2/0525/42/12

2-348/11

Справа №2/0525/42/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого –судді Подолянчука І.М.

при секретарі Мінченковій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

Про поділ сумісно нажитого в шлюбі майна, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (ОСОБА_3І.) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ сумісно нажитого в шлюбі майна, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 2002р. вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, виданим Донецьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції 14 лютого 2002 року, актовий запис № 130.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4, 18 травня 2005р. народження та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають з позивачкою.

Так як сумісне життя з відповідачем не склалося, 24 вересня 2010р. за рішенням Кіровського райсуду м. Донецька шлюб між сторонами розірвано.

Вказане судове рішення набрало чинності з 05 жовтня 2010р.

20 квітня 2012р. в Донецькому міському відділі державної реєстраціїї актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області вона вдруге зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб Серії 1-НО № 280263 від 20 квітня 2012р., виданим Донецьким міським відділом державної реєстраціїї актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області. Після реєстрації цього шлюбу вона взяла прізвище свого чоловіка «Оганесян».

За час шлюбу з відповідачем ними було придбане наступне майно, що є їх спільною сумісною власністю:

-Автомобіль «ДЕУ Сенс»державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 35 000 грн., що підтверджується біржовою угодою від 27 березня 2009 р.;

-Автомобіль «Toyota Corolla»державний реєстраційний номер НОМЕР_2 залишковою вартістю 10 000 грн., що підтверджується Технічним паспортом автомобіля;

-Кондиціонер «Dekker 09» вартістю 1 745 грн.;

-Телевізор AV-2968TEE» вартістю 2 909 грн.;

-Пральну машину - автомат «Ardo» вартістю 1 500 грн.;

-М’які меблі: диван та два крісла загальною вартістю 2 000грн.;

-Мікрохвильову піч вартістю 600 грн.;

-Комод вартістю 500 грн.;

-Дві шафи- купе загальною вартістю 5000 грн.;

-Меблі кухонні загальною вартістю 3 000 грн.;

-Туалетний стіл вартістю 500 грн.;

-Духову шафу вартістю 3 500 грн.;

-Кухонну варочну поверхню вартістю 1 500 грн.

Крім того, в період шлюбу відповідачем, за їх сумісні кошти було створене Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛЮШЕР". Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків Учасників був створений статутний капітал у розмірі 60500 грн. , із яких відповідачем було внесено 51%, а саме - 30855 грн.

Таким чином, позивачка вважає, що під час шлюбу нею та відповідачем було придбане майно на загальну суму 98609 грн.

Просила суд ухвалити судове рішення, яким поділити між сторонами спільно нажите в шлюбі майно, виділивши їй та визнавши за нею право власності на наступне майно:

-Автомобіль «ДЕУ Сенс»державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 35000 грн.;

-Кондиціонер «Dekker 09»вартістю 1745 грн.;

-Телевізор AV-2968TEE»вартістю 2909 грн.;

-Пральну машину - автомат «Ardo» вартістю 1500 грн.;

-Комод вартістю 500 грн.;

-Туалетний стіл вартістю 500 грн.;

-Духову шафу вартістю 3 500 грн.;

-Варочну поверхню вартістю 1 500 грн.;

-М’які меблі: диван та два крісла загальною вартістю 2 000грн., а всього на загальну суму 49 154 грн.

Окрім заявлених вище позовних вимог позивачка просила суд стягнути з відповідача 5625 грн, що становить 50% від суми, отриманої відповідачем за здавання в оренду їхнього з відповідачем спільно набутого майна, а саме - автомобіля НОМЕР_3 за період з липня по жовтень 2010 року.

Відповідачу ОСОБА_2 зі спільно нажитого в шлюбі майна виділити наступне:

-Автомобіль «Toyota Corolla»державний реєстраційний номер НОМЕР_2;

-Мікрохвильову піч вартістю 600 грн.;

-дві шафи-купе вартістю 5000грн.;

-кухонні меблі вартістю 3000грн.;

-частину статутного капіталу ВАТ «БЛЮШЕР», яка була сформована за рахунок внесків учасників в розмірі 30855 грн., а всього на загальну суму 49455 грн., визнавши за ним право власності на вказане майно.

