Справа № 2-а-4985/08/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2009 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участю сторін:
позивача -ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2;
представника відповідача - Остафійчук М.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську
про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення заборгованості по недорахованій та невиплаченій пенсії в сумі 91354, 19 грн. та проведення перерахунку пенсії в майбутньому, -
На підставі ст.124 Конституції України, ст.ст.158-163, ст.167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення заборгованості по недорахованій та невиплаченій пенсії в сумі 91354, 19 грн. та проведення перерахунку пенсії в майбутньому.
Позивач в судовому засіданні заявлений позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вимоги є безпідставними та необґрунтованими, просить в задоволені позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1.(а. с. 7)
Позивач письмово звертався із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. Однак, листом від 17.06.2008 року № 50/03 позивачу відмовлено у встановленні розміру пенсії, зазначеному в ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та в її перерахунку.
Право позивача на одержання пенсії, передбаченої для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється, тому на підставі ст.72 ч.3 КАС України доказуванню не підлягає.
Згідно ст.49 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі - Закон) встановлено, що максимальний розмір пенсії або місячного грошового утримання ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) призначених відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.2004 р.
Згідно ст.50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 75 процентів мінімальної пенсії за віком - інвалідам ІІ групи.
Відповідно до ст.54 Закону обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - 8 мінімальних пенсій за віком по IІ групі інвалідності.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту б Постанови КМУ від 03.01.2002 року №1 Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету пенсії призначені відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчислювалися із розрахункової величини 19 гривень 91 коп.
Постановою КМУ № 894 Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 13.07.2004 року пенсії призначені відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було збільшено на 12 відсотків з 01.09.2004 року.
Згідно Постанови КМУ від 27 грудня 2005 року №1293 “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності з 01.01.06р. збільшення розмірів пенсії зокрема для інвалідів учасників ліквідації аварії у 1986 році передбачено у 3.5 рази та встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою ІІ групи - 500 гривень; розмір пенсії громадянам, які подають заяву щодо її призначення відповідно до статті 54 Закону, визначається з урахуванням цієї постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу за вказаним законом визначалася з розрахунку сум, визначених наведеними Постановами КМУ.
Проте за змістом норми ст.54 Закону, обчислення і призначення пенсій по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто визначення розміру пенсії повинно здійснюватись в порядку, визначеному цим законом, в даному випадку, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого цим законом.
Так в ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавець дає визначення мінімального розміру пенсії за віком, яка підлягає до застосування.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, посилання представника відповідача на положення постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, № 894 Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 13.07.2004 року та №1293 “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є безпідставними.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами посилання позивача на положення ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є обґрунтованим, а розмір пенсії позивача має становити:
за 2005 рік:
· з 01 січня 2005 року по 01 січень 2006 року - 2905, 00 грн.(332 грн. × 8 мінім. пенс. за віком = 2656 грн. + 249грн.(75%від мінімальної пенсії за віком). А за дванадцять місяців - 34860, 00 грн.
У 2005 році отримав - 3569, 20 грн., що підтверджується довідкою НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2. Недоплата становить - 31290, 80 грн.;
за 2006 рік:
· з 01 січня по 01 квітня - 3062,50грн.(350 грн. × 8 мінім. пенс. за віком = 2800 грн.+ 262,50грн.(75%від мінімальної пенсії за віком ). А за три місяці - 9187,50 грн.;
· з 01 квітня по 01 жовтня - 3141,25грн.(359грн. × 8 мінім. пенс. за віком = 2872грн.+ 269,25грн. (75%від мінімальної пенсії за віком ). А за шість місяців - 18847,50 грн.;
· з 01 жовтня по 01 січня 2007 року - 3202, 50 грн. (366грн. × 8 мінім. пенс. за віком = 2928грн.+ 274,50грн. (75%від мінімальної пенсії за віком ). А за три місяці - 9607,50грн.
У 2006 році отримав - 9038, 16 грн., що підтверджується довідкою НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2.
Недоплата становить - 28604,34 грн.;
за 2007 рік:
· з 01 січня по 01 квітня - 3325 грн.(380 грн. × 8 мінім. пенс. за віком = 3040 грн. + 285грн.(75%від мінімальної пенсії за віком ). А за три місяці - 9975 грн.;
· з 01 квітня по 01 липня - 3552, 50 грн.(406грн. × 8 мінім. пенс. за віком = 3248грн.+ 304,50грн. (75%від мінімальної пенсії за віком ). А за три місяці - 10657, 50грн.;
· з 01 липня по 01 жовтня - 3674, 30 грн.(406грн. × 8 мінім. пенс. за віком = 3248грн.+ 304,50грн. (75%від мінімальної пенсії за віком ) + 121, 80 грн. ( 30 % від мінімальної пенсії за віком). А за три місяці - 11022, 90 грн.
· з 01 жовтня по 01 січня 2008 року - 3719, 55 грн. (411грн. × 8 мінім. пенс. за віком = 3288грн.+ 308,25 грн. (75%від мінімальної пенсії за віком ) + 123, 30 грн. ( 30 % від мінімальної пенсії за віком) . А за три місяці - 11158,65 грн.
У 2007 році отримав - 10981, 56 грн., що підтверджується довідкою НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2.
Недоплата становить - 31832, 49 грн.
За 2005-2007 роки позивач отримав пенсії на суму 23588, 92 грн., а повинен був отримати 115316, 55 грн. З врахуванням одержаних позивачем пенсійних коштів до задоволення підлягає різниця в сумі 91727, 63 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення надбавки до пенсії в розмірі 30% як дитині війни за 2005 рік не підлягають до задоволення, оскільки редакція Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року набрала чинності з 01.01.2006 року. Тому на момент нарахування пенсії, відповідачем не могла бути врахована зазначена вище надбавка.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, то статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив.
Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2007 року, суд зазначає, що пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.
У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», тобто з 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України за період 2007 року відповідачем не проводилось нарахування та виплата позивачу підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Щодо вимоги позивача зобов'язати УПФ України в Івано-Франківську постійно здійснювати перерахунок розміру основної та додаткової пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком, то дана вимога не підлягає до задоволення виходячи із наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, таким чином є неможливим зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу відповідно до вище наведених норм належить до сплати 91727, 63 грн. В позовній заяві позивач просить стягнути на його користь 91354, 19 грн.
Відповідно до ч. 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи наведене, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід вийти за межі позовних вимог та стягнути на його користь невиплачену пенсію в сумі 91727, 63 грн.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, ст.167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправною.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську на користь ОСОБА_1 недораховану і невиплачену пенсію в сумі 91727, 63 грн. згідно ст.ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст. 6 Закону України “Про соціальний захисту дітей війни”.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.
Суддя Басай О.В.
постанова складена в повному обсязі 06.02.2009 року.