Справа № 2 - а - 31 / 09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2009 року. Місто Суми.
Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Дубініній Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом прокурора м. Суми в інтересах ОСОБА_1 до Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради, Управління земельних ресурсів сумської міської ради, 3-тя особа : ОСОБА_2
про спонукання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В :
прокурор м. Суми звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що вищевказана особа має похилий вік, тяжкий матеріальний стан, не має можливості самостійно захистити свої права , а відповідачі не вчиняють дії щодо вирішення земельного спору між землекористувачами земельних ділянок №№18, 20 та 22 по вул.. Федько в м. Суми у відповідності до вимог ст.ст. 158-159 ЗК України .
Представники відповідачів - Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради, Управління земельних ресурсів сумської міської ради, а також 3-тя особа : ОСОБА_2 з заявленим позовом не погодились, оскільки ОСОБА_1 не є ані власником, ані землекористувачами земельних ділянок за вищевказаними адресами, її права та інтереси не порушено.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову належить відмовити виходячи з наступного.
Статтею 121 п.2) Конституції України та ч.ч. 1-2 ст. 60 КАС України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом. Останнє означає, що прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів громадянина, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Таким чином, все вищевикладене свідчить, що функції прокуратури зводяться саме до представництва інтересів громадянина або держави в суді.
В даному ж випадку прокурор м. Суми звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що вищевказана особа не має можливості самостійно захистити свої права та інтереси. Однак, прокурор не врахував, що ОСОБА_1 не є ані власником, ані землекористувачами земельних ділянок №№18, 20 та 22 по вул. Федько в м. Суми.
Жодних доказів прокурором в підтвердження даного факту суду не надано.
Навпаки, із матеріалів чисельних цивільних справ ( а.с. 156-170 ), що розглядалися Зарічним районним судом м. Суми протягом 2001-2007 років, вбачається, що не ОСОБА_1, а її донька - ОСОБА_3 з 1991 року є власником домоволодіння, розташованого по вул. Федько в м. Суми та саме вона була власником і земельної ділянки за вищевказаною адресою. Саме між ОСОБА_3 та 3-ю особою існував спір з приводу суміжного землекористування.
По цих справах ОСОБА_1 приймала участь, але не як позивач, а як представник сторони у справі. Зазначені обставини підтвердила в судовому засіданні і сама ОСОБА_1, додатково пояснивши, що вона мешкає за іншою адресою : АДРЕСА_1.
Ці обставини прокурором не спростовані. Окрім того, прокурор проігнорував ухвалу суду від 29.01.2009 року про надання доказів ( а.с. 189 ).
Доказів того, що ОСОБА_3 взагалі бажає зараз ініціювати будь-який спір, а ОСОБА_1 представляє її інтереси по справі не зібрано.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень суб»єктів.
Згідно ст. 17 КАС, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб та юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправною бездіяльності суб»єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушено цією бездіяльністю. Тобто оспорювана бездіяльність відповідачів, створювала правові наслідки виключно для іншої особи, но не ОСОБА_1 і тому не могла спричинити порушення прав та законних інтересів вказаної особи у публічно-правовій сфері.
Керуючись ст.ст. 158-159 ЗК України, ст. 36-1 Закону України „ Про прокуратуру ”, ст.ст. 10-11, 60-61, 71-72, 159-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог прокурора м. Суми в інтересах ОСОБА_1 відмовити.
Сторони мають право оскаржити постанову в апеляційному порядку. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.Б. БОЙКО