Справа № 2-962/09

 

                                        З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

                                                 Іменем  України

 

10 лютого 2009 року.  Дзержинський районний суд міста Харкова

у складі:  головуючого судді - Федосенко В.В.

                 при секретарі            -  Прядко Н.І.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: Десята Харківська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про встановлення факту родинних відносин і визнання права власності на 2/3 частини квартири у порядку спадкування за законом,

 

                                               В С Т А Н О В И В:

 

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (дошлюбні прізвища ОСОБА_3, ОСОБА_3) ОСОБА_3, визнати право власності у порядку спадкування за законом на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1та зобов'язати Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати це право власності.

 

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що його матір, ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. І його опікуном стала його бабуся, ОСОБА_3.

 

Його бабуся, ОСОБА_3 (дошлюбні прізвища ОСОБА_3, ОСОБА_3) ОСОБА_3, народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року в місті Києві. Її батьки: мати ОСОБА_2, батько ОСОБА_5.

У свідоцтві про її народження у графі мати ім'я матері вказано російською мовою - "Дина". Але ж дійсне ім'я його прабабусі - Євдокія, тому що і в житті, і в документах: у паспорті, у довідці про присвоєння ідентифікаційного коду, у свідоцтві про право власності на житло, у свідоцтві про смерть - її ім'я "Євдокія".

 

ОСОБА_3 тричі змінювала прізвище у зв'язку зі шлюбом та розірванням шлюбу. У 1956 року змінила прізвище на ОСОБА_3 у зв'язку з реєстрацією шлюбу, у 1978 році взяла своє дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 у зв'язку з офіційним розірванням шлюбу, у 1979 році у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3.

 

Квартири АДРЕСА_1на праві власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 14 грудня 1993 року, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду під реєстраційним номером 1-93-33363.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_2. Єдиною спадкоємицею залишилась її дочка, а бабуся позивача, ОСОБА_3, яка прийняла спадщину фактично, оскільки постійно мешкала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у квартирі АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_3. Після її смерті ОСОБА_1 своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак в видачі свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1йому було відмовлено у зв,язку з відсутністю родинного зв,язку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_3.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги і просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Представник третьої особи - Десятої Харківської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, просили суд розглянути справу в відсутність їх представників.

Представник третьої особи - Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" до суду не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку про те, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Квартира АДРЕСА_1на праві власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 14 грудня 1993 року, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду під реєстраційним номером 1-93-33363 та зареєстрованого у КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 27.12.1993 року у реєстровій книзі під номером НОМЕР_1, що підтверджується довідкою КП "ХМБТІ" від 25.06.2008 року № 23-29048 (а.с.          ).

ОСОБА_4, мати позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується актовим записом про реєстрацію смерті № 5107 від 17.06.1981 року, який видано Жовтневим ЗАГС міста Харкова (а.с. 17    ).

 

Рішенням Жовтневої районної Ради народних депутатів міста Харкова НОМЕР_29-6 від 20.10.1981 року, яким бабусю позивача, ОСОБА_3, було призначено опікуном ОСОБА_1, 1979 року народження.

 

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується актовим записом про реєстрацію смерті № 178 від 11 лютого 2004 року, який видано міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 4-3 Харківського обласного управління юстиції. (а.с.18).

Після смерті ОСОБА_2 її дочка, ОСОБА_3, залишилась мешкати в спірній квартирі АДРЕСА_1, де мешкала з часу вселення, тобто спадщину після смерті своєї матері прийняла фактично.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини або фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Що і відбулося у даному випадку.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується актовим записом про реєстрацію смерті № 6126 від 21 квітня 2008 року, який видано міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 4 Харківського обласного управління юстиції (а.с.19).

 

Після смерті ОСОБА_3 до Десятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1, позивач по справі. Дана обставина підтверджується довідкою Десятої Харківської державної нотаріальної контори №1453 від 26.05.2008 року (а.с. 46).

 

Із ч. 1 ст. 1266 ЦК України вбачається, що внуки, правнуки спадкодавця успадковують ту частину спадщини, яка належала б за законом їх матері, батьку, бабусі, дідусі, якби вони були живі на час відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 видано не було, бо не оформлено фактично право на спадщину на долю ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Причиною неможливості оформлення спадкування в нотаріальній конторі є відсутність родинного зв'язку між ОСОБА_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Родинні відносини позивача з ОСОБА_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження у судовому засіданні: ОСОБА_1 народився 19 квітня 1979 року, про що свідчить актовий запис про народження № 13 від 30.05.1980 року, зроблений Жовтневим відділом ЗАЦС міста Харкова, де у графі мати записана ОСОБА_4, у графі батько - ОСОБА_5 (а.с.10).