В процесі розгляду справи позивачкою ОСОБА_1 уточнювалися позовні вимоги, з урахуванням яких позивачка просила суд ухвалити судове рішення, яким розділити спільно нажите в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 майно, визнавши за нею право власності на наступне майно:

-Автомобіль «ДЕУ Сенс»державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 35000 грн.;

-Кондиціонер «Dekker 09»вартістю 1745 грн.;

-Телевізор AV-2968TEE»вартістю 2909 грн.;

-Пральну машину - автомат «Ardo» вартістю 1500 грн.;

-Комод вартістю 500 грн.;

-Туалетний стіл вартістю 500 грн.;

-Духову шафу вартістю 3 500 грн.;

-Варочну поверхню вартістю 1 500 грн.;

-М’які меблі: диван та два крісла загальною вартістю 2 000грн., а всього на загальну суму 37020,04грн.

Відповідачеві ОСОБА_2 просила із спільно нажитого в шлюбі майно просила виділити наступне:

-Автомобіль «Toyota Corolla»державний реєстраційний номер НОМЕР_2;

-Мікрохвильову піч вартістю 600 грн.;

-Дві шафи-купе вартістю 5000грн.;

-Кухонні меблі вартістю 3000грн.;

-Частину статутного капіталу ВАТ «БЛЮШЕР», яка була сформована за рахунок внесків учасників в розмірі 30855 грн., а всього на загальну суму 49455 грн., визнавши за ним право власності на вказане майно.

Також позивачка просила суд покласти на відповідача витрати, понесені нею за сплату судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 562,80 грн. та витрати, пов’язані з розглядом справи у суді.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалася на факти і обставини, викладені у заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково та суду пояснив, що рішенням органу опіки і піклування Кіровського району м. Донецька в частині його участі у вихованні дітей встановлений час його спілкування. Крім того, відповідно до рішення Кіровського райсуду м. Донецька на спільних з позивачкою дітей ним також виплачуються аліменти.

На підставі цього вважає, що в інтересах неповнолітніх дітей справедливим рішенням буде розділ майна в рівних частках.

Внесена ним сума до статутного фонду підприємства не може вважатися спільно набутим майном, оскільки сума внесених грошей належить на праві власності саме підприємству, а не сторонам у справі.

Відповідач також вважає, що автомобіль марки «Тойота»залишковою вартістю 10000 грн. не може бути майном, спільно нажитим в шлюбі з позивачкою, оскільки цей автомобіль було придбано сторонами за договором кредитування банком ВТБ і він був спалений невідомими особами. Дві шафи-купе не були придбані сторонами в період шлюбу, а їх подарували сім’ї його батьки, тому шафи-купе, на його думку, не можуть бути спільно нажитим в шлюбі майном.

Крім того, його батьками їм були також подаровані м’ясорубка «Бош» вартістю 1300грн. та два злитка банківського золота вагою по 1г та загальною вартістю 840 грн., які також необхідно включити в спільно нажите в шлюбі майно, яке підлігає розділу між подружжям.

Просив постановити судове рішення, яким розділити спільно нажите сторонами в шлюбі майно, виділивши позивачці ОСОБА_1 наступне майно:

-Телевізор AV-2968TEE»вартістю 2909 грн.;

-Пральну машину - автомат «Ardo» вартістю 1500 грн.;

-Комод вартістю 500 грн.;

-Туалетний стіл вартістю 500 грн.;

-Духову шафу вартістю 3 500 грн.;

-Варочну поверхню вартістю 1 500 грн.;

-кухонні меблі вартістю 3000грн.;

-М’які меблі: диван та два крісла загальною вартістю 2 000грн.;

-М’ясорубку «Бош»вартістю 1300грн.;

-Два злитка банківського золота вагою по 1г кожен та загальною вартістю по 840 грн.;

-мікрохвильову піч вартістю 600грн., а всього на загальну суму 19894грн., визнавши за нею право власності на вказане майно.

