АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1616/2940/2012

Номер провадження 22-ц/786/2066/14

Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко С. А.

Доповідач Акопян В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Акопян В.І.

Суддів: Петренка В.М., Лобова О.А.

При секретарі: Фадєйкіній Н.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 23 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління ДАІ України в Полтавській області про визнання договору купівлі-продажу недійсним та вилучення автомобіля і передачу його на збереження

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - Акопян В.І.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 23 травня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління ДАІ України в Полтавській області про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 недоплачений судовий збір у розмірі 230 грн. 36 коп.

З вказаним рішенням не погодилася ОСОБА_1, та подала апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення районного суду та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 07.07.1984 року по 19.08.2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

В вересні 2006 року на ім'я ОСОБА_4 було придбано автомобіля DAF модель 45.160, 1999 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_3, який був зареєстрований у Чутівському МРЕВ ДАІ УМВС України в Полтавській області, з наданням реєстраційного д.н.з. НОМЕР_1.

8 листопада 2011 року на підставі довідки - рахунку ДПІ № 078704, виданої ТОВ»Авто-Ареал» ОСОБА_4 продав автомобіль ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Згідно ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та(або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 місцевий суд послався в рішенні суду на те, що доводи позивачки, що ОСОБА_4 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, є припущеннями, при цьому лише надав аналіз доказам наданим сторонами (показам свідків та довідкам медичних закладів).

Разом з тим, в матеріалах справи є три клопотання позивачки та її представника про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_4, в задоволенні яких суд безпідставно відмовив.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 10 вересня 2014 року, яка проведена за ухвалою апеляційного суду Полтавської облсті - ОСОБА_4 на час укладання правочину від 8 листопада 2011 року виявляв взаємообтяжуюче поєднання психічних розладів, а саме: вираженого глибокого астенічного синдрому і органічного психосиндрому з виразним інтелектуально- мнестичним зниженням (відповідно шифри діагнозів F.06.6 та F .07.9 за діючою МКХ 10).

Взаємообтяжуюче поєднання вищезазначених психічних розладів позбавляло ОСОБА_4 можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час укладення правочину від 08 листопада 2011 року.

В експертизі зазначено, що взаємообтяжуюче поєднання органічного психосиндрому з виразним інтелектуально-мнестичним зниженням і вираженого, глибокого астенічного синдрому у своїй совокупності посилюють інтелектуальну неспроможність онкохворих, сприяють дезорганізації психічної діяльності у нестандартних ситуаціях, порушують особистісно-мотиваційну регуляцію поведінки, що в юридично значимій ситуації укладання правочину призводить до порушення мотивації, патологічного викривлення мети укладання угоди, з неспроможністю адекватно оцінити ситуацію в цілому з урахуванням всіх обставин та її соціального і юридичного прогнозу.

Допитаний в судовому засіданні експерт Пасічний А.А. підтвердив висновок експертизи, а також пояснив, що медичні документи, які були витребувані апеляційним судом після проведення експертизи (із інституту раку та інституту нейрохірургії) не спростовують висновок експертизи, оскільки ОСОБА_4 проходив лікування в цих установах м. Києва задовго до укладення угоди, сама угода укладалась в останні дні життя ОСОБА_4 під час загострення хвороб, в тому числі, онкологічної.

Заявляючи клопотання про призначення повторної психіатричної експертизи, представник відповідача, лише не погоджувалась з висновком експертизи, але не надала доказів того, що висновок експертизи є необґрунтованим, суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумнів в його правильності, тому ухвалою суду в задоволенні клопотання було відмовлено.

Згідно висновку судово-почеркозначої експертизи, проведеної Харківським науково- дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса - підпис від імені ОСОБА_4 в заяві № 4824 від 08.11.2011 року виконано ОСОБА_4 під впливом природних збиваючих факторів, серед яких могли бути хворобливий стан і т.п. Даний висновок підтверджує про загострення хвороб на час укладення правочину.

Допитані свідки зі сторони позивачки ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 пояснили, що на протязі року, особливо влітку, ОСОБА_4 виглядав хворобливо, забував імена людей з якими спілкувався, забував який товар необхідно було привезти. Свідок ОСОБА_11 пояснила, що при останній закупці померлий вів себе неадекватно, дивився на гроші, їх не бачив, говорив що їх загубив.

Свідки зі сторони відповідача ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_15пояснили, що до останнього дня був адекватний і розумів, що з ним відбувається.

Показання свідків з обох сторін є суперечливими, носять взамовиключний характер і тісно пов'язані з тим, на боці кого із сторін вони виступають, але всі вони підтверджують, що померлий страждав на онкологічну патологію, неодноразово звертався за лікарською допомогою, літом 2011року стан здоров'я його значно погіршився, сімейний лікар підтвердив, що при виписці з онкологічного диспансеру 4 листопада 2011 року ОСОБА_4 був невиліковним, лікування ефекту не дало. В висновку посмертна судово-психіатричної експертизи зазначено, що саме поєднання хвороб, в тому числі і онкологічної позбавляла померлого правильно оцінювати значення своїх дій.

На підставі вищезазначеного, колегія приходить до висновку, що ОСОБА_4 при укладенні договору купівлі-продажу автомобіля DAF 8 листопада 2011 року не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. Даний правочин на підставі ч.1 ст. 225 ЦК України необхідно визнати недійсним.

Рішення суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу є підставою для вирішення питання про скасування реєстрації автомобіля на відповідача. Вразі відмови органа реєстрації провести такі дії, відмова може бути оскаржена в судовому порядку. Позивачка в позовній заяві не заявляла вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, тому суд першої інстанції і апеляційний суд це питання не вирішує.

Спірний автомобіль було придбано в період шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, він є неподільною річчю. Позов колишньою дружиною було пред'явлено до суду в межах трьох років після розірвання шлюбу. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після його смерті на частину майна, що належало померлому, відкрилась спадщина, позивачка не є спадкоємцем, спадкоємці померлого ОСОБА_4 не були залучені до розгляду справи судом першої інстанції, апеляційний суд позбавлений таких повноважень, тому заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про вилучення автомобіля і передачу його їй на збереження не можуть бути вирішені при розгляді даної справи, а можуть бути вирішені шляхом пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння за позовом колишньої дружини при залученні до розгляду справи всіх спадкоємців.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання скасувати реєстрацію, вилучення автомобіля і передачу його на збереження позивачці необхідно відмовити. Керуючись ст.ст. 300, п. 3,4 ст. 309, ст.316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 23 травня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним правочин здійснений по купівлі-продажу автомобіля DAF модель 45.160 1999 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1 (новий д.н.з. НОМЕР_2) між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, на підставі довідки-рахунку ДПІ № 078704 від 08.11.2011 року, виданої ТОВ «Авто-Ареал» недійсною з моменту вчинення правочину.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду вступає в законну силу з моменту його проголошення на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Акопян В.І.

Судді: Лобов О.А.

Петренко В.М.