ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

01.02.07р.

Справа № 35/463

За позовом  Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль",      м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

до  Комунального житлового підприємства №12,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

про стягнення 48019,19 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від Позивача - Кузнєцова Л.А. - юрисконсульт, дов №44/01 від 05.01.07р.

                          Кожемятов К.М. - бухгалтер, дов.№3609/01 від 18.08.06р.

від відповідача - представник не з`явився. 

                                                           СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 30.01. до 01.02.2007р.

                    Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію –39618,99 грн, індекс інфляції – 4529,11 грн, 3% річних –1556,63 грн, пеню –1208,79 грн, 7% штрафу –1105,67 грн, посилаючись на договір №30 від 15.10.2002р. та з метою забезпечення позову просить накласти арешт на майно та банківські рахунки відповідача.

          Заявою про уточнення позовних вимог позивач зменшив вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість - 30 315,14 грн, індекс інфляції –2515,32 грн, 3% річних –967,82 грн, пеню –1208,79 грн, 7% штраф –1105,67 грн з тих же підстав. Заява про зменшення позовних вимог підписана повноважним представником позивача.          

         Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

         Відповідач позовні вимоги не визнає повністю, посилаючись на відсутність боргу за спірний період в зв’язку з проведеними оплатами та заліком зустрічних вимог, що вбачається із акту звіряння розрахунків станом на 01.01.2006р.

        За згодою представників позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

            Між позивачем та відповідачем було укладено договір №30 від 15.10.2002р.  на постачання теплової енергії в гарячій воді строком дії до 14.10.2003р. та який відповідно до п. 10.4 вважається пролонгованим  на кожний наступний рік, якщо не надійде заяви сторін про його розірвання. Сторони в спірний період виконували умови договору, доказів розірвання договору в цей період суду не надано, отже, договір є чинним в спірний період.

           Згідно умов договору позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в обсягах і поряду, обумовлених договором, а відповідач –оплачувати спожиту теплову енергію.

          За спірний період позивачем постачалася відповідачу теплова енергія, про що складені сторонами щомісячні акти  здачі-прийняття послуг, які підписані сторонами без зауважень. За період з жовтня 2003р. по липень 2006р. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог)  позивачем надано послуг на 39 573,47 грн, а саме за жовтень-грудень 2003р. –на 4033,06 грн, за 2004р. –на 11812,85 грн, за 2005р. -  на 11536, 51 грн, за січень-липень 2006р. –на 12 191,05 грн, що не заперечується відповідачем.

         Згідно п.6.5. договору відповідач повинен сплачувати за фактично спожиту теплову енергію до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

         Оплату за теплову енергію відповідач здійснював шляхом укладення з позивачем щомісячно протоколів взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

         Так,  на оплату послуг, що були надані в жовтні-грудні  2003р., сторони підписали протоколи взаємозаліку на суму 2906,01 грн (протокол за грудень 2003р.) та на 2837,69 грн (акт №31 від 27.10.2003р.). Всього сплачено в сумі 5743,70 грн, тобто надані в жовтні-грудні 2003р. послуги оплачені повністю та в установлений договором термін.

        На оплату послуг, що були надані в 2004р., сторони підписали наступні протоколи взаємозаліку –від 22.01.2004р. на суму 2735,16 грн, від 19.02.2004р. - на  2763,71 грн, від 26.03.2004р. - на 2816,90 грн, від 23.04.2004р. – на 2784,99 грн, від 24.06.2004р. –на 2806,99 грн, в серпні 2004р. –на 2843,12 грн, в грудні 2004р. –на 2849, 56 грн. Всього сплачено в сумі 19 600,43 грн, чим повністю сплачено за надані в цей період послуги, та оплата проведена без порушення встановлених договором термінів, оскільки за послуги, надані в червні-листопаді сплачено шляхом переплати в серпні 2004р.

        На оплату послуг, що були надані в 2005р., сторонами щомісячно підписані протоколи взаємозаліку, а саме в січні –на 2846,56 грн, в лютому –на 2798,32 грн, в березні –на 2809,63 грн, в квітні –на 2978,63 грн, в травні – на 2978,37 грн, в червні –на 2870,51 грн, в липні –на 2797,00 грн, в серпні –на 2833,08 грн, в вересні –на 2788,22 грн, в жовтні –на 2975,45 грн, в листопаді –на 3109,70 грн, в грудні –на 3298,94 грн, всього на суму 35 084,41 грн.

         На оплату послуг, що були надані в 2006р., сторонами також щомісячно підписані протоколи взаємозаліку, а саме в січні –на 3176,12 грн, в лютому –на 3107,79 грн, в березні –на 3135,26 грн, в квітні –на 3032,23 грн, в травні –на 3065,84 грн, в червні –на 2986, 84 грн, в липні –на 2913,38 грн, всього на суму 21 417,46 грн.

         Тобто, за 2005-2006р.р. відповідач повністю сплатив за отриману теплоенергію без порушення встановлених строків.

          Твердження позивача, що згідно вказаних протоколів взаємозаліку, за винятком тих, в яких сторони чітко обумовили період, за який погашається борг, сторони погашали заборгованість минулих періодів, в тому числі встановлену рішенням суду у справі №3/103 від 18.11.2003р.  в розмірі 337 727,29 грн, судом відхиляються з наступних підстав. В протоколах та актах взаємозаліків за 2003р. та 2004р. сторони чітко визначили саме який період надання послуг сплачується шляхом проведення цього заліку. В частині протоколів за 2004р. та в протоколах за 2005р.-2006р. наявне посилання, що сплачується теплова енергія  по рахунку 0005, що повністю відповідає номеру актів приймання-здачі послуг за весь спірний період, що дозволяє суду дійти достовірного висновку про здійснення взаємозаліку саме за надані спірні послуги. У випадку, коли взаємозаліки здійснювали в погашення боргу, що стягнений за рішенням суду у справі №3/103,  в протоколах міститься посилання на це рішення суду. Оскільки, в протоколах наявне посилання на рахунок 0005, позивач має право віднести оплати в погашення боргу минулих періодів лише в межах рахунку 0005, тобто спірного договору, а не на погашення зобов’язань, що виникають з інших підстав, договорів.

          Про дійсне волевиявлення сторін при складанні протоколів та актів взаємозаліку про погашення в першу чергу поточних платежів свідчить також акт  звіряння розрахунків станом на 01.01.2006р., згідно якого теплова енергія, спожита в 2002-2005р.р. оплачена повністю, борг наявний тільки станом на 01.01.2002р.

         Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про відсутність заборгованості за спожиту з жовтня 2003р. по липень 2006р. теплову енергію на час звернення позивача з позовом та своєчасність сплати її відповідачем в строки, обумовлені договором.

         Таким чином, вимоги позивача необґрунтовані та в позові слід відмовити.

         Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на позивача.

         Враховуючи безпідставність вимог позивача не підлягає задоволенню і клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

        Керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  ст. 193 Господарського кодексу України,  господарський суд,-

ВИРІШИВ :

        В позові відмовити.         

            

            Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання.

    

              Рішення підписано 02 лютого 2007р.           

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано