АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1147/2012
Головуючий по 1-й інстанції Марущак Р.М.
Суддя-доповідач: Карпушин Г. Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Карпушина Г.Л.
Суддів: Винниченка Ю.М., Абрамова П.С.,
при секретарі Цюрі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 з залученням співвідповідача -приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3: - у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди -1819 грн. 58 коп.;
- у відшкодування спричиненої моральної шкоди -3000 грн.; - у відшкодування понесених судових витрат -1675 грн. 80 коп.; а всього, 6495 грн. 38 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З даним рішенням не погодився ОСОБА_2 та звернувся з апеляційною скаргою на нього. Вважає дане рішення не обґрунтованим внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить скасувати рішення районного суду та закрити провадження по даній справі.
Судове засідання проводилося за відсутності всіх сторін по справі, які були належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання, справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, заявами сторін про розгляд справи у їх відсутність та телефонограмою.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 3-4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 18 жовтня 2009 року близько 18 години 10 хвилин в м. Глобине по вул. Леніна водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_1, на проїзній частині дороги здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який поза межами пішохідного переходу, перетинав дорогу. По факту ДТП 9 квітня 2010 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. 22 липня 2010 року була винесена постанова про закриття кримінальної справи в зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 08.06.2010 № 87, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку середнього ступеня тяжкості з вогнищами геморрагії в лівій скроневій долі, забійної рани м'яких тканин голови, синців, саден м'яких тканин тулуба, саден нижніх кінцівок, які утворилися від дії тупих предметів, якими можуть бути виступаючі частини легкового автомобіля, що рухався, можливо в строк та при вказаних освідуваним обставинах; по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
Автомобіль ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1, станом на 18.10.2009 року належав на праві власності ОСОБА_4 Нотаріально посвідченою довіреністю від 31 січня 2009 року, виданою строком на 10 років з правом передовіри, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розпоряджатися вказаним автомобілем з правом керування, продажу, передачі в оренду, і ін. Місцевим судом встановлено, що на час ДТП довіреність була дійсною, а отже відповідач ОСОБА_2 хоч і не був власником, але мав право законного володіння автомобілем.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перед ІІІ особами згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/6634285 була застрахована у ЗАТ «СК «Провідна»на строк дії договору з 16.12.2008 року по 15.12.2009 року. Забезпечений транспортний засіб по вказаному договору -ВАЗ 21093 , номерний знак НОМЕР_1 про страховий випадок, що стався 18.10.2009 року страхова компанія страхувальниками не була своєчасно повідомлена.
При винесені рішення місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2, який на момент ДТП правомірно керував автомобілем, не надав жодного доказу, який би свідчив про те, що шкода ОСОБА_3 була завдана ним внаслідок непереборної сили, або умислу потерпілого, а тому названий відповідач має нести встановлену законом цивільно-правову відповідальність і відшкодувати потерпілому матеріальну та моральну шкоду. Відповідач ОСОБА_4 не є належним відповідачем, оскільки він не здійснював експлуатацію автомобіля на момент скоєння наїзду на позивача. Питання щодо стягнення шкоди із приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»не вирішувалося по суті, оскільки позивачем не уточнено своїх позовних вимог.
Проте колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками.
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (зі змінами)»шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили, або умислу потерпілого.
Отже, за змістом зазначеної норми закону шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки завжди є неправомірною та передбачає обов'язкову відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується і завдана нею моральна шкода, в тому числі ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України).
Колегія суддів, погоджується з судом першої інстанції, що оскільки відповідач ОСОБА_2 правомірно керував автомобілем на момент скоєння наїзду на позивача, не надав жодного доказу, який би свідчив, що шкода ОСОБА_3 була завдана ним внаслідок непереборної сили, або умислу потерпілого, тому він має нести встановлену законом цивільно-правову відповідальність, і відшкодувати матеріальну шкоду. З вказаних підстав, районним судом було правильно відмовлено в позові за вимогами до відповідача ОСОБА_4
В той же час, вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції, на думку колегії, зроблено передчасний та не обґрунтований висновок про відсутність підстав, передбачених законом, для проведення стягнення шкоди з відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»,
Приймаючи рішення місцевий суд виходив з положень ст.11 ЦПК України, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_3 відмовився від пред'явлення позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «Провідна», а рішення приймається в межах заявлених позовних вимог.
Вказаний висновок суду першої інстанції, є не обґрунтованим та не відповідає загальним положенням ЦПК України, зокрема після залучення з погодження позивача до участі в справі співвідповідача, на останнього поширюються всі позовні вимоги, які були заявлені позивачем, якщо останнім не проведено їх уточнення. Якщо до моменту виходу суду в нарадчу кімнату позивач не відмовиться від заявлених ним вимог відносно співвідповідача, суд має їх вирішувати по суті.
Статтею 1994 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разів недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 22.3 ст. 22 вказаного Закону потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пп. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується в установленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону.
Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пп. 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.
Беручи до уваги встановлені обставини справи та норми закону, колегія суддів, вважає, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент скоєння наїзду на позивача, в результаті якого останній отримав тілесні ушкодження, була застрахована у співвідповідача ПрАТ «СК «Провідна», саме страхова компанія повинна відшкодувати позивачу завдану йому матеріальну та моральну шкоду в межах встановлених лімітів.
При цьому на думку колегії суддів, факт несвоєчасно повідомлення страховика про настання страхового випадку, не може бути підставою для відмови в заявлених позивачем вимогах, оскільки такі порушення умов страхування можуть тягти вказані наслідки лише в тих випадках, коли це перешкодило страховику переконатися, що подія яка сталася є страховим випадком та надати їй відповідну оцінку.
Місцевим судом встановлено та колегія суддів погоджується., що матеріальні витрати позивача, які пов'язані з наслідками ДТП та документально підтверджені останнім, складають суму 1819 грн. 58 коп. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди місцевий суд правильно врахував характер та обсяг фізичних страждань, їх тривалість, те, що саме груба необережність ОСОБА_3 сприяла виникненню шкоди, а також матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, моральну шкоду, що підлягає відшкодуванню з володільця джерела підвищеної небезпеки, визначив в сумі 3000 грн.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2012 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Провідна», з постановленням в цій частині нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2012 року в частині вирішення судом позовних вимог до ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Провідна»- скасувати.
Постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди -1819 грн. 58 коп., моральної шкоди -2550 грн., судових витрат - 1500 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди -450 грн., судових витрат -175 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя: Г.Л. Карпушин
Судді: _______________ П.С. Абрамов ______________ Ю.М. Винниченко
Копія