ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року Справа № 914/1015/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В.

суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"

на рішення від та на постанову відгосподарського суду Львівської області 25.06.2014 Львівського апеляційного господарського суду 17.09.2014

у справі господарського суду№ 914/1015/14 Львівської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім РДС" 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Нова"

прозвернення стягнення на майно

за участю представників сторін:

від позивача - Коваленко О.Д.

від відповідача - Писко Т.В.

від третьої особи -1 - не з'явилися

від третьої особи -2 - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі № 914/1015/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2014, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЗІ ЛАЙФ" у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" про звернення стягнення на майно.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 19, 20, 27, 33, 35 Закону України "Про іпотеку", статті 12 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2007 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "РДС" укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії від 01.08.2007 № 32-2007/к, з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, в повному обсязі надав Позичальнику кредит в сумі 6 548 120,00 грн. та 700 000,00 дол. США з терміном користування до 20.07.2010.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та Закритим акціонерним товариством "Галичина-Нова", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина Нова", укладено: - іпотечний договір з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008, згідно якого в іпотеку Банку було передано - нерухоме майно, розташоване за адресою: 80460, Львівська область, Кам'янка - Бузький р-н, с. Ременів, вул. Садова буд.1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САА № 555967 від 18.09.2003, виданим виконкомом Ременівської сільської ради К.Бузького району, а саме: комплекс, загальною площею 10 530,7 кв.м. в т.ч. - літ. А-2 поз 1 адмінкорпус, S-878,8 кв.м.; літ. Б поз 2 прохідна, S-46,5 кв.м.; літ. В, поз 3 автовага 30 т на 1 проїзд S-86,7 кв.м.; літ Д поз 5 вбиральня, літ. Е поз 6 адмінбудинок та цех переробки, S-1086,2 кв.м.; літ. Є поз 7 котельня на 5 котлів S-205,5 кв.м.; літ. З поз 9 трансформаторна S-13,3 кв.м.; літ. Ї поз 12 склад зберігання сировини S-379,7 кв.м.; літ. К поз 14 прибудова №35 цеху S-218,9 кв.м.; літ. Л поз 15 цех виробництва соківS-1482,1 кв.м.; літ. М поз 16 склад-холодильник на 700 т S-1091,1 кв.м.; літ. Н- поз 17 прибудова № 36 цеху S-269,1 кв.м.; літ. О поз 18 трансформаторна S-49,2 кв.м.; літ. П поз 19 бензосховище S-30,5 кв.м.; літ. Р поз 20 бензосховище S-59,6 кв.м.; літ. Т поз 22 котельня S-853,6 кв.м.; літ. У поз 23 гараж та пілорама S-440,3 кв.м.; літ. Ф поз 24 склад тарний S-563,9 кв.м;літ. Х поз. 25 пілорама 20 куб.м./зміну S-46,6 кв.м.;літ. Ц поз 26 столярний цех S-330,8 кв.м.; літ. Ч поз.27 механічний цех S-233,6 кв.м.; літ. Я поз. 31 склад готової продукції та зберігання сировини S-2164,7 кв.м.; літ. Ж, поз. 8, споруди (градирня); літ. И, Й поз. 10, 13 - споруди (бункер нагромадження, очисні споруди). Реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2709696. Сторони оцінили предмет іпотеки на суму 6 829 077,00 гривень; - договір застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08 від 27.02.2008, згідно з яким у заставу Банку надано 31 транспортний засіб, які знаходяться за адресою: 80460, Україна, Львівська область, Кам'янка - Бузький р-н , с. Ременів, вул. Садова, буд.1; - договір застави майна № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008, згідно з яким у заставу Банку було передане майно у кількості 691 одиниць, що знаходиться за адресою: 80460, Україна, Львівська область, Кам'янка - Бузький р-н, с. Ременів, вул. Садова, буд.1.

26.04.2010 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" укладено договір відступлення права вимоги № 39/5 від 26.04.2010, відповідно до якого Банк передав ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" всі без винятку права та обов'язки за договором про відкриття кредитної лінії № 32-2007/к від 01.08.2007. Згідно з пунктом 1.3. договору відступлення до ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" переходить право вимагати замість Банку від Боржника виконання наступних обов'язків: - повернення грошових коштів в розмірі 6 548 120,00 грн., отриманих згідно з кредитним договором; - повернення грошових коштів в розмірі 5 548 060,00 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладення договору відступлення 700 000,00 доларів США, отриманих відповідно до кредитного договору; - повернення нарахованих станом на дату укладання договору процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 592 850,64 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладення договору відступлення, суми нарахованих процентів у доларах США в розмірі 74 800,10 доларів США; - повернення нарахованих станом на дату укладання договору процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 886 809,21 грн.; - сплати нарахованої але не сплаченої комісійної винагороди в сумі 516,00 грн.; - сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в кредитному договорі; - інших обов'язків, встановлених кредитним договором.

