Справа № 2-8819/2011 (2/412/6467/11)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2012 року                                                  Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:           головуючого судді –Башмакова Є.А.,

при секретарі –Куляба Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: відділ державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві, орган опіки та піклування Жовтневого району м. Дніпропетровська, про звільнення платника аліментів від заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 треті особи: відділ державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві, орган опіки та піклування Жовтневого району м. Дніпропетровська, про звільнення платника аліментів від заборгованості.

Позивач у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що, починаючи з січня 2009 року з настанням світової фінансової кризи та значним спадом обсягів праці, у значній мірі погіршився розмір отримуваних доходів від його індивідуальної адвокатської діяльності, і як наслідок, спричинило суттєве погіршення його матеріального стану. При цьому окрім зазначеної приватної практики позивач нічим більше не займається, внаслідок чого додаткових джерел доходів немає. Також позивач посилався на наявність у нього двох малолітніх дітей –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та на той факт, що він є єдиним їх утримувачем. На думку позивача, всі ці обставини унеможливлюють сплату заборгованості за аліментами, у зв’язку з чим останній просить суд звільнити його як платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, яка склалась з 1 серпня 2008 року по 27 січня 2011 року у розмірі 231500,00 грн.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суду у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Треті особи - відділ державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції м. Києва та орган опіки та піклування Жовтневого району м. Дніпропетровська своїх представників до суду для участі у розгляді справи не направили, про час та день розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи вищезазначені обставини та відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути дану цивільну справу у порядку, передбаченому ст. 169 ЦПК України, за відсутності представників третіх осіб.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд доходить наступного висновку з таких підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2010 року було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зменшення розміру стягуваних з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2008 року по цивільній справі № 2-2301/08, а саме розмір стягування на утримання двох неповнолітніх дітей встановлено щомісячно по 500,00 грн. на кожну дитину, та ОСОБА_1 звільнено від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей, яка склалася за період з 01 січня 2009 року в сумі 67500,00 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2011 року рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області вищезгадане рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2010 року було скасовано лише в частині звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_2, яка склалася за період з 01 січня 2009 року в сумі 67500,00 грн., в іншій частині –рішення було залишено без змін.

Таким чином, судом встановлено, що з 27 січня 2011 року розмір аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було зменшено до 500,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення кожною дитиною повноліття.

Судом встановлено, що за період з 15 жовтня 2008 року по 27 січня 2011 року позивач повинен був сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, щомісячно по 5000,00 грн. на кожну дитину до досягнення кожною дитиною повноліття.

За вищевказаний період позивач шляхом сплати аліментів у вигляді регулярних щомісячних платежів в різних розмірах на суму 67500, 00 грн. допустив заборгованість на суму 231 500 грн., при цьому судом встановлено, що позивач не ухилявся від сплати аліментів, здійснюючи їх сплату регулярно, але не в повному обсязі у зв’язку зі значним погіршенням матеріального становища, значним зменшення обсягу доходу та наявності на утриманні ще двох малолітніх дітей.

Окрім того, судом встановлено, що після зміни рішенням суду розміру аліментів, останні сплачуються позивачем у повному обсязі та заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Судом встановлено, що окрім двох неповнолітніх дітей, на утримання яких за рішенням суду стягуються аліменти, у позивача на утриманні ще перебувають дружина, яка не працює у зв’язку з доглядом дитини до трьох років (ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України), та двоє малолітніх дітей –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановлено, що позивач є самозайнятою особою, здійснює індивідуальну адвокатську практику та інших джерел доходів не має, при цьому має нерегулярний, мінливий дохід.

Крім того, судом відмічає наявність у позивача щомісячного зобов’язання з виплати кредиту до 21 грудня 2026 року, отриманого на придбання житла в іпотеку, за яким саме житло (квартира) є заставою у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, та наявність легкового транспортного засобу, який також перебуває у заставі під вищезазначений іпотечний кредит, інше майно у позивача відсутнє.

Необхідність придбання позивачем житла, зумовлена передбаченим частинами 2, 3 ст. 27 Декларації прав дитини обов’язком батька нести основну відповідальність за забезпечення своїх дітей в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умовами життя, необхідними для розвитку дитини та особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Також у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 житлом забезпечені, проживаючи з матір’ю у власній трьохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, та забезпечені транспортним засобом Тойота RAV 4, 2010 року випуску, що підтверджено довідкою УДАЇ в Дніпропетровській області від 20 січня 2011 року № 14/854.

Як вбачається із витребуваного уточненого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, розмір суми заборгованості за період з 1 серпня 2008 року по 1 серпня 2011 року складає 220387,10 грн., про що свідчить довідка ВДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві №1126/9 від 30 вересня 2011 року.

Крім того, надані позивачем докази підтверджують те, що позивач не ухилявся від сплати аліментів, сумлінно виконуючи свої батьківські обов’язки.

Як встановлено судом, позивач постійно працював та працює, вживає усі дії, направлені на матеріальне забезпечення своїх дітей. Розміри річних доходів підтверджені позивачем звітами до податкової адміністрації, і є значно меншими, ніж на момент постановлення рішення про встановлення аліментів у розмірі 10000,00 грн. щомісячно на двох дітей, втім, зменшення обсягу доходу не пов’язано з бездіяльністю позивача.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач працює, отримує нестабільні нерегулярні доходи, має на утриманні ще двох малолітніх дітей та має зобов’язання зі сплати кредиту, інше майно за рахунок якого можливо погасити заборгованість відсутнє, і саме вказані обставині суд вважає такими, що істотно впливають на можливість відповідача сплатити заборгованість за аліментами.

Правовідносини, які виникли між сторонами, урегульовані нормами Конституції України, Сімейного кодексу (СК) України.

Згідно з приписами ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Положеннями п. 22 Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»передбачено, що суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

У відповідності до норм ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України на сторони покладається обов’язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, приймаючи до уваги матеріальний та сімейний стан сторін, суд вважає, що позивачем надано суду достатньо належних доказів на підтвердження того, що заборгованість за аліментами виникла у зв’язку з обставинами, які можуть мати істотне значення, а також позивачем доведено факт наявності обставин, які унеможливлюють сплату заборгованості за аліментами та подальшу їх виплату, а тому суд доходить висновку, що вимоги позивача про звільнення від сплати заборгованості за аліментами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд звертає також увагу на те що, за результатами постійного належного виконання позивачем своїх обов’язків зі сплати аліментів за рішенням Жовтневого районного суду від 17 вересня 2010 року при звільненні позивача від сплати заборгованості за аліментами, відповідач не втрачає право у подальшому отримати аліменти від позивача, внаслідок чого становище їх дітей до досягнення ними повноліття не погіршиться.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.181, 182, 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 197 СК України, ст. ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 220387,10 грн. (двісті двадцять тисяч триста вісімдесят сім гривень 10 коп.), яка склалася за період з 1 серпня 2008 року по 1 серпня 2011 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                    Є.А. Башмаков