Справа № 1-1203/2011
В И Р О К
іменем України
"27" квітня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого -судді Левко В.Б.,
при секретарях - Ярошевському А.М., Фузік Т.В.,
з участю прокурорів - Довбищука А.І., Ткачук Г.В., Щасної А.Е.,
потерпілого -ОСОБА_1,
захисника -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, українця, громадянина України,
уродженця Львівської обл., з середньою освітою,
офіційно не працюючого, одруженого,
зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3, 18.06.2011р. приблизно о 22 год. 00 хв., знаходячись за місцем свого тимчасового проживання, а саме на будівельному майданчику, що розташований за адресою АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав з'ясовувати особисті стосунки з ОСОБА_1 Під час цього у ОСОБА_3 раптово виникло почуття злоби та особистої неприязні до ОСОБА_1 і виник умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_3 взяв ніж та підійшов до ОСОБА_1
Продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні, ОСОБА_3 наніс потерпілому один удар ножем в грудну клітину з лівого боку.
Згідно висновку експерта № 1323/Е від 31.08.2011 року: «дані медичної документації на ім'я ОСОБА_1 свідчать про те, що на момент звернення за медичною допомогою 18.06.2011 року о 23 год. 20 хв., у нього мало місце тілесне ушкодження: рана розмірами 10,0 х 1,0 см в проекції 3-7 міжребер'я зліва, з рановим каналом, що відходить від неї, по ходу якого перетинаються підшкірно жирова клітковина, міжреберні м'язи, 7 ребро, пристінкова плевра, верхня частка лівої легені та пошкоджується перикард; крововилив в ліву плевральну порожнину (до 400 мл. крові зі згортками) -проникаюче колото-різане поранення грудей зліва. Вищевказані ушкодження спричиненні гострим предметом, до якого відноситься клинок ножа, за давністю може відповідати терміну вказаному в постанові, тобто 18.06.2011 року. За ступенем тяжкості вказане проникаюче колото-різане поранення грудей зліва відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково та показав, що проживав приблизно два місяці в АДРЕСА_2, у вагончику, що знаходився на території будівництва на якому працював разом з потерпілим. Жодних конфліктів між нами не виникало. 18.06.2011 року вдень вони разом з потерпілим ходили у поштове відділення, а потім розпивали спритні напитки, після чого пішли кожен по своїх справах. Ввечері ОСОБА_1 почав казати, що він викрав його гроші і між ними розпочалась бійка, а через деякий час ще одна. Під час останньої бійки він витягнув з кишені ніж і став погрожувати потерпілому. Проте це ОСОБА_1 не зупинило, і він продовжував наносити удари. Не маючи виходу із ситуації що сталась, він наніс удар ножем потерпілому в бік. Вважає, що наносячи удар ножем, перебував у стані афекту, який наступив в результаті насильства заподіяного зі сторони потерпілого.
На досудовому слідстві визнавав свою вину у зв'язку з тим, що на нього психологічно тиснув слідчий та не надав йому захисника, крім того, інформація в протоколах допиту не відповідає дійсності.
Незважаючи на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_3, його вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що приблизно півтора роки назад він приїхав в м. Київ та працював каменщиком на будівництві, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2. На вказаному будівництві він проживав з ОСОБА_3 18.06.2011 року у нього був вихідний день і протягом дня він знаходився разом із ОСОБА_3 Приблизно о 22 год. 00 хв., коли він повернувся до місця проживання, то не зміг знайти свої гроші та запитав у ОСОБА_3 чи той їх не брав. На вказане запитання підсудний відреагував агресивно та, коли він приліг, вдарив його чимось в груди, а в подальшому працівники викликали швидку медичну допомогу та міліцію. На даний час до підсудного претензій не має.
Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що на будівництві, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 він працює протягом восьми місяців. ОСОБА_3 знає з того часу, відколи почав працювати, і останній проживав у вагончику з ОСОБА_1 18.06.2011 року приблизно о 21 год. 50 хв. він почув на вулиці крики, а коли вийшов, то побачив ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які між собою сварились. Він їх розборонив, і останні пішли у свій вагончик. Приблизно через 10-15 хв. йому зателефонував прораб та сказав, щоб він пішов у вагончик, де проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та подивився, що там трапилось. Коли він зайшов, то побачив підсудного, який стояв при вході та потерпілого, який лежав на ліжку і тримався рукою за живіт. Коли він запитав у ОСОБА_1 що трапилось, то той сказав, що ОСОБА_3 вдарив його ножем.
Свідок ОСОБА_5 у суді показав, що у його провадженні перебувала кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Під час досудового слідства підсудний власноручно писав відмову від захисника, явку з повинною та відмову від проведення очної ставки з потерпілим, оскільки вину визнавав в повному обсязі. Крім того, під час проведення досудового слідства тиск на підсудного не чинився.
