Справа № 359/8369/14-ц Головуючий у І інстанції Величко В.П.

Провадження № 22-ц/780/6692/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.

Категорія 38 26.11.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

26 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі: Токар Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною ОСОБА_2 на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла сестра позивача ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина. На випадок смерті сестра заповіту не складала. Позивач стверджує, що син спадкоємиці спадщину не прийняв, від оформлення необхідних документів відмовляється. Позивач в заяві вказує, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки про смерть сестри довідався лише у серпні 2012 року. Крім того, починаючи з грудня 2010 року до теперішнього часу, він переніс декілька операцій на серці, та 06.07.2012 року йому ампутували ногу, а тому був позбавлений можливості з'явитися до державної нотаріальної контори.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2014 року позов задоволено, визначено ОСОБА_3, додатковий строк, терміном 2 місяці, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, у вигляді 1/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та 1/6 частини земельної ділянки за цією адресою, з дня набрання чинності рішення суду.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити повністю, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що висновок суду, відносно того, що на випадок смерті ОСОБА_4 не залишила заповіт не відповідає дійсності, оскільки все своє майно вона заповіла йому. Крім того вважає, що відповідно до ст. 1268 ЦК України він набув право власності на майно померлої, оскільки він на день смерті своєї матері проживав з нею.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що спадкоємцем першої черги є син спадкодавця ОСОБА_2, який у визначений законом шестимісячний строк не подав заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а позивач, не подав заяви про прийняття спадщини після смерті своєї сестри, оскільки тяжко хворів, а тому строк пропущений позивачем з поважної причини і відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, суд вважає за можливе визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла сестра позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим відділом реєстрації смерті у м. Києві (а.с. 6).

Родинні відносини спадкодавця та позивача підтверджуються свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим с. Рогозів, Бориспільського району Київської області 28 жовтня 1986 року та свідоцтвом про шлюб спадкодавця, яка вийшла заміж, а тому змінила своє прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 (а.с. 7,8,9).

Встановлено, що за життя ОСОБА_4 склала заповіт на свого сина ОСОБА_2.

Встановлено, що спадкоємцем першої черги є син спадкодавця ОСОБА_2, у визначений законом шестимісячний строк, останній не подав заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру №29311438 (а.с. 17).

Позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно п.19 постанови пленуму ВСУ від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» прелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК ( 435-15 ), є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини. Той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до постанови №2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" Верховний Суд України п.8 зазначив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК.

У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пре'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідно до закріпленого в ст.11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за змістом ч.1 ст.33 ЦПК України заміна неналежного відповідача судом можлива лише як результат вирішення судом клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позивач пред'явив позов до неналежного відповідача. Рогозівська сільська рада Бориспільського району Київської області не є належним відповідачем, оскільки наявний інший спадкоємець ОСОБА_2, який є сином спадкодавця, а також чоловік спадкодавця- ОСОБА_5, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

Разом з тим, встановивши, що позов пред'явлений не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд першої інстанції мав визначитись з характером спірних правовідносин та виконати вимоги ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, належним чином не вирішив питання щодо залучення до участі у справі в якості співвідповідачів інших спадкоємців, не роз'яснив позивачу положень вище зазначених вище норм, можливість подання ним клопотання про заміну первісного відповідача належними відповідачами, наслідки не вчинення відповідних процесуальних дій.

Судова колегія в силу положень ст.303 ЦПК України щодо меж розгляду справи та відсутності повноважень наданих апеляційному суду цим Кодексом, не може виправити помилку, допущену судом першої інстанції і замінити первісного відповідача належним відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволені позову ОСОБА_3 до Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:

Судді: