АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3961/11
Головуючий по 1-й інстанції Островський Р.В.
Суддя-доповідач: Кузнєцова О. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Кузнєцової О.Ю.,
Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,
при секретарі: Колодюк О.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Котелевської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності на частку в майні, що є спільною сумісною власністю подружжя ,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідачів, в якому просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Котелевською державною нотаріальною конторою 19 березня 2010 року за реєстровим №378 на ім'я ОСОБА_2, після смерті ОСОБА_4 та визнати за нею право приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з господарчими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, як на її частку в майні, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2011 року позов задоволено повністю.
Визнано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Котелевською державною нотаріальною конторою 19 березня 2010 року за реєстровим №378 на ім»я ОСОБА_2 частково недійсним.
Визнано за ОСОБА_3, в порядку спадкування за законом, право приватної власності на 1/2 частину нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається із житлового будинку «А1»та господарських будівель: сараю «Б», гаража «В», погреба «Г», сараю-прибудови «г»та огорожі №1,2, та належало ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2011 року виправлено описку у третьому абзаці резолютивної частини рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Котелевської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності на частку в майні, що є спільною сумісною власністю подружжя, замінено слова «в порядку спадкування за законом»на слова «як на частку в майні, що є спільною сумісною власністю подружжя»та викладено даний абзац у такій редакції: «Визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на ? частину нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається із житлового будинку «А1»та господарських будівель: сараю «Б», гаража «В», погреба «Г», сараю-прибудови «г»та огорожі №1.2, та належало ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, як на частку в майні, що є спільною сумісною власністю подружжя».
Із вказаним рішенням не погодилася відповідач ОСОБА_2, яка в апеляційній скарзі прохає рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В своїй скарзі ОСОБА_2 вказувала, що відповідно до заяви від 23.06.2009 року, зареєстрованої в реєстрі за № 1839 та посвідченої державним нотаріусом ОСОБА_5, ОСОБА_3, яка є дружиною померлого, від успадкування належної їй частки спадщини відмовилася. При цьому зміст ст. ст. 60-64, 69, 70, 72 СК України, ст. ст. 368, 370 ЦК України ОСОБА_3 державним нотаріусом роз'яснено, проте вона вказала, що не бажає отримувати свідоцтво про право власності на ? частку спільного сумісного майна подружжя.
У судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримала та прохала її задовольнити.
Позивач та її представник рішення місцевого суду вважають законним та обґрунтованим, тому просили залишити його без змін, апеляційну скаргу -відхилити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 24.03.1968 року ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4.
У відповідності до свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 16.11.2001 року Виконавчим комітетом Котелевської селищної ради, ОСОБА_4 є власником житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується актовим записом № 5 від 09.01.2009р. в Книзі реєстрації смертей Відділу РАЦС Котелевського РУЮ Полтавської області відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла донька позивачки та спадкодавця ОСОБА_2 На ім'я останньої державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 19.03.2010 року за реєстровим № 378.
Спадщина, на яку видано свідоцтво , складається з права власності на житловий будинок з господарчими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вцілому.
Позивачка у свою чергу розпорядилася своєю часткою у спільному сумісному майні та відмовилася від прийняття спадщини після смерті чоловіка у встановленому законом порядку, шляхом подання відповідної зави до нотаріальної контори.
У своїй заяві від 23.06.2009 року ОСОБА_3 повідомила про небажання отримувати свідоцтво про право власності на ? частку спільного сумісного майна подружжя з ОСОБА_4, а не про відмову від належної їй ? частини такого майна.
Відмова від права власності ОСОБА_3 у порядку ст. 347 ЦК України не вчинялася.
Частинами 3,4 ст. 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім»ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Відповідно до Кодексу про шлюб та сім»ю України, який діяв на момент виникнення та державної реєстрації права власності на спірне майно, а саме ч.1 ст. 22 цього Кодексу, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Згідно ч.1 ст. 28 Кодексу про шлюб та сім»ю України, у разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Аналогічні положення містяться у ст. ст. 60, 63, 70 СК України.
З урахуванням викладено, суд прийшов до вірного висновку, що спірний житловий будинок зі спорудами є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та її померлого чоловіка ОСОБА_4
Також вірним є висновок районного суду про те, що спірне свідоцтво про право на спадщину є незаконним та підлягає визнанню частково недійсним враховуючи наступне.
Частиною 1 ст. 71 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.
Відповідно до п. 224 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»від 03.03.2004 року № 20/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 державний нотаріус повинен виділити частку померлого у спільному майні і видати свідоцтво про право на спадщину на це майно.
В той же час нотаріус видав оскаржуване свідоцтво про право на спадщину на все майно, яке фактично є спільною сумісною власністю позивачки та її померлого чоловіка. Нотаріус мав видати на ім»я ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на належну їй частку у спільному з покійним ОСОБА_4 майні.
Також ст. 372 ч. 2 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
З урахуванням викладеної норми, п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»передбачено, що при поділлі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними.
Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визнання частки спадкодавця.
Пунктом 18-2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»передбачено, що окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.
Власник майна може пред'являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст. 392 ЦК України), тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності на частку в майні, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2011 року не встановлено. Підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : /підпис/ Кузнєцова О.Ю.
Судді: /підпис/ Мартєв С.Ю.
/підпис/ Хіль Л.М.
Копія
Згідно: Суддя Апеляційного суду
Полтавської області: __________ О.Ю. Кузнєцова