Окрім того, між Банком та ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" укладено договори відступлення, а саме: - договір відступлення права вимоги № 39/5-1 від 26.04.2010, щодо передачі прав та обов'язків за іпотечним договором № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008; - договір відступлення права вимоги № 39/4-3 від 26.04.2010, про передачу прав та обов'язків за договором застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08 від 27.02.2008; - договір відступлення права вимоги № 39/4-4 від 26.04.2010 про передачу права та обов'язки за договором застави майна № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Донецької області від 05.04.2012 у справі № 27/118б ліквідовано юридичну особу ТОВ "Торгівельний дім РДС".

Рішенням господарського суду Донецької області 07.06.2012 у справі № 5006/2/27пн/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012, задоволено позовні вимоги ТОВ "Галичина-Нова" до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ": - визнано припиненими правовідносини за іпотечним договором № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за номером 1392; - визнано припиненими правовідносин за договором застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08 від 27.02.2008, з договорами про внесення змін № 1 від 22.04.2008, № 2 від 20.05.2008, № 1 від 01.08.2008, № 4 від 30.03.2009, № 5 від 18.08.2009; - визнано припиненими правовідносин за договором застави майна № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008, з договорами про внесення змін № 1 від 22.04.2008, № 2 від 12.05.2008, № 3 від 30.03.2009, № 4 від 18.08.2009; - визнано відсутнім у ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" права вимоги виконання ТОВ "Галичина-Нова" зобов'язань за іпотечним договором № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008, договором застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08 від 27.02.2008, застави майна № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008; - зобов'язано ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" у строк протягом 10 днів з моменту набрання чинності судовим рішенням по справі подати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу заяву про вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження об'єкта нерухомого майна, а саме запису 2, зареєстрованого 27.02.2008 № 6679974 про заборону відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за номером 1392 та зобов'язано подати повідомлення про виключення з Державного реєстру іпотек запису № 2 від 27.02.2008 № 6680228; - зобов'язано у строк протягом 10 днів з моменту набрання чинності судовим рішенням по справі подати до Донецької філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 74) у встановленому порядку заяву про припинення обтяження та виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис №1 від 26.03.2008р. за номером 6870705, щодо таких об'єктів обтяження: рухомого майна (обладнання та оргтехніка), перелік, вартість і кількість якого зазначено в додатку №1 до договору застави майна № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008 загальною заставною вартістю 21 756 738,00грн.; - зобов'язано у строк протягом 10 днів з моменту набрання чинності судовим рішенням по справі подати до Донецької філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 74) у встановленому порядку заяву про припинення обтяження та виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 2 від 26.03.2008 за номером 6870943, щодо таких об'єктів обтяження: рухомого майна (транспортні засоби), перелік, вартість і кількість якого зазначено в додатку № 1 до договору застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08 від 27.02.2008, загальною заставною вартістю 789 732,00грн.

Між ТОВ "Галичина-Нова" та ТОВ "Завод з переробки фруктів "Галичина" укладено договір купівлі-продажу комплексу від 08.08.2012, який складається з 22 будівель та 5 споруд та розташований за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький р-н , с. Ременів, вул. Садова, буд.1.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2012 ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.04.2012 у справі № 27/118б скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2012 у справі № 5006/2/27пн/2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012 та рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2012 скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області. За наслідком нового розгляду справи № 5006/2/27пн/2012, рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2012 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Галичина-Нова" про визнання припиненими правовідносин за договорами іпотеки та застави відмовлено.

26.02.2013 між ТОВ "Завод з переробки фруктів "Галичина" та ТОВ "Яблуневий дар" укладено договір купівлі - продажу комплексу, який складається з 22 будівель та 5 споруд та розташований за адресою Львівська область, Кам'янка - Бузький р-н , с. Ременів, вул. Садова, буд.1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2014 у справі № 826/4243/14 за позовом ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" до Першої Єнакіївської державної нотаріальної контори, визнано протиправними та скасовано рішення Першої Єнакіївської державної нотаріальної контори про припинення обтяження речових прав та рухомого майна за іпотечним договором № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008, за договором застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08 від 27.02.2008 та за договором застави майна № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008 з моменту виключення, а саме з 03.08.2012. Поновлено державну реєстрацію обтяження майна за вказаними договорами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" про звернення стягнення на майно.

Судами попередніх інстанцій відмовлено в задоволенні позовних вимог. Судові рішення мотивовані тим, що на момент укладення договору купівлі-продажу між майновим поручителем ТОВ "Галичина-Нова" та ТОВ "Завод з переробки фруктів "Галичина", ТОВ "Торгівельний дім РДС" було ліквідоване з виключенням його з ЄДРПОУ, то мало місце припинення іпотеки в силу закону (ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку"). У зв'язку з чим, наслідки переходу права власності на предмет іпотеки, передбачені статтею 23 Закону України "Про іпотеку" застосуванню не підлягають. З припиненням основного кредитного зобов'язання, припинилося і зобов'язання, вчинене задля забезпечення основного, тобто зобов'язання, що випливають з договору іпотеки. ТОВ "Завод з переробки фруктів "Галичина" набуло право власності на майно, вільне від будь-яких обтяжень на нього та заборон на його відчуження у період чинності судового рішення про припинення іпотеки. Під час набуття права власності на це майно, останнє, в силу чинності відповідних судових рішень та відсутності записів про обтяження у відповідних реєстрах, не являлось іпотечним.

За змістом частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод для вчинення правочину, в тому числі те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача, і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що письмова вимога, передбачена статтею 35 Закону України "Про іпотеку" банком іпотекодавцю та/або боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, в його задоволенні може бути відмовлено. Тобто недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією із підстав для відмови в позові.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно не є чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суди дійшли висновку про те, що Позивач звернувся до суду передчасно, оскільки до поновлення реєстрації відповідних обтяжень між заставодавцем та заставодержателем відсутні взаємні права та обов'язки, в тому числі відсутнє право заставодержателя здійснювати звернення стягнення на заставлене майно.

Станом на дату укладення між ТОВ "Галичина-нова" та ТОВ "Завод з переробки фруктів "Галичина" договору купівлі-продажу комплексу нежитлових приміщень було чинним рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2012, залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012, якими визнано припиненими правовідносини за іпотечним договором та договорами застави. З Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було вилучено запис про обтяження об'єкта нерухомого майна, а саме: запис 2, зареєстрований 27.02.2008 за № 6679974 про заборону відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008.

26.02.2013 між ТОВ "Завод з переробки фруктів "Галичина" та ТОВ "Яблуневий дар" укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким до ТОВ "Яблуневий дар" перейшло право власності на комплекс нежитлових приміщень, який складається із 22 будівель та 5 споруд.

Відповідно до витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягів з Державного реєстру іпотек підтверджується відсутність записів про обтяження майна, як станом на день укладення договору купівлі-продажу від 08.08.2012 між ТОВ "Галичина-нова" та ТОВ "Завод з переробки фруктів "Галичина", так і станом на день укладення договору купівлі-продажу від 26.02.2013 між ТОВ "Завод з переробки фруктів "Галичина" та ТОВ "Яблуневий дар".

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною першою статті 11 вказаного Закону передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 даного Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 24 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до статті 4 Закону України "Про іпотеку" (в редакції на час укладення іпотечного договору) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

За змістом частин шість та сім статті 3 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права.

Іпотечний договір № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008 є чинним, в судовому порядку не визнавався недійсним. Вказаний договір № 15-94/17-916/08 від 07.02.2008 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1392 та зареєстровано в Державному реєстрі іпотек за № 6680228.

На підставі рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2012 (скасованого вищою судовою інстанцією) з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було вилучено запис про заборону відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2014 у справі № 826/4243/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014, визнано протиправними та скасовано рішення Першої Єнакіївської державної нотаріальної контори про припинення обтяження речових прав та рухомого майна за іпотечним договором № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008, за договором застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08 від 27.02.2008 та за договором застави майна № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008 з моменту виключення, а саме з 03.08.2012. Поновлено державну реєстрацію обтяження майна за вказаними договорами.

Враховуючи вищезазначене, судами попередніх інстанцій неправомірно не застосовано до спірних правовідносин норми статті 23 Закону України "Про іпотеку".

Судами також неправомірно застосовано до даних правовідносин норми статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки вказаний закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що у зв'язку з ненаправленням іпотекодержателем письмової вимоги, передбаченої статтею 35 Закону України "Про іпотеку", позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Частиною 2 статті 35 вказаного Закону встановлено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що обов'язок направлення іпотекодержателем письмової вимоги встановлено лише у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Судова колегія також зазначає, що невиконання вимог частини 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю письмової вимоги не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Отже, зі змісту наведеної правової норми вбачається, що в судовому рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки вказується, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" в позовній заяві просить звернути стягнення на майно за іпотечним договором № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008, договором застави транспортних засобів № 15-94/17-917/708 від 27.02.2008, договором застави майна № 15-94/17-198/08 від 27.02.2008. Разом з тим, за договором купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель від 26.02.2013 предметом договору є лише комплекс з 22 будівель та 5 споруд, загальною площею 10 562,5 кв.м.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, оскільки у порушення вимог статей 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України попередні судові інстанції не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові та прийняти законне судове рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 у справі № 914/1015/14 скасувати.

Справу № 914/1015/14 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя О. Кот

Судді Н. Кочерова

В. Саранюк