КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
11.02.09 р. № 03/4079
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мельника С.М.
суддів: Писаної Т.О.
Ткаченка Б.О.
при секретарі судового засідання Олійник О.Л.,
за участю представників:
позивач: ОСОБА_1 -приватний підприємець,
від відповідача 1: Пустовар А.В. -представник за дорученням,
від відповідача 2: не з'явились
від третьої особи: не з'явились.
розглянувши апеляційну скаргу Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції на рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2008 р. та апеляційну скаргу Державного казначейства України на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.12.2008 р.
у справі №03/4079 (суддя Єфіменко В.В.)
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1,
м. Черкаси,
до 1.Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, м. Черкаси,
2.Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області, м. Черкаси,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
Державне казначейство України, м. Київ,
про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних,
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне казначейство України, про стягнення 225 814,84 грн. індексу інфляції та 51 000,81 грн. три відсотки річних.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.09.2008 р. залучено в якості другого відповідача Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області.
Клопотанням від 25.11.2008 р. №95 позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути 235 005,69 грн. інфляційних та 54 704,83 грн. три відсотки річних.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.11.2008 року у справі №03/4079 позовні вимоги задоволенні повністю, стягнуто з Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції на користь позивача 235 000,69 грн. втрачених внаслідок інфляції, 54 704,83 грн. -три відсотки річних за невиконання відповідачем рішення та ухвал господарського суду Черкаської області по справі №01/2467, 2 897,11 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат за технічно-інформаційне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.12.2008 р. була виправлена описка в тексті абзацу 2 резулятивної частини рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2008 року у справі №03/4079, було зазначено наступне: стягнути 235 000 грн. 69 коп. втрачених внаслідок інфляції, 54 704 грн. 83 коп. -3 % річних за невиконання відповідачем рішення та ухвал господарського суду Черкаської області по справі №01/2467, 2 897 грн. 11 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат за технічно-інформаційне забезпечення судового процесу з Державного бюджету України через Державне казначейство України на користь Приватного підприємця ОСОБА_1.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Соснівський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2008 року по справі №03/4079 скасувати.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.12.2008 р. апеляційна скарга Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції прийнята до провадження та призначена до розгляду.
14.01.2009 р. до Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного казначейства України на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.12.2008 р. по справі №03/4079, в якій апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.12.2008 р. як таку, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.01.2009 р. апеляційну скаргу Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції на рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2008 р. та апеляційну скаргу Державного казначейства України на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.12.2008 р. по справі №03/4079 об'єднано в одне провадження.
Позивач в судовому засіданні та у відзивах на апеляційні скарги заперечив проти доводів, які містяться в апеляційних скаргах.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав доводи, які містяться в апеляційних скаргах.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення та ухвала місцевого господарського суду підлягають скасуванню, з підстав передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 104 ГПК України, а саме: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що Соснівський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, прострочив виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 повинно бути стягнуто грошові кошти з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. Але колегія суддів з таким висновком господарського суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.04.2002 р. у справі №01/2467 (а.с. 10-11) стягнуто з державного бюджету України через Державне казначейство України на користь приватного підприємця ОСОБА_1 308 332,67 грн. вартості збитків, завданих відділом державної виконавчої служби Соснівського райуправління юстиції м. Черкаси.
19.11.2002 р. господарським судом Черкаської області був виданий відповідний наказ (а.с. 12).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.02.2003 р. по справі №14-01/2467 (а.с. 13) було визнано неправомірною бездіяльність районного відділу ДВС Соснівського РУЮ у м. Черкаси при відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Черкаської області від 19.11.2002 р. у справі № 01/2467, визнано недійсною постанову районного відділу ДВС Соснівського РУЮ у м. Черкаси від 28.11.2002 р. про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Черкаської області від 19.11.2002 р. у справі № 01/2467, зобов'язано ВДВС Соснівського РУЮ у м. Черкаси виконати наказ.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.12.2004 р. по справі №14-01/2467 (а.с. 14) було визнано неналежним виконання наказу господарського суду Черкаської області від 19.11.2002 р. у справі №01/2467 відділами ДВС Соснівського РУЮ у м. Черкаси, Печерського РУЮ у м. Києві, Державного казначейства України та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, визнано недійсною постанову районного відділу ДВС Соснівського РУЮ у м. Черкаси від 11.03.2003 р. про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Черкаського області від 19.11.2002 р. у справі 01/2467 у зв'язку з передачею відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві, зобов'язано ВДВС Соснівського РУЮ у м. Черкаси виконати наказ.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.04.2005 р. по справі №14-01/2467 (а.с. 15) було визнано недійсною постанову державного виконавця ВІДВС Соснівського РУЮ у м. Черкаси від 11.03.2005 р. про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Черкаського області від 19.11.2002 р. у справі 01/2467, внесено зміни до наказу від19.11.2002 р. в частині виключення реквізитів рахунку Державного казначейства, видано новий наказ.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.06.2005 р. по справі №14-01/2467 (а.с. 16) було визнано недійсною постанову державного виконавця ВІДВС Черкаського МУЮ від 11.03.2005 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Черкаського області від 22.04.2005 р. у справі 01/2467, зобов'язано районний ВДВС Черкаського МУЮ виконати наказ.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.08.2005 р. по справі №14-01/2467 (а.с. 16) було зобов'язано ВДВС Черкаського МУЮ відновити виконавче провадження та виконати наказ.
