на користь бюджету 609,00 грн. - відшкодування сплаченого судового збору, які підлягають до задоволення у першу чергу згідно з п. 1 г) ч. 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Данко Л.С.

суддя Кордюк Г.Т.

Повний текст постанови виготовлено 27.11.2014 року.