Справа № 569/9569/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року

Рівненський міський суд

головуючий Герасимчук М.К.

при секретарі Дащук І.І.,

з участю прокурора Вознюка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача, ОСОБА_2 на її користь кошти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 та покласти на нього судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Рівненського міського суду від 21 січня 2013 року шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано і з останнього стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 400 гривень щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак відповідач не виконує вищезазначене рішення суду, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 30 вересня 2014 року становить 8916,19 грн. Син є інвалідом з дитинства та хворіє на вроджений порок серця, що потребує зазначених витрат на лікування. З моменту розірвання шлюбу відповідач не піклується про дитину, ухиляється від її виховання та утримання, не надає жодної матеріальної допомоги, не компенсує витрати на лікування, свідомо не виконує батьківські обов'язки.

В судовому засіданні представник - позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просили їх задоволити.

Представник третьої особи - головний спеціаліст відділу правового та соціального захисту дітей служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому - Корнієнко О.А., підтримавши Висновок органу опіки і піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради № 08-3256 від 06 жовтня 2014 року, визнав позов обґрунтованим. Оскільки позбавлення батьківства відповідає інтересам малолітньої дитини, вважає доцільним позбавити відповідача батьківських прав.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлялося у встановленому порядку. Суд, у відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечують учасники судового розгляду.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, представника третьої особи, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 23 січня 2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 16 грудня 2005 року, про що в книзі реєстрації народжень зроблено актовий запис № 2641, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Законодавство України, яке регулює сімейні відносини визначає, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15 та 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (далі - постанова Пленуму) роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Суд приймає до уваги доводи позову про свідоме нехтування та ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню сина. Дане підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах наданого державним виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції та ксерокопією постанови про арешт майна боржника, з якого вбачається, що станом на 30 вересня 2009 року заборгованість складає 8916,19 грн.

За Висновком органу опіки і піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради № 08-3256 від 06 жовтня 2014 року вважається доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також, підлягають до задоволення позовні вимоги в частині збільшення розміру аліментів.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

За положеннями ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 182 СК України, п. 17 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Для забезпечення мінімального набору непродовольчих товарів та послуг ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII встановлено розмір прожиткового мінімуму, зокрема, для дітей віком від 6 до 18 років - 1286 грн.

Присуджені з відповідача аліменти в розмірі 400 грн., з врахуванням прожиткового мінімуму, є меншим у грошовому зобов'язанні батьків по утриманню дітей ніж той, що залишається за позивачем. Виходячи з вимог ч. 1 ст. 192 СК України, враховуючи у системному зв'язку положення ч. 2 ст. 182 СК України, оскільки утримання малолітньої дитини у її віці потребує від позивача додаткових зусиль та матеріальних витрат, і визначений розмір аліментів в сумі 400 грн., з урахуванням зростання споживчих товарів і послуг, інфляції тощо, не є достатнім розміром для задоволення розумних потреб малолітньої дитини, а тому, розмір аліментів слід збільшити до 800 грн.

На підставі ст. 164,182,192, СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213-215, 225, 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісячно, починаючи з моменту винесення рішення з 17 листопада 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язанні з оплатою судового збору розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Виконавчий лист виданий по справі № 1715/19311/12 - залишити без виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-