12.08.2005 р. державним виконавцем була винесена постанова про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області по справі №01/2467 від 19.11.2002 р. (а.с. 18).
31.10.2005 р. була винесена постанова ВДВС Черкаського МУЮ про повернення наказу господарського суду Черкаської області по справі №01/2467 від 19.11.2002 р. стягувачу (а.с. 20).
Дана постанова ВДВС була оскаржена позивачем до господарського суду Черкаської області, але не була розглянута у зв'язку з направленням справи №14-01/2467 у Вищий господарський суд України для розгляду касаційної скарги Державного казначейства України (а.с. 21).
Постановою ВДВС у Соснівському районі м. Черкас від 05.12.2005 р. (а.с. 22) було відмовлено позивачу у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Черкаської області у справі №01/2467 від 19.11.2002 р.
Листом ДВС у Соснівському районі міста Черкас від 17.02.2006 р. №791 (а.с. 23) позивач був повідомлений про відмову у відновленні виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Черкаської області від 19.11.2002 р. №01/2467.
Листом ДВС Черкаської області від 13.12.206 р. №74-Ю (а.с. 24) позивача повідомлено про те, що з урахуванням принципу територіальності наказ від 19.11.2002 р. у справі №01/2467 підлягає виконанню відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.
Листом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.12.2006 р. №25/6-50-11247 (а.с. 25) позивач повідомлений, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби покладається виконання рішень, за якими боржниками є вищий чи центральні органи державної влади, та за якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та більше мільйонів гривень.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 21.08.2007 р. було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного казначейства України на рішення господарського суду Черкаської області від 10.04.2002 р. у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ВДЖВС Соснівського РУЮ в м. Черкаси, Черкаської філії спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст»про стягнення 308 332 грн.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди передбачено статтею 22 ЦК. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлюється, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 1173 цього Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу»шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження»збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, а тому предметом доказування є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди.
Причому, належним доказом неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.
Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної виконавчої служби до відповідальності у вигляді стягнення збитків є факти неправомірних дій - бездіяльності державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок між бездіяльністю державного виконавця і заподіяною ним шкодою.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Незаконні рішення чи будь-які дії особи, яка спричинила шкоду, являються підставою для стягнення заподіяної шкоди, а визнання будь-яких дій чи бездіяльності незаконними, неправомірними чи протиправними здійснюється в судовому порядку.
На підтвердження заявлених позовних вимог, позивач надав суду відповідні ухвали господарського суду Черкаської області, якими було встановлено факт протиправності дій та бездіяльності органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб.
Але посилання позивача при заявлені позову на статті 530 та 625 Цивільного кодексу, на думку судової колегії, є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
У вищевказаній статті мова іде про відповідальність боржника за прострочення передусім договірного зобов'язання. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ВДВС не існувало будь-яких договірних правовідносин та боргових зобов'язань, порушення яких тягне за собою сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.
Відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної виконавчої служби, що встановлюється ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу, за своєю правовою природою являється позадоговірною відповідальністю, якою не передбачено стягнення індексу інфляції та річних відсотків від простроченої суми.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права у вигляді стягнення з ВДВС індексу інфляції та трьох відсотків річних.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2008 р. підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.
Ухвала господарського суду Черкаської області від 09.12.2008 р. про виправлення описки також підлягає скасуванню як похідна від рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2008 р.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції на рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2008 р. по справі №03/4079 -задовольнити повністю.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2008 р. по справі №03/4079 скасувати повністю.
3. По справі прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
4. Апеляційну скаргу Державного казначейства України на ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.12.2008 р. по справі №03/4079 -задовольнити повністю.
5. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 09.12.2008 р. по справі №03/4079 скасувати повністю.
6. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції 1398 грн. 55 коп. суми державного мита за подання апеляційної скарги.
7. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Черкаської області.
8. Матеріали справи №03/4079 повернути до господарського суду Черкаської області
Головуючий суддя: С.М. Мельник
Судді: Т.О. Писана
Б.О. Ткаченко
Дата відправки 13.02.09