ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             У Х В А Л А

15.01.07 р.                                                                           Справа  №  32/14         

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М. при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін:

від заявника: Чучко В.М. - за довіреністю

від боржника: не з'явився

за заявою Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого аціонерного товариства) в особі  філії “Відділення Промінвестбанку в м. Шахтарськ Донецької області” м. Шахтарськ Донецької області

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1 м. Макіївка

про вжиття запобіжних заходів

Заявник, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите аціонерне товариство) в особі  філії “Відділення Промінвестбанку в м .Шахтарськ Донецької області” м.Шахтарськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про вжиття запобіжних заходів, в якій просить:

- накласти арешт на все майно, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, зареєстрованого АДРЕСА_1).

В обгрунтування своїх доводів заявник посилається на Кредитний договір НОМЕР_1 (далі по тексту - договір кредиту), згідно якого ОСОБА_1 було надано фінансовий кредит в грошовій формі  в сумі 300 000,00 (Триста тисяч) гривень строком повернення до 12 жовтня 2006 року, або протягом 10 днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплату відсотків.

В забезпечення виконання зобов”язань за договором кредиту між банком та позичальником був укладений  договір застави обладнання НОМЕР_2. Об'єктом  застави за цим договором є майно: 17 алюмінієвих розбірних кіосків та обладнання, в тому числі 52 апарати для виготовлення попкорна та 2 апарати по виготовленню солодкої вати.

На теперішній час майно, що є предметом застави значно зменшено: у наявності залишилось всього 9 кіосків, місцезнаходження інших  кіосків, які також є предметом застави неможливо встановити; обладнання також більшістю відсутнє,  із 27 апаратів у наявності: лише 11 апаратів у комплектності  та 16 розібраних апаратів. Місцезнаходження іншого майна не відомо, при цьому з'ясувати у позичальника причини відсутності частини майна, що складає предмет застави, а також його місцезнаходження не вдається у зв'язку з тим, що позичальник уникає від зустрічей з працівниками банку. Позичальник порушує умови договору застави, знищуючи та зіпсовуючи заставне майно, заміну відсутнього заставного майна не здійснює. Заявник наполягає на застосування запобіжних заходів всього майна,  як  засіб забезпечення повернення кредиту в зв'язку з тим, що більшість  заставного майна відсутня та вартість залишку заставного майна значно зменшилися та не покриває заборгованості по кредиту.

Станом на 15.01.07р. у позичальника (СПД ОСОБА_1 м. Макіївка) в результаті невиконання взятих на себе зобов'язань за договором кредиту виникла заборгованість в сумі 228 102,63 гривень.

З матеріалів, поданих до заяви про вжиття запобіжних заходів вбачається, що обсяг обладнання, яке є предметом застави за  договором застави обладнання НОМЕР_2, в теперішній час зменшився та фактично за вартістю є недостатнім для погашення заборгованості за кредитним договором. Також боржником вчиняються дії щодо зменьшення власних активів шляхом  їх пошкодження, часткового знищення та зміни його місцезнаходження.

Як стверджує заявник йому відомо, що позичальник є боржником за іншими зобов”язаннями, які також не виконує. Активи боржника, в тому числі й предмет застави, може бути  відчуженно для задоволення інших кредиторів позичальника.  Протягом понад трьох місяців позичальник не йде на конструктивні переговори відносно врегулювання ситуації, продовжує відчуження майна, що є предметом застави, та не здійснює повернення кредиту.

Така позиція боржника дає достатньо підстав вважати, що він з метою подальшого ухилення від виконання зобов'язань може здійснювати дії щодо розпорядження майном, направлені на його відчуження в порушення інтересів заявника.

Беручи до уваги наведені заявником підстави, суд за своїм внутрішнім переконанням вважає за доцільне з метою захисту прав заявника застосувати запобіжні заходи у вигляді арешту  всього майна  боржника.

Одночасно, суд вважає, що  вимоги заявника  щодо зобов'язання  державної виконавчої служби в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області по вжиттю заходів по застосуванню арешту на все майно, що належить СПД ОСОБА_1 не підлягають задоволенню  окремо з огляду на наступне.

Згідно з ст. 43-4 Господарського процесуального кодексу України вжиття запобіжних заходів оформлюється ухвалою господарського суду, яка в силу п 3 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, п. 1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5 підлягає виконанню державною виконавчою службою.

На підставі ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання  рішень (виконавчих документів), встановлених   цим   Законом,  неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Виходячи з наведеного, а також з розуміння виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження, встановленого ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, а також положень ст. 2 наведеного Закону, відповідно до якої виконання виконавчих документів покладено на органи державної виконавчої служби, у суду відсутні підстави для спонукання державної виконавчої служби до фактичного виконання ухвали суду про вжиття запобіжних заходів, бо вчинення таких дій є обов'язком, покладеним на вказаний державний орган Законом, при цьому у заявника відсутні будь-які докази, які давали б підставу вважати, що державна виконавча служба не буде вживати заходів для виконання постановленої ухвали.

Крім того, перелік запобіжних заходів, які можуть бути застосовані судом, визначений ст. 43-2 ГПК України та є вичерпаним. Такого запобіжного заходу, як зобов'язання ДВС вжити заходи щодо застосовування арешту на все майно, що належить боржнику - не передбачено.

На підставі викладено, керуючись гл.5 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву про вжиття запобіжних заходів.

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, зареєстрованого АДРЕСА_1).

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала є виконавчим документом.

Ухвала набирає чинності з 15.01.07р. та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років після набрання ухвали законної сили.

Суддя                                                                                          Сковородіна О.М.