Йому виділити автомобіль НОМЕР_3 вартістю 22866, 04 грн., визнавши за ним право власності на вказаний автомобіль.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, периходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 61 СК України встановлено загальне правило про те, що об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей, та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Нормами статей 63 та 70 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 лютого 2002 р. по 24 вересня 2010р., що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію шлюбу, виданим Донецьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції 14 лютого 2002 року, актовий запис № 130. Шлюбний договір сторонами при цьому не укладався, будь-якої добровільної домовленості щодо майна сторонами до укладання шлюбу також не укладалось.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4, 18 травня 2005р. народження та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають з позивачкою.

Даний шлюб було розірвано за рішенням Кіровського райсуду м. Донецька від 24 вересня 2010р., яке набрало чинності з 05 жовтня 2010р.

20 квітня 2012р. в Донецькому міському відділі державної реєстраціїї актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області позивачка ОСОБА_1 вдруге зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб Серії 1-НО № 280263 від 20 квітня 2012р., виданим Донецьким міським відділом державної реєстраціїї актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області. Після реєстрації цього шлюбу вона взяла прізвище свого чоловіка «Оганесян».

У період шлюбу сторонами по справі за спільні кошти було придбано наступне рухоме майно:

-Автомобіль «ДЕУ Сенс» державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Судом прийнято до уваги висновок автотоварознавчої експертизи № 1404/27 від 20квітня 2011р., відповідно до якого ринкова вартість вказаного автомобіля на момент проведення експертизи складає 22866,04 грн.;

-Автомобіль «Toyota Corolla»державний реєстраційний номер НОМЕР_2 залишковою вартістю 10000грн.;

-Кондиціонер «Dekker 09»вартістю 1745 грн.;

-Телевізор AV-2968TEE»вартістю 2909 грн.;

-Пральну машину - автомат «Ardo» вартістю 1500 грн.;

-Комод вартістю 500 грн.;

-Туалетний стіл вартістю 500 грн.;

-Духову шафу вартістю 3 500 грн.;

-М’які меблі: диван та два крісла загальною вартістю 2 000грн.;

-Мікрохвильову піч вартістю 600 грн.;

-Кухонні меблі вартістю 3000грн., в які вмонтовано і варочну поверхність вартістю 1500грн.

Так дві шафи-купе вартістю 5000грн.; м’ясорубка «Бош»вартістю 1300грн.; два злитка банківського золота вагою по 1г кожен та загальною вартістю по 840 грн. хоч і не було нажито сторонами в шлюбі на спільні кошти, але також є спільною сумісною власність подружжя, так як дарувалось сім’ї сторін в період шлюбу, тому суд включає це майно до переліку спільної сумісної власності подружжя, нажитої в шлюбі, яка підлягає поділу між сторонами.

Відповідно до ст.12 Закону України від 19 вересня 1991р. №1576 «Про господарські товариства»(зі змінами та доповненнями) товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад ло статутного (складеного) капіталу. Такаж позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу. Визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відповідно до якої вклад до статутного фонду господарського товариства на є об’єктами права спільної сумісної власності подружжя.

З огляду на наведене суд не може включити в перелік спільної сумісної власності сторін, нажитої в шлюбі та яка підлягає поділу між сторонами, внески відповідача до статутного фонду ВАТ «Блюшер».

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані в порядку ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що спільно нажите сторонами в шлюбі майно підлягає поділу в натурі між сторонами в наступному порядку: позивачці ОСОБА_1 зі спільно нажитого в шлюбі майна необхідно виділити в натурі та визнати за нею право власності на наступне майно:

-Автомобіль «ДЕУ Сенс» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 22866,04 грн. Половину вартості вказаного автомобіля, а саме - 11433,02 грн. необхідно стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2;

-Телевізор AV-2968TEE»вартістю 2909 грн.;

-Пральну машину - автомат «Ardo» вартістю 1500 грн.;

-Комод вартістю 500 грн.;

-Туалетний стіл вартістю 500 грн.;

-Духову шафу вартістю 3 500 грн.;

