Справа № 2-а-2/09

            ПОСТАНОВА

          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 січня 2009 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючого   -  судді Слоквенко Г.П.,

          при секретарі -  Чоп Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Солоне справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради про визнання рішення незаконним та визнання неправомірною бездіяльність,

            ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання п.4 рішення Солонянської селищної ради №12 від 19 липня 2007 року незаконним та визнання неправомірною бездіяльність_відповідача стосовно нездійснення контролю у сфері безпеки при будівництві житлового будинку.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 19 липня 2007 року відповідачем було прийняте рішення №12, за п. 4 якого, ОСОБА_2. яка є сусідкою позивача, було надано дозвіл на закінчення будівництва житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, незважаючи на те, що будівництво проходило зі значними порушеннями будівельних норм, а сама збудована будівля не відповідає вимогам протипожежної безпеки. Прохає визнати незаконним та скасувати п.4 рішення відповідача №12 від 19 липня 2007 року. Оскільки, відповідач не звернув уваги на порушення, що стались при будівництві житлового будинку та не здійснив жодних дій з метою усунення порушень, хоча на відповідача законодавством покладено обов'язок забезпечувати пожежну безпеку населеного пункту та об'єктів, а тому прохає визнати неправомірною бездіяльність відповідача стосовно нездійснення контролю у сфері безпеки при будівництві житлового будинку.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали. Пояснили, що рішенням відповідача від 28 квітня 2005 року ОСОБА_2 було надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житловогоАДРЕСА_1 У 2006 році ОСОБА_2. розпочав будівництво без отримання необхідних дозволів та без будівельного паспорту.  ОСОБА_2 були порушені протипожежні відстані з суміжною земельною ділянкою та будинком позивача. При розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про захист права власності та відшкодування майнової шкоди, була проведена будівельно - технічна та пожежно - технічна експертиза якою встановлено, що ОСОБА_2. почав будівництво житлового будинку зі значними порушеннями будівельних норм і збудована будівля не відповідає вимога протипожежних норм. Газова труба проведена відповідачем також з порушенням протипожежних норм, що може привести до пожежі.

Позивач звертався до органів і служб, які зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням законодавства при будівництві житлових будинків. Від Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області та Відділу містобудування, архітектури та житлово - комунального господарства Солонянської райдержадміністрації він отримав листи в яких зазначено, що порушені норми при забудові житлового будинку, так як немає ніяких підстав для зменшення величини протипожежного розриву між будинками, забудовником не витримані протипожежні розриви.   Вважає що, у разі продовження будівництва будуть порушені його особисті та майнові права, так як у випадку пожежі в новозбудованому будинку існує ризик переходу вогню на його будинок.  Також зазначив, що на органи місцевого самоврядування, а відповідно і на відповідача покладено обов'язок забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.  Проте, відповідач не звернув уваги і не прореагував на порушення, що сталися при будівництві житлового будинку та не здійснив жодних дій, з метою усунення порушень. Відповідач повинен був зупинити будівництво або звернутися до суду з метою усунення порушень.   

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що рішення від 19 липня 2007 року виконкомом Солонянської селищної ради було прийнято без порушень законодавства, а позивач взагалі не має підстав звертатися з позовом до суду про оспорювання цього рішення, оскільки його права у сфері публічно - правових відносин вказаним рішенням не порушені. Згідно ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування», до повноважень виконавчого органу селищної ради відноситься здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові територій, а також зупинення будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації, але це делеговані повноваження виконкому селищної ради.  п.4 № 12 Рішення відповідача від 19 липня 2007 року «Про надання дозвілу на закінчення будівництва житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1» приймався на підставі наданих третьою особою: заяви ОСОБА_2., рішення про передачу їй у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, будівельного паспорт та проекту забудови, а також адміністративної постанови про притягнення до відповідальності за самовільний початок будівництва. В якій відсутні приписи відповідного органу про заборону вже розпочатого будівництва.

