Справа № 2-4988/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 грудня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Маймур Ф.Ф.,

при секретарі: Чоха К.О.,

за участю: представника позивача –ОСОБА_1,

представника третьої особи –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа –Приватне підприємство «Тоджима», про зміну розміру часток майна, що знаходиться у спільній частковій власності, визнання права власності, –

В С Т А Н О В И В :

19 травня 2008 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру часток майна, що знаходиться у спільній частковій власності, визнання права власності (т. 1 а.с. 4-6).

28 травня 2008 року було ухвалено заочне рішення, яким суд задовольнив вимоги позивача (т.1 а.с. 260-261).

17 жовтня 2008 року від ПП «Тоджима»надійшла заява про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами (т.2 а.с. 2-3).

Ухвалою від 26 лютого 2009 року заочне рішення від 28 травня 2008 року було скасовано, до участі у справі в якості третьої особи залучено ПП «Тоджима»та призначено справу до судового розгляду (т.2 а.с. 46).

20 січня 2010 року по даній цивільній справі було винесене рішення яким задоволено вимоги позивача, а саме, змінено розмір ідеальних часток співвласників у домоволодінні №13А по вул. Армійській в м. Дніпропетровську, визнано за ОСОБА_5 право власності на 227/250 частин цього домоволодіння; визнано за ОСОБА_6 право власності на 23/250 частини даного домоволодіння (т.2 а.с. 93).

Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2010 року було задоволено апеляційну скаргу ПП «Тоджима», рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд (т.2 а.с. 129-130).

Позивач у позовній заяві та її представник у судовому засіданні, посилалась на те, що відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2005 р. у цивільній справі № 2-139/05 спірне домоволодіння № 13А по вул. Армійській у м. Дніпропетровську належить їй та відповідачеві на праві спільної часткової власності у рівних частках –по 1/2 частині кожному. У період 2005-2006 р. позивачкою за рахунок власних коштів за згодою відповідача були здійснені невід’ємні поліпшення домоволодіння, у зв’язку з чим його вартість істотно збільшилася, що відповідно до ст. 357 ЦК України дає позивачці право вимагати пропорційного збільшення її частки у праві спільної власності. На підставі викладеного ОСОБА_7 просила суд змінити розмір часток співвласників у спірному домоволодінні, визнавши за нею право власності на 227/250 його частин, за відповідачем на 23/250 його частини.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Представник третьої особи, посилаючись на те, що даним позовом сторони намагаються ухилитись від сплати заборгованості перед ПП «Тоджима», проти позову заперечував (т.3 а.с. 89-94).

Вислухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Встановлено, що спір між сторонами виник відносно приватного жилого будинку, який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Армійська, 13а.

У судовому засіданні встановлено, що спірне домоволодіння належить сторонам на праві спільної часткової власності у рівних частках –по 1/2 частині кожному, що підтверджується копією рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2005 р. у цивільній справі № 2-139/05 (т. 1 а.с. 8-10).

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого та виданого КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»на ім’я ОСОБА_4 станом на 04 березня 2008 року (інвентаризаційна справа № 11773), домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Армійська, 13а складається з наступних будівель та споруд: житловий будинок А-2; сарай - Г; житлова прибудова переобладнана з відкр. веранди а5-1; прибудова а6-1; огороджуючи споруди, замощення - № 1-7, І-ІІ (т.1 а.с.240-244).

Також встановлено, що у спірному домоволодінні було самовільно здійснено перепланування будинку та зведено самовільно об'єкти нерухомості: сарай літ. Г; прибудову літ. аб-1; житлову прибудову, переобладнану з відкритої веранди, літ. а5-1, житловою площею 18,4 кв.м, яка підлягає введенню в експлуатацію, що підтверджується відмітками у технічному паспорті на спірне домоволодіння, виготовленого КП «ДМБТІ»станом на 04 березня 2008 року (т.1 а.с.240-244).

Встановлено, що 02.06.2005 р. між ОСОБА_7 та ТОВ “Мактуб” був укладений договір підряду № 2\07-05 (т.1 а.с. 18-20), на підставі якого у період 2005-2006 р. у спірному домоволодінні було виконано будівельні та оздоблювальні роботи на суму 566 356,88 грн., що підтверджується відповідними письмовими доказами (т. 1 а.с. 21-171).

Згідно технічному висновку, складеному ТОВ “ПіК”, ліцензія АА № 867223 від 20.12.2004 р., на підставі обстеження, проведеного у березні 2008 р., стан будівельних конструкцій спірного жилого будинку в цілому класифікується як такий, що забезпечує нормальне функціонування в процесі експлуатації та відповідає нормативним вимогам (т. 1 а.с. 229-251).

Встановлено, що третя особа ПП “Тоджима” має право вимоги до ОСОБА_4 придбавши на конкурсі право вимоги акціонерного банку “INKO” до нього, що підтверджується копією протоколу від 23.04.2007 року (т. 2 а.с. 4-6).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1058/1059/11 від 08.09.2011 року ринкова вартість домоволодіння № 13а по вул. Армійській у м. Дніпропетровську станом на серпень-вересень 2011 року складає 1 750 884 грн. (т. 3 а.с. 2-46).

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (2003 року), Житлового Кодексу УРСР.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації

Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За правилами ст. 152 ЖК УРСР переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, враховуючи, що переобладнання будинку, в порушення вимог законодавства, не узаконено у встановленому порядку, позивачем не надано доказів державної реєстрації права власності на спірне домоволодіння, а тому визначити вартість, розмір часток, за таких обставин та визнати право власності на ці частки за мешканцями спірного будинку неможливо.

Крім того, позивач просить визнати належну їй частку у розмірі 227/250, між тим, з досліджених доказів вбачається, що позивач виходила з вартості домоволодіння розрахованої станом на 01 лютого 2005 року, а саме: 114 225,00 грн. (т.1 а.с. 11-17), при цьому частки співвласників дорівнювали по 1/2 частині, або по 57 112,5 грн. кожному. Виконавши ремонтно-будівельні роботи на суму 566 356,88 грн., позивач повинна була збільшити свою частку до 623 469,38 грн., а вартість домоволодіння до 680 581,88 грн., при цьому частка відповідача не змінювалась.

Таким чином, після проведення ремонтно-будівельних робіт вартість спірного домоволодіння повинна була складати 680 581,88 грн., а частки сторін у грошовому виразі: 623 469,38 грн. (91,6 % або 229/250) у позивача, та 57 112,5 грн. (8,4 %, або 21/250) у відповідача, що не відповідає заявленим позовним вимогам.

Також, суд приймає до уваги, той факт, що відповідно до пояснень представника третьої особи, а також, відповідно до наявних в матеріалах справи письмових доказів, відповідач має невиконане зобов’язання перед ПП «Тоджима». Такі узгодженні дії сторін, за наявності наданої відповідачем заяви від 20 травня 2008 року (т.1 а.с. 254), в якій ОСОБА_4 підтверджує викладені позивачем обставини та не заперечує проти задоволення позову, можуть бути розцінені судом, як спосіб зменшити розмір належного відповідачу майна та уникнути відповідальності по зобов’язанням ОСОБА_4 перед ПП «Тоджима».

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 331, 357, 375, 376 ЦК України (2003 року), ст. 152 ЖК УРСР ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, третя особа –Приватне підприємство «Тоджима», про зміну розміру часток майна, що знаходиться у спільній частковій власності, визнання права власності –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя:                                                                       Ф.Ф. Маймур