РІШЕННЯ Справа №2-532/195/12

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

при секретарі Коваленко А.Ю.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 «про визнання договору дарування дійсним», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій вказує, що 05.11.2009року її мати, ОСОБА_3, подарувала їй 136000грн. для придбання квартири АДРЕСА_1. Договір дарування був укладений в присутності свідка в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення. Сторони домовилися, що згодом договір буде засвідчений нотаріально, але відповідач ОСОБА_3 посилаючись на родинні стосунки та брак часу відмовляється засвідчити договір нотаріально. Просить суд визнати дійсним договір дарування укладений між сторонами 05.11.2009року.

Позивач в судове засідання не з’явилася, суду надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Адвокат позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду надала пояснення аналогічні позовній заяві. Крім того, пояснила, що визнати дійсним договір дарування необхідно для захисту інтересів позивача в Калінінському районному суді м. Донецька, в якому розглядається спір про поділ спільного майна подружжя між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення, суду пояснила, що ухилялась від нотаріального посвідчення договору, оскільки не мала часу та грошей на його засвідчення.

Представник третьої особи за дорученням ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснила, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, за наступних підстав. Договір дарування від 05.11.2009року, який укладений між позивачем та відповідачем суперечить чинному законодавству, тобто укладений без дотримання ч.5 ст.719 ЦК України. Оскільки існує спеціальна вимога для договорів дарування, які перевищують п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, яка передбачає письмову форму договору з обов'язковим нотаріальним посвідченням. В матеріалах справи є копія договору купівлі продажу спірної квартири від 13.11.2009року, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, згідно якого спірна квартира придбалася ОСОБА_2, яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, який надав згоду на укладення цього договору. До нотаріуса ОСОБА_6, відповідних заяв, про те, що кошти на купівлю квартири були особистою приватною власністю ОСОБА_2, від позивачки не надходило. Тобто це спростовує доводи, позивача та відповідача, що кошти, які були витрачені на придбання спірної квартири належали тільки позивачу ОСОБА_2 Про те, що ОСОБА_4 брав участь в придбанні спірної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 свідчить угода про завдаток. Сторонами цієї угоди є: покупець - ОСОБА_4 та продавець - ОСОБА_7. На підтвердження своїх обов'язків укласти договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості, покупець передав, а продавець прийняв суму грошей, яка є завдатком та складає 21000гривень. Позивач та відповідач не представили суду жодного доказу з приводу того, що відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору дарування. Просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав пояснення, які надала його представник ОСОБА_5 Крім того, пояснив, що в 2009році ОСОБА_3 ніяких грошей його дружині ОСОБА_2 ні дарувала. Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні суду пояснила, що тривалий час знає родину ОСОБА_3, з її слів їй стало відомо, що в 2009 році вона подарувала своєї дочці ОСОБА_2 більш 100000грн. на придбання квартири.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду пояснила, що тривалий час знає родину ОСОБА_3 з її слів їй стало відомо, що в 2009 році вона подарувала своєї дочці ОСОБА_2 гроші на придбання квартири. Приблизно біля 140000грн.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_3 на при кінці 2009 року подарувала дітям гроші на придбання квартири.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду пояснив, що у листопаді 2009року на сімейній нараді вони спільно с дружиною ОСОБА_3 вирішили допомогти доньці ОСОБА_2 і подарували їй гроші в сумі 136000грн. на придбання квартири. Нотаріально договір дарування вирішили не засвідчувати, оскільки на те не було грошей.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, за наступних підстав.

Так в судовому засіданні, з пояснень позивача та відповідача суду стало відомо, що 05.11.2009року відповідач ОСОБА_3 подарувала своєї дочці ОСОБА_2 136000грн. для придбання квартири АДРЕСА_1. Договір дарування був укладений в простій письмовій формі без нотаріального засвідчення. Сторони домовилися, що згодом договір буде засвідчений нотаріально, але на даний час нотаріальне засвідчення не сталося.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснила, що визнати дійсним договір дарування необхідно для захисту інтересів позивача в Калінінському районному суді м. Донецька, в якому на даний час розглядається спір про поділ спільного майна подружжя між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Тобто фактично повідомила суду, що таким чином вона намагається вирішити спірне питання в іншому судовому процесі.

Факт передачі коштів підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та чоловік відповідача ОСОБА_11, але ніхто зі свідків не підтвердив, що відповідач ухилялася від нотаріального засвідчення договору дарування, та чому договір не був засвідчений нотаріально. Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснили, що про передачу грошей їм стало відомо з пояснень відповідача ОСОБА_3, до таких пояснень суд відноситься критично та до уваги не приймає.

Частиною 5 статті 719 ЦК України встановлено, що договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно із ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В судовому засіданні встановлено сума договору дарування складає 136000грн., що потребує обов’язкового нотаріального посвідчення. Сторона позивача в судовому засіданні не представила суду доказів того, що сторона відповідача ухилялася від нотаріального посвідчення договору дарування, фактично довела суду, те що намагається вирішити спір в різних судових інстанціях, не довела суду для чого на даний час необхідно визнавати договір дарування укладений в простій письмовій формі дійсним. Враховуючи вище наведене суд вважає за можливо відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.220, 717, 719 ЦК України, ст.ст.10,60,209,210,212 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору дарування дійсним –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Ленінського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: