Справа № 2-5046/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

23 травня 2011 року                                Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Трещова В.В.

при секретарі - Горбатенко Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус” про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус” про стягнення заборгованості, посилаючись у позовній заяві на те, що між позивачем та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори, зобов’язання за якими забезпечені порукою на підставі договорів поруки, укладених між позивачем та ОСОБА_2, а також ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус». Свої зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість, яку відповідачі добровільно не погашають, тому позивач просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за вказаними кредитними договорами.

У судове засідання представник позивача не з’явилася, надала суду заяву, в якій позов підтримала з викладених у ньому підстав, просила його задовольнити та розглянути справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник відповідача ТОВ «УФА «Верус»у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позов визнав у повному обсязі, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 25.05.2006 р. був укладений кредитний договір № E/V 1738, за умовами якого, позивач надав, а ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 22000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 зобов'язалася повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки, що підтверджується копією зазначеного договору з відповідними додатками та доповненнями.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 08.08.2008 р. був укладений кредитний договір № 243432-sogl, за умовами якого, позивач надав, а ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 17000,00 доларів США. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 зобов'язалася повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки, що підтверджується копією зазначеного договору з відповідними додатками та доповненнями.

Судом встановлено, що у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем виникла заборгованість за вказаними договорами, яка з урахуванням всіх штрафних санкцій, пені та відсотків станом на 10.02.2010 року за договором № E/V 1738 від 25.05.2006 р. становила 5825,21 доларів США, за договором № 243432-sogl від 08.08.2008 р. становила 20681,85 доларів США. Ці обставини підтверджуються розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Встановлено, що між ОСОБА_2 та позивачем були укладені договори поруки, за умовами яких ОСОБА_2 зобов’язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_1 своїх обов’язків за кредитним договором № E/V 1738 від 25.05.2006 р., а також за договором № 243432-sogl від 08.08.2008 р., що підтверджується копіями вказаних договорів поруки, досліджених у судовому засіданні.

12.01.2009 року між ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» та позивачем був укладений договір поруки, за умовами якого ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»зобов’язалось відповідати перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_3 своїх обов’язків за кредитними договорами, що підтверджується копією зазначеного договору.

Правовідносини, які виникли між сторонами, урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладених між сторонами договорів.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами вказаних кредитних договорів позивач надав кредити ОСОБА_1 шляхом й у межах сум, визначених у договорах.

Свої зобов’язання по сплаті кредитів ОСОБА_1 не виконує, що призвело до порушення прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В силу ч.1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 2 договорів поруки ОСОБА_2 відповідає перед позивачем за виконання обов'язків за кредитними договорами № E/V 1738 від 25.05.2006 р., № 243432-sogl від 08.08.2008р. в тому ж розмірі, що і ОСОБА_1, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4 договорів поруки, укладених між ОСОБА_2 та позивачем, у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитними договорами боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно Договору поруки № 467 від 12.01.2009 року та додатку № 1 до нього ТОВ “УФА “Верус” відповідає перед позивачем за виконання обов'язків за вищевказаними кредитними договорами у розмірі 200,00 грн. за кожним, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, і у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за цим кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № E/V 1738 від 25.05.2006 р. у розмірі 5825,21 доларів США, за кредитним договором № 243432-sogl від 08.08.2008 р. у розмірі 20681,85 доларів США та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачкою ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитними договорами щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а також факт наявності у позивача, за умовами укладених між ним та відповідачкою договорів, права вимагати повернення кредитів та сплати процентів за користування кредитами, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні також знайшов підтвердження факт невиконання поручителем, а саме ОСОБА_2 своїх зобов’язань перед позивачем за відповідними договорами поруки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус” про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами № E/V 1738 від 25.05.2006 р., № 243432-sogl від 08.08.2008 р. у розмірі 200,00 грн. за кожним договором та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачкою ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитними договорами щодо сплати кредитів та процентів за користування кредитом, а також факт наявності у позивача, за умовами укладених між ним та відповідачкою договорів, права вимагати повернення кредитів та сплати процентів за користування кредитами, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні також знайшов підтвердження факт невиконання поручителем, а саме ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус” своїх зобов’язань перед позивачем за відповідними договорами поруки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах суми, передбаченої у додатку №1 до договору поруки №467 –200,00 грн., і саме на цю суму підлягає зменшенню розмір стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

Оскільки грошовою одиницею в Україні є гривня, суд стягує присуджені в іноземній валюті суми в еквіваленті до курсу гривні. Курс долара США за ставкою НБУ станом на 23.05.2011 р. становить 7,9785 грн. за 1 долар.

Отже, за договором № E/V 1738 від 25.05.2006 р. підлягає стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 5825,21 х 7,9785 –200 грн. (які підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ “УФА “Верус”) = 46276,44 грн.

За договором № 243432-sogl від 08.08.2008 р. підлягає стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 20681,85 х 7,9785 - 200 грн. (які підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ “УФА “Верус”) = 164810,14 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, а також те, що сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи було відстрочено позивачу до ухвалення судового рішення у справі, суд вважає за необхідне судові витрати покласти солідарно на відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Суд критично ставиться до посилань позивача у позовній заяві на факт укладання між позивачем та юридичною компанією ТОВ «ЕЛ ТІ ГРУП»договору про надання правової допомоги предметом якої є надання юридичної допомоги позивачу вказаною юридичною фірмою, оскільки позивачем не надано ні тексту самого договору, ні будь якого іншого належного та достатнього для підтвердження даного факту доказу.

Крім того, участі у розгляді даної справи представник юридичної компанії ТОВ «ЕЛ ТІ ГРУП»фактично не брав при розгляді справи Жовтневим районним судом м.Дніпролпетровська. Суд критично ставиться до посилань позивача в частині наявності у позивача витрат на правову допомогу оскільки вони не підтверджені належними доказами у справі.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.79 та ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, є витратами, пов'язаними з розглядом справи. На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. За змістом зазначених норм закону витрати пов’язані з оплатою участі у справі представника сторони не відносяться до судових витрат і не підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України. Проаналізувавши надані та добуті докази у їх сукупності і взаємозв’язку, приходить до висновку про безпідставність та необгрунтованість даних позовних вимог, тому у їх задоволенні слід відмовити.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 509, 526, 527, 530, 554, 610, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, –

                                                  В И Р І Ш И В

          Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»з ОСОБА_1, ОСОБА_2, суму заборгованості в розмірі 46276 гривен 44 копійки за кредитним договором № E/V 1738 від 25.05.2006 р.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус” 200 гривен за кредитним договором № E/V 1738 від 25.05.2006 р.

Стягнути солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»з ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму заборгованості в розмірі 164810 гривен 14 копійок за кредитним договором № 243432-sogl від 08.08.2008 р.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське фінансове агентство “Верус” 200 гривен за кредитним договором № 243432-sogl від 08.08.2008 р.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави 1820 гривень судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська .

Суддя                                                                                В.В. Трещов