 

На аркуші справи 9 знаходиться свідоцтво про народження ОСОБА_4 (шлюбне прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_4, де у графі батько записано ОСОБА_6, у графі мати записано ОСОБА_3.

 

ОСОБА_3   24 травня 1978 року змінила прізвище на ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про зміну прізвища (а.с.13).

 

Згідно поновленого актового запису про народження за № 10310 від 26.09.1950 року, зробленого міським ЗАГС міста Харкова, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року, її батьками російською мовою записано: "отец ОСОБА_5, мать ОСОБА_7" (а.с.8).

 

Суд вважає, що в цьому актовому запису про народження має місце помилка при запису ім'я матері народженої, так як в усіх останніх документах: у паспорті, у довідці про присвоєння ідентифікаційного коду (а.с.     24), у свідоцтві про право власності на житло (а.с.15-16 ), у свідоцтві про смерть (а.с. 18 ) - ім,я матері бабусі позивача - Євдокія.

На аркуші справи 25-28 знаходиться анкета ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3, шлюбне прізвище ОСОБА_3) ОСОБА_3, у якій російською мовою у п. 18 "Ваши ближайшие родственники (жена, муж), отец, мать, взрослые братья, сестры и взрослые дети" записано: "отец - ОСОБА_5, мать - ОСОБА_2…".

ОСОБА_3 тричі змінювала прізвище у зв,язку зі шлюбом та розірванням шлюбу. У 1956 року змінила прізвище на ОСОБА_3 у зв,язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_6 24 вересня 1960 році шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_3. було розірвано, що підтверджується виконавчим листом Новосибірського обласного суду (а.с. 12), у 1978 році узяла своє дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 у зв,язку з офіційним розірванням шлюбу, що підтверджується Свідоцтвом про зміну прізвища, ім,я, по батькові, актовий запис НОМЕР_2 від 24.05.1978 року, яке видано Жовтневим ЗАГС міста Харкова (а.с.    13).

На підставі актового запису про реєстрацію шлюбу № 72 від 10 лютого 1979 року, який видано Жовтневим ЗАГС міста Харкова, вказано, що побралися ОСОБА_8 та ОСОБА_3, та після укладання шлюбу отримали прізвище "ОСОБА_3" (а.с.             14).

Встановлення факту родинних стосунків між бабусею позивача та матір'ю бабусі позивача по справі має суттєве юридичне значення, бо різночинний правопис ім'я в актовому запису про народження ОСОБА_3 та у інших документах робить неможливим прийняття спадщини належним чином.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Суд вважає, що вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, факт родинних стосунків підлягає встановленню, як факт, що має юридичне значення.

При розгляді позовних вимог щодо визнання права власності у порядку спадкування за законом, суд приходить до наступного:

На підставі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним з способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до правопорушення і інше.

На підставі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися своєю власністю. Ніхто в України не може бути позбавлений права власності, до підстав виникнення права власності відноситься право на спадкування, підстави для усунення цього права чітко передбачені законом.

У відповідності до ст. 319 ЦК України право власності складається з права володіння, користування та права розпорядження та може набуватися тільки на законних підставах. На підставі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, воно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності набувається тільки на законних підставах. До цих підстав відноситься отримання спадщини за законом та заповітом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є у рівних частках діти, подружжя і батьки.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини або фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_3 весь час мешкала разом зі своєю матір'ю, та продовжувала мешкати в спірній квартирі до часу своєї смерті. суд вважає, що ці обставини свідчать про фактичне прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно мешкав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у термін шість місяців (ст. 1270 ЦК України), він не заявив про відмову від неї.

При вирішенні питання про визнання права власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги і визнати право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1за ОСОБА_3 ОСОБА_3, як єдиною спадкоємицею.

Стосовно позовних вимог про визнання права власності після смерті бабусі позивача, на підставі вимог ст. 1261 ЦК України, суд вважає, що позивач своєчасно звернувся з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, тому термін, встановлений ст. 1272 ЦК України не є пропущеним.

Дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного вище і керуючись ст.ст. 5, 16, 319, 321, 1217, 1261, 1266, 1269, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 59, 60, 130, 209, 212, 214, 215, 256 - 258 ЦПК України, суд -

 

                                                        В И Р І Ш И В:

 

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: Десята Харківська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про встановлення факту родинних відносин і визнання права власності на 2/3 частини квартири у порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.

 

Встановити факт, який має юридичне значення, а саме факт, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, є однією і тою ж особою та є матір'ю ОСОБА_3 (дошлюбні прізвища ОСОБА_3, ОСОБА_3) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

 

Визнати за ОСОБА_3 ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, власником якої вона є.

 

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, власником якої вона є.

 

Зобов'язати Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1на ім'я ОСОБА_1.

 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 

Суддя: