Дата документу 13.01.2012 Справа № 2-3329/11

Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2-3329/11

Ім’ям України (заочне)

07 липня 2011 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі судді Литвиненка І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ «ПриватБанк», у квітні 2011 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів –ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором без номера від 22 березня 2006 року у сумі 66063 гривні 91 копійка та судових витрат у розмірі 780 гривень 64 копійки (а.с. 2-4).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 22 березня 2006 року уклав із ОСОБА_2 кредитний договір без номеру, згідно з яким надав йому кредит у сумі 50000 гривень, зі строком користування, який відповідає строку дії картки, під 24% річних від суми залишку заборгованості. Відповідач зобов’язувався погашати кредит, сплачувати відсотки за його користуванням і комісію у терміни, та на умовах, передбачених кредитним договором. З метою забезпечення виконання цього договору, 01 лютого 2010 року уклав із ОСОБА_1 договір поруки № 214526, згідно з яким останній поручився за виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору на суму у 100 гривень. Позивач свої зобов’язання виконав, видавши ОСОБА_2 кошти у обумовленій договором сумі. Однак, своїх обов’язків за кредитним та поруки договорами відповідачі не виконують, так як кредитні кошти не повертають, відсотки за користування кредитом не сплачують. Внаслідок цього, станом на 15 грудня 2010 року за ними утворилася заборгованість у сумі 66063 гривні 91 копійка, яку прохає стягнути з ОСОБА_2 разом із судовими витратами, а також солідарно стягнути з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 100 гривень, стягнути з ОСОБА_2 на його користь витрати на правову допомогу у сумі 1950 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, звернулася до суду із письмовою заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі (а.с. 38-39).

Відповідач ОСОБА_1 також до суду не з’явився, звернувся із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності (а.с. 40).

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань не надав (а.с. 36). Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 197, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, та ухвалив рішення.

Перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 березня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір без номеру, згідно з яким йому надано кредит в сумі 50000 гривень, зі строком користування, який відповідає строку дії картки, під 24% річних від суми залишку заборгованості (а.с. 16-17, 20-23). 01 лютого 2010 року позивач уклав із ОСОБА_1 договір поруки № 214526, згідно з яким останній поручився за виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору на суму у 100 гривень (а.с. 9-10.) Згідно із наданим суду розрахунком заборгованості, станом на 15 грудня 2010 року за ОСОБА_2 утворилася заборгованість у сумі 66063 гривні 91 копійка, яка складається з наступного: із заборгованості за кредитом у сумі 42663 гривні 65 копійок, заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 19778 гривень 17 копійок, штрафу у сумі 500 гривень та штрафу у сумі 3122 гривні 09 копійок (а.с. 5). 02 липня 2009 року між позивачем та ТОВ «ЕЛ ТІ ГРУП»укладено договір про надання правової допомоги № 13/11, додатком до якого є відомості про боржника ОСОБА_2 (а.с. 14) та копія акту наданих послуг за період часу з 30 листопада 2009 року по 30 січня 2010 року, згідно з яким за надані юридичні послуги сплачено загальну суму у 36036 гривень (а.с. 15). Судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи становлять 780 гривень 64 копійки (а.с. 1).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із вимогами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до вимог ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється у разі припинення забезпеченого нею зобов’язання. Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позивальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та матеріально підтверджені судові витрати.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Банк уклав з ОСОБА_2 кредитний договір, забезпечений договором поруки з ОСОБА_1 у сумі 100 гривень. Позичальник та поручитель умови договорів належним чином не виконують. Внаслідок цього право банка на повернення його власності –кредитних коштів та нарахованих на них відсотків, у встановлені у договорі строки, порушено, а тому підлягає захисту. Банк має право вимагати стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і реалізував це право, звернувшись до суду. З цих підстав позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором у сумі 66063 гривні 91 копійка підлягають задоволенню. Також, враждуючи те, що у договорі поруки ОСОБА_1 поручився за виконання ОСОБА_2 умов кредитного у сумі 100 гривень, ці кошти підлягають стягненню саме з нього, а не солідарно з ОСОБА_2, як прохає позивач. Тому сума коштів, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 зменшується на 100 гривень. Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідачів у долях, які відповідають розміру стягнення. Враховуючи те, що стосовно ОСОБА_2 позов задоволено на 99,98%, за підрахунками суду з нього підлягають стягненню судові витрати у сумі 780 гривень 48 копійок, а з ОСОБА_1 у сумі 16 копійок.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у сумі 1950 гривень, так як суду не надано оригіналу документу про сплату позивачем цих коштів. Ксерокопія акту наданих послуг, який до того ж обезособлений і складений банком за 24 місяці і 15 днів до дня подання позову, не підтверджена оригіналом і тому не є належним документом. З цих підстав суд вважає витрати на правову допомогу такими, що документально не підтвердженими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 559, 610, 623, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10-11, 15, 30, 60, 75-76, 88, 169, 197, 208, 212-215, 218, 224, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором без номеру від 22 березня 2006 року, яка склалася станом на 15 грудня 2010 року, у сумі 65963 гривні 91 копійка, судові витрати у сумі 780 гривень 48 копійок, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 66744 гривні 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 користь публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором без номеру від 22 березня 2006 року, укладеним із ОСОБА_2, яка склалася станом на 15 грудня 2010 року, у сумі 100 гривень, судові витрати у сумі 16 копійок, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 100 гривень 16 копійок.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні –протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідачів, яку може бути подано протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Суддя І.Ю. Литвиненко