Третя особа в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 було спочатку розпочате ОСОБА_2 без будівельного паспорту та проекту забудови земельної ділянки, але потім будівництво завершала вона, отримавши рішення про передачу їй у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, будівельний паспорт та проект забудови. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідним органом - Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю управління  будівництва та архітектури держадміністрації України  за  самовільний початок будівництва. Про що у 2006 році була складена адміністративна постанова.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши докази, що є в матеріалах справи та надані сторонами, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом, 19 липня 2007 року відповідачем було прийняте рішення № 12 «Про надання дозволу на будівництво житлового будинку, надвірних споруд та перепланування приміщень» (а.с.17). Згідно п.4 рішення, ОСОБА_2. надано дозвіл на закінчення будівництва житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечуючи проти позову, послалась на те, що правовою підставою для прийняття 19 липня 2007 року рішення про надання дозволу на закінчення будівництва по АДРЕСА_1 були документи, які визначені Законом України «Про містобудування і забудову території» : заява ОСОБА_2., рішення про передачу їй у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, будівельний паспорт та проект. Також ОСОБА_2 було надано постанова про накладення адміністративного стягнення та квитанція про сплату суми накладеного штрафу, оскільки спочатку вказане будівництво було розпочато ОСОБА_2 без будівельного паспорту та проекту забудови земельної ділянки, що була йому передана у приватну власність рішенням від 2 квітня 2005 року. Дана постанова не має приписів, щодо зупинення або знесення розпочатої забудови.(а.с.77). Після притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво, вказані у адміністративній постанові порушення спочатку ним, а потім третьою особою, після передачі їй у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку було усунено та отримано належно погоджені документи на здійснення будівництва житлового будинку - будівельний паспорту та проект забудови.  

Вказані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, дослідженими письмовими доказами: постановою від 25 грудня 2006 року (а.с.77), якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1; будівельним паспортом від 12 січня 2007 року на забудову земельної ділянки на його ім'я (а.с.78,79); рішенням від 11 квітня 2007 року про передачу ОСОБА_2. земельної ділянки (а.с.82); ескізним проектом 3-х кімнатного житлового будинку та будівельним паспортом на забудову земельної ділянки на ім'я ОСОБА_2. (а.с.83-90). 

Відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.14 Закону України «Про основи містобудування», ст.24 Закону України «Про планування і забудову території» до компетенції виконавчих органів селищних рад в галузі будівництва належить в тому числі надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності. 

Посилання позивача та його представника на те, що під час будівництва  житлового будинку по АДРЕСА_1 було порушено законодавство, а саме, не витримані величини протипожежного розриву не можуть прийматись до уваги, оскільки питання відповідальності за порушення законодавства під час планування, забудови та іншого використання території, зокрема порушень прав суміжних землекористувачів при будівництві об'єктів не відноситься до адміністративної юрисдикції.

Крім того, обставини порушень прав позивача при здійсненні будівництва були з'ясовані при розгляді цивільної справи №2-17/08 за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про захист права власності та відшкодування майнової шкоди про що є відповідне рішення (а.с.11-14), яким у задоволенні позову відмовлено, і яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області (а.с.48) залишено без змін.

Таким чином, перевіривши рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогами ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання його незаконним та його скасування.

Між тим, згідно ч.1 ст.104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Прийняте відповідачем рішення не містить положень, якими вирішувались би питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки позивача, тому на думку суду він не мав права звертатися з позовом до суду про визнання незаконним та скасування рішення.

Що стосується визнання неправомірною бездіяльність відповідача  стосовно забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів, зокрема, щодо тієї обставини, шо відповідач не зупинив будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів, то у вимозі визнати таку бездіяльність протиправною суд також вважає необхідним відмовити, з наступних підстав.

Статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що до повноважень виконавчого органу селищної ради відноситься здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові територій, а також зупинення будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Але, згідно ст.31 Закону України «Про планування і забудову території»,  державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням території здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Головного управління будівництва та архітектури облдержадміністрації та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.

Таким чином, посилання позивача та його представника на листування з органами з питань пожежної безпеки та органами з питань містобудування та архітектури (а.с.93-97) є безпідставними, оскільки предметом розгляду в суді не є оскарження дій чи бездіяльності  спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідних спеціально уповноважених органів з питань містобудування та архітектури, територіальних органів Державної архітектурно - будівельної інспекції України, а також інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади. Також, предметом розгляду в суді за адміністративним провадженням не може бути оцінка містобудівної документації при будівництві об'єктів, надана в якості доказів позивачем, яка стосується спору про право і вже досліджена судом при розгляді цивільної справи.

    На підставі викладеного, керуючись ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.14 Закону України «Про основи містобудування», ст.31 Закону України «Про планування і забудову території», ст.ст.10,11,69,60,71,158-163 КАС України, суд -

              ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради про визнання рішення незаконним та визнання неправомірною бездіяльність, відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі та протягом двадцяти днів з дня подання заяви, поданням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

    Головуючий: суддя