Дата документу 13.01.2012 Справа № 2-2309/11

Р І Ш Е Н Н Я Справа № 2-2309/11

Ім’ям України

(заочне)

18 липня 2011 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого –судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Пляшник Ю.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Полтава-Банк»до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ «Полтава-Банк», у лютому 2011 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору № 04116, датою розірвання якого прохав вважати 15 лютого 2011 року, стягнення заборгованості за цим договором у сумі 7762 гривні 38 копійок та судових витрат у сумі 206 гривень 12 копійок (а.с. 3-5).

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 18 березня 2008 року уклав із відповідачем кредитний договір № 04116 та надав їй кредит у сумі 5000 гривень строком на 12 місяців, зі сплатою 2,5 % щомісячно, 1% за зняття коштів з кредитної картки та погашення кредиту у розмірі 7 % від суми заборгованості на кінець попереднього місяця. Кредитні кошти відповідач отримала. Свої зобов’язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого, станом на 15 лютого 2011 року за нею утворилася заборгованість у сумі 7762 гривні 38 копійок.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, прохав позов задовольнити у повному обсязі. Пояснення надав аналогічні тексту позовної заяви.

Відповідач належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованими поштовими повідомленнями, викликалася до суду, однак поштовий конверт із судовою повісткою повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 28). Неотримання відповідачем конверту із судовою повісткою розцінюється судом, як відмов від отримання судової повістки. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 березня 2008 року між АТ «Полтава-Банк»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 04116, згідно з яким їй надано кредит в сумі 5000 гривень строком на рік (а.с. 8-9). Відповідно до розписки, платіжну картку з грошовими коштами отримано відповідачем 25 березня 2008 року (а.с. 10). Згідно з п. 6.9 кредитного договору, відповідач зобов’язалася повертати кредит починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту та сплачувати 7% від загальної суми витрачених коштів з першого по останній робочий банківський день місяця, наступного за місяцем, у якому знято гроші. Відповідно до п. 9.2 кредитного договору, він діє до повного виконання сторонами всіх зобов’язань за цим договором. Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору, відповідач порушила умови цього договору, а саме: не сплачувала відсотки за користування кредитом у встановлені строки, внаслідок чого станом на 15 лютого 2011 року за нею утворилася заборгованість у сумі 7762 гривні 38 копійок (а.с. 21). Судові витрати по справі складають 206 гривень 12 копійок (а.с. 1-2, 30).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є порушенням зобов’язання. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно із вимогами ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідач уклала із позивачем кредитний договір, умови якого належним чином не виконує, кредитні кошти та відсотки на них не сплачує. Моментом закінчення дії договору є повне виконання сторонами всіх зобов’язань за договором і враховуючи те, що кредит не повернуто, суд вважає, що сторони продовжують знаходиться у договірних стосунках. Внаслідок неповернення банку його власності –кредитних коштів та нарахованих на них відсотків у обумовлені кредитним договором строки, право банку порушено і підлягає захисту. Позивач має право вимагати розірвання договору, повернення кредиту та відсотків за користування кредитом у разі порушення умов кредитного договору, та реалізував своє право, звернувшись до суду. З цих підстав позовні вимоги про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за цим договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги про розірвання кредитного договору з 15 лютого 2011 року, так як рішення судом винесено 18 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 610, 624, 625, 651, 1054 ЦК України, ст.ст. 15, 30, 60, 75, 76, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Полтава-Банк»- задовольнити частково.

Кредитний договір № 04116 від 18 березня 2008 року, укладений між акціонерним товариством «Полтава-Банк»та ОСОБА_2 –розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Полтава-Банк»заборгованість за кредитним договором № 04116 від 18 березня 2008 року у сумі 7762 гривні 38 копійок, судові витрати по справі у сумі 206 гривень 12 копійок, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 7968 гривень 50 копійок.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні –протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів зо дня отримання ним копії рішення.

Суддя І.Ю. Литвиненко