Окрім наведених доказів, якими суд обґрунтовує свій висновок про доведеність винуватості підсудного у вчиненні інкримінованих йому дій, суд також бере до уваги показання ОСОБА_3 під час досудового слідства, як підозрюваного та обвинуваченого від 19 червня 2011 року та 14 вересня 2011р., який після роз'яснення йому права на захист (а.с. 35, 125), показував, що з 11 січня 2011 року він почав працювати на будівництві ТОВ «Нотекс-буд» за адресою: АДРЕСА_2, де йде будівництво житлових будинків. Разом з ним у вагончику проживали ще два чоловіки, а саме ОСОБА_1 та його брат. 18.06.2011 зранку близько 08 год. 00 хв. в приміщенні вагончику ОСОБА_1 почав шукати свої гроші, які він поклав десь у вагончику. Почав питати у нього з даного приводу, а потім знайшов гроші у матраці. Близько 08 год. 30 хв. вони разом ходили на пошту, щоб відправити гроші, а потім спільно розпили горілку в лісосмузі неподалік він будівельного майданчику. Десь о 18 год. 00 хв. він прокинувся та побачив, що ОСОБА_1 був у вагончику і почав його знову звинувачувати в тому, що нібито він вкрав гроші. В свою чергу він сказав, що нічого не брав, вони почали сваритися, сварка тривала протягом 10 хвилин.
Цього ж дня, приблизно о 22 год. 00 хв. він зайшов до вагончику, ОСОБА_1 лежав на своєму місці та знову почав звинувачувати його у тому, що він викрав гроші, він не витримав цього, дістав з кишені джинсів ніж, підійшов до ОСОБА_1, який лежав на спині, та тримаючи ніж у правій руці, вдарив його один раз в живіт з лівої сторони. Від завданого удару ножем ОСОБА_1 почав кричати, на що прибігли хлопці, які в подальшому викликали швидку медичну допомогу. Ніж, яким він вдарив потерпілого, кинув на підлогу в вагончику. (а.с.130).
Суд також бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_3 під час відтворення обстановки та обставин події від 19.06.2011 р. за його участю у присутності понятих, де він дав показання аналогічні вищенаведеним під час допитів як підозрюваного і обвинуваченого, а також фототаблицю до даного протоколу (а.с. 57-63).
Крім показань потерпілого та свідків, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується даними: протоколу огляду місця події від 18.06.2011р. за адресою АДРЕСА_2 під час якого було виявлено та вилучено ніж (а.с. 14-15), показаннями, які містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 19.06.20011 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3 (а.с. 56-63), речовими доказами -ножем, вилученим при огляді місця події від 19.06.2011 року за адресою АДРЕСА_2; теніскою, вилученою у ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 19-20), висновку експерта № 1323/Е від 31.08.2011 року: "дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_1 свідчать про те, що на момент звернення за медичною допомогою 18.06.2011 року о 23 год. 20 хв., у нього мало місце тілесне ушкодження: рана розмірами 10,0 х 1,0 см в проекції 3-7 міжребір'я зліва, з рановим каналом, що відходить від неї, по ходу якого перетинаються підшкірно жирова клітковина, міжреберні м'язи, 7 ребро, пристінкова плевра, верхня частка лівої легені та пошкоджується перикард; крововилив в ліву плевральну порожнину (до 400 мл. крові зі згортками) -проникаюче колото-різане поранення грудей зліва. Вищевказані ушкодження спричиненні гострим предметом, до якого відноситься клинок ножа, за давністю може відповідати терміну вказаному в постанові, тобто 18.06.2011 року. За ступенем тяжкості вищевказане проникаюче колото-різане поранення грудей з ліва відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя) (а.с. 71-75).
Виходячи з досліджених у судовому засіданні і наведених у вироку доказів, суд вважає безпідставними твердження підсудного ОСОБА_3 про те, що злочин він вчинив в стані афекту, викликаного протиправними діями потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_1, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань зауважив, що у них був конфлікт з приводу грошових коштів, що зникли, і коли він ліг, то ОСОБА_3 до нього підійшов та наніс йому удар в живіт, при цьому сам він ніяких тілесних ушкоджень підсудному не наносив.
Відповідно до пред'явлених судом матеріалів справи підсудний підтвердив, що явку з повинною, заяви та відмови від захисника писав власноручно.
Також ні під час досудового слідства, ні під час розгляду справи по суті судом не встановлено причин, відповідно до яких потерпілий та свідки могли б обмовляти підсудного.
Беручи до уваги досліджені у справі докази, суд розцінює позицію підсудного ОСОБА_3 не інакше як бажання пом'якшити відповідальність за свої дії.
Оцінивши зібрані по справі й досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення.
Дії ОСОБА_3 органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
Призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид і міру покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, характеристику за місцем проживання, те, що підсудний раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений.
Пом'якшуючих покарання обставинам не встановлено.
Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.
Речові докази по справі: ніж та теніску -знищити (а.с. 21).
З підсудного слід стягнути судові витрати за проведення експертиз.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
Строк відбуття покарання рахувати з 19.06.2011 р.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити без зміни у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Речові докази по справі: ніж та теніску -знищити (а.с. 21).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертиз в сумі 6699,02 грн. (а.с. 82, 92, 102, 116).
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.
Суддя: