АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1367/2012
Головуючий по 1-й інстанції Іващенко Ю.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Карпушина Г.Л.,
Суддів: Винниченка Ю.М., Абрамова П.С.,
при секретарі : Цюрі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до комунальної Лубенської центральної міської лікарні, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування висновку , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до комунальної Лубенської центральної міської лікарні, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування висновку відмовлено.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу. Прохає рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому в апеляційній скарзі вказується, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Судове засідання проводилося за участі представника апелянта, за відсутності інших осіб по справі, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з’явилися, про причини неявки не повідомили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 , місцевий суд виходив з того, що по справі не доведено недійсність висновку лікаря комунальної Лубенської ЦМЛ ОСОБА_3 № 466 від 06.09.2011 року.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Так, судом встановлено, що 06 вересня 2011 року о 00 год. 25 хв. ОСОБА_2 проходив медичний огляд з метою встановлення факту наявності чи відсутності стану алкогольного сп’яніння у комунальній Лубенській ЦМЛ на підставі направлення Лубенського МВ у чергового лікаря ОСОБА_3 За результатами медичного огляду складено акт медичного огляду від 6.09.2011 року № 466, згідно з яким встановлено діагноз –стан сп’яніння внаслідок вживання алкоголю. Також 06.09.2011 р. лікарем ОСОБА_3 складено та підписано висновок щодо результатів медичного огляду, в якому вказано, що ОСОБА_2 при проведенні огляду 06.09.2011 року о 00 год. 25 хв. перебував в стані алкогольного сп’яніння.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2009 № 400/666 ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, вище перелічені ознаки були встановлені лікарем при огляді позивача та знайшли відображення у Акті від 06.09.2011 року № 466. За даними ознаками та іншими ознаками, які вказані в акті лікар мав право констатувати стан алкогольного сп’яніння у позивача, за обставин, коли він відмовився від проходження огляду з використанням технічних засобів. З аналізу вище зазначеної Інструкції вбачається, що при медичному огляді не є обов’язковими відібрання для аналізу зразків крові.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що надані позивачем докази на підтвердження його позовних вимог не є належними. Зокрема, з акту судово-медичного обстеження від 12.09 2011 року № 405 вбачається, що при його проходженні 12.09.2011 року об’єктивних даних про те, чи знаходився ОСОБА_2 у стані алкогольного сп’яніння на момент отримання тілесних ушкоджень не мається. Окрім того, сам факт наявності у позивача тілесних ушкоджень не свідчить про те, що 06.09.2011 р. о 00 год. 25 хв. він був у тверезому стані. Окрім того, місцевий суд правильно зазначив, що показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не можуть розглядатися, як об’єктивними доказами на підтвердження позовних вимог позивача, оскільки їх джерелом є саме показання позивача, який розповів їм про обставини проходження ним медичного огляду.
Доводи апелянта, що судом першої інстанції судом не взято до уваги суттєві обставини справи, які давали підстави для інших висновків суду та для прийняття дійсно законного та обґрунтованого рішення із задоволенням його позовних вимог спростовуються матеріалами справи. Колегія суддів вважає, що місцевим судом повно і всебічно дослідженні докази по праві, допитані свідки по справі та надана їм належна оцінка.
Доводи апелянта про те, що стосовно нього застосовувались сильнодіючий сльозоточивий газ «Кобра»не спростовуються матеріалами справи, про що не заперечував і свідок ОСОБА_7, але цей факт не свідчить, що апелянт знаходився в тверезому стані. Сам позивач не заявляв про застосування до нього працівниками міліції спеціальних засобів. Окрім того, допитані в судовому засідання свідки пояснили, що застосування сльозогінного газу не перешкоджає проходженню алкотесту.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до правильного висновку про недоведеність позивачем недійсності висновку лікаря комунальної лубенської ЦМЛ ОСОБА_3 № 466 від 06.09.2011 р. та відсутності підстав для його скасування.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: _______________ Г.Л. Карпушин
Судді : _____________ Ю.М. ОСОБА_8 Абрамов
Копія