Справа № 542/1803/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2012 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого –судді Масендич В.В., при секретарі Орловій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька «про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії»,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, зазначивши, що вона знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку. У зв'язку із цим має право на отримання щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку отримує не в повному обсязі. Вважає, що відповідач невірно нараховує та виплачує їй вказану допомогу, оскільки розмір допомоги не відповідає встановленому прожитковому мінімуму на дитину віком до 6 років, як це встановлено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Тому просила суд визнати дії УПСЗН Пролетарської районної ради м. Донецька в частині недоплати державної допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку неправомірними та зобов’язати відповідача призначити їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Крім того, просила суд стягнути на її користь сплачений нею судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 32,19 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, про час та день розгляду справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, надавши до суду письмові заперечення проти позову, згідно яких позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивач перебуває на за обліку у відповідача з 08.01.2010 року по 25.09.2012 року та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, як особа, яка застрахована у системі загальнообов’язкового соціального страхування. Нарахування та виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється на підставі Законів України «Про Державний бюджет України на відповідний рік». Не дивлячись на те, що деякі положення вказаних законів були визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України, фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією цих Законів, здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Оскільки ані Кабінетом Міністрів України, ані Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України зміни до Закону України «Про Державний бюджет України»внесені не було, Управління праці та соціального захисту населення продовжує здійснювати виплати в межах затверджених бюджетних асигнувань. Крім того, у своїх запереченнях представник відповідача посилається на те, що для призначення допомоги у розмірі, який перевищує мінімальний розмір (130,00 грн.), у встановленому порядку надаються довідка про склад родини та декларація про доходи та майновий стан, однак повного комплекту документів позивачем до відповідача при призначенні їй допомоги по догляду за дитиною надано не було. Також, у запереченнях представник відповідача вказала, що за перерахунком допомоги позивачу необхідно звернутися у квітні 2012 року. Просили у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі та застосувати строки позовної давності.
Суд, вислухавши пояснення позивача, з’ясувавши позицію представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахована у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з 08.01.2010 року до 25.09.2012 року. При цьому розмір допомоги, що отримала ОСОБА_1 з січня 2010 року по квітень 2010 року склав 130,00 грн. на місяць, з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року –839,47 грн., з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року –644,62 грн., з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року –663,62 грн., з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року –732,62 грн., що підтверджується відповідною довідкою. (а.с.14-15) Крім того, з відповіді на звернення від 16.02.2012 року № С-10-5.1.-6.2 вбачається, що позивач зверталася до відповідача 2 рази 28.04.2011 року та 14.10.2011 року з заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога призначена з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року –839,47 грн., з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року –644,62 грн., з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року –663,62 грн., з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року –732,62 грн,, також позивачу було роз’яснено, що за перерахунком допомоги їй необхідно звернутися до управління праці у квітні 2012 року, заповнити необхідні заяви та надати пакет документів. (а.с.13)
Згідно ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
У відповідності до Прикінцевих положень вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007»від 19 грудня 2006 року.
Статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про Державну допомогу сім»ям з дітьми»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Крім того, згідно ст.. 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років згідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»призначається у розмірах на в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення допомоги визначено Постановою КМУ від 27.12.2001 року, згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається у розмірі різниці між з 01.01.2009 року –75 %, з 01.01.2010 року –100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи, та середньомісячним сукупним доходом родини у розрахунок на одного члена родини за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. У 2010, 2011,2012 роках діє аналогічне положення щодо виплати зазначеної суми допомоги.
Зазначені вище положення Законів України „Про державний бюджет України на 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік та 2012 рік" не конституційним не визнавались. Таким чином, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з 25.09.2009 року до досягнення дитиною трирічного віку немає.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст.. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила поновити їй строк для звернення до суду, вказавши, що про порушення своїх прав дізналась недавно по телебаченню, оскільки побачила передачу про те, що в суд звернулись жінки з позовами про перерахунок і доплату їм допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до рівня прожиткового мінімуму, до цього вона не знала про порушення своїх прав, а відповідач її не повідомив, що існують такі норми закону, після цього вона одразу ж звернулась до суду із позовом, що підтверджується копією позовної заяви. Однак, вказану причину пропуску строку для звернення до адміністративного суду суд вважає неповажною, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав і обов’язків громадян, обов’язково підлягають оприлюдненню в тому числі і рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 року. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку на звернення до суду. Закони та інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини. Будь-яких інших підстав для поновлення строку на звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду з вимогами про перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити через пропуск строку на звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
У частині 1 ст. 94 КАС України зазначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні її позовних вимог щодо поновлення строку для звернення до адміністративного суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому не підлягають задоволенню й позовні вимоги позивача щодо стягнення на її користь з відповідача судових витрат, понесених нею на сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про допомогу сім’ям з дітьми”, «Про Державний бюджет України на 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік», рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.08 року № 10-рп, ст.9, 10, 11, 69, 94, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька «про оскарження дій та зобов»язання вчинити певні дії»- відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м.Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення.У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .
Суддя В.В. Масендич