Справа № 2-а-10097/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          19 грудня 2011 року суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши у письмовому провадженні в смт. Іванків Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Іванківської РДА Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок допомоги,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до відповідача з позовом про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми та стягнути недоплачену різницю за піврічний період, що передує зверненню до суду та в подальшому часі.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»та ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням»позивачка повинна була отримувати від відповідача допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років щомісячно. Проте виплата цієї допомоги здійснювалась не в повному обсязі, а лише 130 гривень на місяць.

Позивачка вважає дії відповідача при розрахунку їй зазначених вище сум незаконними. Зазначені вище недоплачені суми позивачка і просить стягнути з відповідача, визнавши дії відповідача неправомірними. У позові просить справу розглянути без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився. Про день і час слухання справи повідомлено вчасно. Надіслали суду письмове заперечення проти позову, в якому посилається на те, що управління праці і соціального захисту населення діяло відповідно до чинного законодавства. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»та зміненої ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», де зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. Жодні із прийнятих пізніше законів не передбачали змін для обрахування розміру соціальних виплат, всі ці постанови є чинними. Відповідно до чинного бюджетного законодавства управління не має можливості задовольняти вимоги позивачів через відсутність відповідних бюджетних призначень. Оскільки Управління праці і соціального захисту населення РДА не встановлює розмір розрахункових величин для обрахування соціальних виплат та доплат, так як це є повноваженням КМУ, і не може самостійно зменшувати чи збільшувати ці виплати, тому не може нести за це будь-яку відповідальність, представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити, при цьому просять застосувати строк позовної давності, визначений ст. 99 КАС України.

Судом встановлено, що позов пред*явлений 29 березня 2011 року. Дитина позивачки –ОСОБА_2 з народився 17.05.2009 року, що підтверджено свідоцтвом про його народження.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач здійснював виплати у розмірі 130 грн. щомісячно з серпня 2009 року по травень 2012 року. В той час як прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років відповідно до Законів України «Про державний бюджет України на 2008 рік», на 2009, 2010 та 2011 роки був значно більшим.

У письмовій відповіді, наданій УПСЗН позивачці на її письмове звернення, зазначено, що призначення державних допомог сім’ям з дітьми проводиться згідно із Законами України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про державний бюджету країни на 2010 рік»та постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми». Ст.. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»( 2811-12) та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»( 2240-14) призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених КМ України. Згідно з п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачуються у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2009 року –75%, з 01.01.2010 року –100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.

Зазначена постанова КМ України, якою встановлено інший, ніж передбачено в Законі розмір допомоги, суперечить Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», який встановив розмір грошової допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 місяців. Такий же розмір передбачено і ст. 43 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування у з*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зміни, що вносились до зазначених статей, визнані неконституційними.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»є неправомірною.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов*язком держави ( ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.22).

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).

Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов*язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.

Отже, встановлення Законами України «Про державний бюджет України»на відповідні роки обмеження державної допомоги сім’ям з дітьми, обмежило обсяг прав даної категорії громадян, визначених Законом, залишився зміст права на отримання допомоги. Закони про Державний бюджет України на відповідні роки звузили обсяг цього права, встановивши інший (менший) розмір такої виплати, і водночас фактично скасували конституційну гарантію забезпечення належних умов для існування громадян, які доглядають за дитиною до досягнення нею трьох років.

Таким чином, враховуючи те, що Закони мають пріоритетну дію над урядовими нормативними актами, тому позов слід задовольнити частково: визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та стягнути перераховану суму допомоги за період з 29.09.2010 року ( враховуючи строк позовної давності на застосуванні якого наполягає відповідач) –позов поданий 29.03.2011 року, про що свідчить штамп на конверті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 99, 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 4 п. 18, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про Державне мито”, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Іванківської РДА Київської області, щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоотриманих сум відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування у з*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей, віком до 6 років, неправомірними.

Зобов’язати відповідача –управління праці та соціального захисту населення Іванівської РДА з провести ОСОБА_1 перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з період з 29.09.2010 року з урахуванням вже виплачених сум.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Іванківський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня отримання її копії апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                          Н. П. Слободян