-М’які меблі: диван та два крісла загальною вартістю 2 000грн.;

-Мікрохвильову піч вартістю 600 грн.;

-Злиток банківського золота вагою 1г та вартістю 420 грн.;

-Кухонні меблі вартістю 3000грн., в які вмонтовано і варочну поверхність вартістю 1500грн., а всього загальною вартістю 16429 грн

Відповідачу ОСОБА_2 зі спільно нажитого в шлюбі майна необхідно виділити в натурі та визнати за ним право власності на наступне майно:

-Автомобіль «Toyota Corolla»державний реєстраційний номер НОМЕР_2 залишковою вартістю 10000грн.;

-Кондиціонер «Dekker 09»вартістю 1745 грн.;

-М’ясорубку «Бош»вартістю 1300грн.;

-Дві шафи-купе вартістю 5000грн.;

-Злиток банківського золота вагою 1г та вартістю 420 грн., а всього загальною вартістю 18465 грн.

Рівність часток майна, яке виділяється позивачу та відповідачу, не є рівними, але сторони в судовому засіданні не заявляли вимоги щодо стягнення грошової компенсації для установлення рівності їх часток, тому у суду немає підстав для стягнення з будь-якої із сторіне по справі такої компенсації.

В порядку ст.ст. 81,88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 в відшкодування понесених нею судових витрат підлягає стягненню:

-60 (шістдесят) грн.- витрати, понесених позивачкою по сплаті судового збору;

-270 (двісті сімдесят)грн. 40 коп.-витрати, понесених позивачкою по сплаті державного мита при подачі до суду позову;

-281 (двісті вісімдесят одну)грн. 40коп.- витрати, понесених позивачкою по сплаті за проведення судової автотоварознавчої експертизи.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 Іванівні-необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 61, 63, 70, 71, 110-112 Сімейного кодексу України; Законом України від 19 вересня 1991р. №1576 «Про господарські товариства»(зі змінами та доповненнями); Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»; ст.ст. 11, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна задовольнити частково.

Майно, що є спільною власністю подружжя, розділити в натурі у такий спосіб: позивачці ОСОБА_1 зі спільно нажитого в шлюбі майна виділити в натурі та визнати за нею право власності на наступне майно:

-Автомобіль «ДЕУ Сенс» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 22866,04 грн.;

-Телевізор AV-2968TEE»вартістю 2909 грн.;

-Пральну машину - автомат «Ardo» вартістю 1500 грн.;

-Комод вартістю 500 грн.;

-Туалетний стіл вартістю 500 грн.;

-Духову шафу вартістю 3 500 грн.;

-М’які меблі: диван та два крісла загальною вартістю 2 000грн.;

-Мікрохвильову піч вартістю 600 грн.;

-Злиток банківського золота вагою 1г та вартістю 420 грн.;

-Кухонні меблі вартістю 3000грн., в які вмонтовано і варочну поверхність вартістю 1500грн., а всього загальною вартістю 16429 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину вартості автомобіля НОМЕР_4, а саме –11433 (одинадцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 02 грн.

Відповідачу ОСОБА_2 зі спільно нажитого в шлюбі майна виділити в натурі та визнати за ним право власності на наступне майно:

-Автомобіль «Toyota Corolla»державний реєстраційний номер НОМЕР_2 залишковою вартістю 10000грн.;

-Кондиціонер «Dekker 09»вартістю 1745 грн.;

-М’ясорубку «Бош»вартістю 1300грн.;

-Дві шафи-купе вартістю 5000грн.;

-Злиток банківського золота вагою 1г та вартістю 420 грн., а всього загальною вартістю 18465 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в відшкодування понесених нею судових витрат:

-60 (шістдесят) грн.- витрати, понесені по сплаті судового збору;

-270 (двісті сімдесят)грн. 40 коп.-витрати, понесені по сплаті державного мита при подачі до суду позову;

-281 (двісті вісімдесят одну)грн. 40коп.- витрати, понесені по сплаті за проведення судової автотоварознавчої експертизи.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 Іванівні-відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: