Справа № 2-272/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ заочне/

08 лютого 2012 року м. Луганськ

Жовтневий районний суд м. Луганська

У складі:

Головуючого судді Дідоренко А.Е.,

При секретарі Болотовій І.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м .Луганську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторінг Україна” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

19.08.2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, котрий в подальшому був змінений, на обґрунтування якого вказав, що відповідно до кредитного договору №МL-900/219/2006 від 22.06.2006 року відповідач ОСОБА_1 отримала в банківській установі позивача кредит у розмірі 27200 доларів США на строк до 22.06.2021 року. 22.06.2006 року між банком –позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-МL-900/219/2006, згідно якого остання взяла на себе зобов»язання відповідати за повне й своєчасне виконання позичальником його боргових зобов»язань перед банком за кредитним договором в повному обсязі таких зобов»язань. У зв’язку з тим, що відповідач не виконував умови договору, станом на 13.12.2010 року виникла заборгованість у розмірі 238941,74 грн. та штрафні санкції за несвоєчасне виконання умов договору –75 грн. Виходячи з наведеного, просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитним договором №МL-900/219/2006 від 22.06.2006 року у розмірі 239016,74 грн., судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, надав аналогічні йому пояснення.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили. Заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, з урахуванням думки представника позивача, який просив ухвалити рішення при заочному розгляді справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторінг Україна» обґрунтованими з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Згідно статутних документів / а. с. 17 –20/ Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»є правонаступником усіх прав та обов»язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», яке, в свою чергу, є правонаступником усіх прав та обов»язків Акціонерного комерційного банк «Райффайзен Україна».

Як вбачається з копії договору купівлі –продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року /а. с. 102 –114/, який було укладено між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП факторинг Україна» в порядку, в обсязі та умовах, визначених цим договором, ПАТ «ОТП Банк»передає ТОВ «ОТП факторінг Україна»права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов»язань, внаслідок чого ТОВ «ОТП факторінг Україна»замінює ПАТ «ОТП Банк» як кредитора в зазначених зобов»язаннях. Внаслідок передачі ТОВ «ОТП факторінг Україна» прав вимоги до боржників, ТОВ «ОТП факторінг Україна»переходить право вимагати замість ПАТ «ОТП Банк»від боржників повного, належного та реального виконання обов»язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

22.06.2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзен Україна»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №МL-900/219/2006 / а. с. 4 9/, згідно з яким остання отримала кредит на придбання нерухомого майна у розмірі 27200 доларів США на строк до 22.06.2021 року зі сплатою 11% річних за користування кредитними коштами. Розмір щомісячного платежу складається з суми нарахованих процентів на фактичну суму Кредиту за фактичну кількість днів користування Кредитом та частини суми Кредиту, що підлягають сплаті щомісяця.

П. 4.1.1 Договору кредитування передбачає, що у разі порушення позичальником термінів погашення суми основного кредиту на відсотків за користування ним, нараховується пеня у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення.

Згідно п. 4.1.2 Договору за прострочення виконання боргових зобов»язань понад 15 календарних днів позичальник окрім пені додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,01% від суми прострочених боргових зобов»язань, але не менше 25 грн.

Відповідно до п. 4.1.3 Договору за прострочення виконання боргових зобов»язань понад 30 календарних днів позичальник окрім пені та штрафу, що передбачені п. п. 4.1.1, 4.1.2 цього договору, додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,02% від суми прострочених боргових зобов»язань, але не менше 50 грн.

          З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов»язань за кредитним договором №МL-900/219/2006 від 22.06.2006 року 22.06.2006 року між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № SR-МL-900/219/2006 / а. с. 10/, за умовами якого поручитель взяв на себе зобов»язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов»язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі цих зобов»язань.

З досудових вимог про дострокове виконання боргових зобов’язань за кредитним договором №МL-900/219/2006 від 22.06.2006 року / а. с. 14, 15/ вбачається, що через порушення зобов’язань за кредитним договором з боку відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість за основним кредитом та нарахованими відсотками. Через це банк вимагав від позичальника та поручителя дострокового повернення кредиту та сплати всіх нарахованих сум.

Доказів, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в добровільному порядку провів інші виплати за кредитним договором, суду протягом розгляду справи не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа / кредитор/ зобов’язується надати грошові кошти / кредит / позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань забезпечується неустойкою, порукою, гарантією, заставою, утриманням.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язань внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

           Відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно –правовим актом.

Зі службового розпорядження Національного Банку України №417/481 від 10.12.2010 року / а. с. 94/ вбачається, що з 13.12.2010 року курс гривні України по відношенню до долара США становив: 795,31 грн. за 100 доларів США.

           Згідно з розрахунком заборгованості / а. с. 76/ розмір заборгованості за кредитним договором №МL-900/219/2006 від 22.06.2006 року станом на 13.12.2010 року складає:

-          заборгованість за основним кредитом –25038,13 доларів США;

-          заборгованість за відсотками –3991,78 доларів США;

-          заборгованість по штрафним санкціям –1013,94 доларів США та 75 грн.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором –30043,85 доларів США та 75 грн.

Враховуючи курс валют, встановлений НБУ, 795,31 грн. за 100 доларів США, розмір заборгованості у національній валюті України становить 239016,74 грн. /30043,85 доларів США:100 доларів США х 795,31 грн. + 75 грн. = 239016,74 грн./.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ТОВ «ОТП Факторінг Україна», оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли внаслідок укладання кредитного договору №МL-900/219/2006 від 22.06.2006 року та договору поруки № SR-МL-900/219/2006 від 22.06.2006 року. Через порушення умов Договору з боку позичальника ОСОБА_1 своєчасне погашення кредиту та відсотків не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та відсотками, яку ні позичальник ОСОБА_1, ні поручитель ОСОБА_2 у добровільному порядку не погасили, тому банком –позивачем відповідно до умов кредитного договору було нараховано пеню та штраф за порушення зобов’язань за кредитним договором. Про бажання банку достроково стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором у зв’язку з порушення з боку останнього умов кредитування, відповідачі були повідомлені, однак у добровільному порядку заборгованість не погасили. Відповідачі несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями кредитора перед банком - позивачем, тому суд вважає за необхідне стягнути суму заборгованості за кредитним договором № МL-900/219/2006 від 22.06.2006 року у розмірі, який зазначено позивачем, а саме: 239016,74 грн. з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку.

Що стосується позову в частині стягення судових витрат, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з платіжних доручень / а. с. 21, 22/ банком - позивачем сплачено судовий збір на користь держави у розмірі 1700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи - 30 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню як такі, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 533, 546, 554, 611, 615, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторінг Україна” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторінг Україна” заборгованість за кредитним договором №МL-900/219/2006 від 22.06.2006 року у розмірі 239016,74 грн., а також понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 240746,74 грн. / двісті сорок тисяч сімсот сорок шість гривень 74 копійки/.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Жовневий районний суд м. Луганська.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, наданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: