Справа № 2-327/08 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 листопада 2008 року  Самарський районний  суд м. Дніпропетровська

у складі:   головуючої судді                                              Петешенковій М.Ю.

                        при секретарі                                                    Ніколайчук Ю.М.

   розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розділ домоволодіння в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд -

в с т а н о в и в:

           ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська за позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, в якому вказувала, що на підставі договору купівлі-продажу від 6 березня 1987 року, свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 вересня 1984 року та договору міни від 6 березня 1987 року, їй належить 2/3 частини будинку АДРЕСА_1. Відповідач є співвласником будинку, якому на підставі договору дарування від 9 березня 1994 року належить 1/3 частина будинку АДРЕСА_1.

           Загальна площа спірного жилого будинку складає 35,9 кв.м., житлова 18,2 кв.м. Будинок побудований в 1955 році, стіни його глинобитні, обкладені цеглою. Крім будинку А-1 на земельній ділянці знаходяться: Б- сарай, В - погріб, Г - убиральня, к -колодязь, № 1,2 - огорожа, а також незакінчений будівництвом житловий будинок Д-1, до якого відповідач ніякого немає відношення. Вартість спірного домоволодіння без урахування незакінченого будинку складає приблизно 40 000 грн. 

           Будинок розташований на земельній ділянці, площею 625 кв.м. 

           Вона зазначає, що проживає в спірному будинку зі своєю сім”єю, який є єдиним місцем її проживання, а відповідач в спірному будинку не проживає і ніколи не проживав, оскільки забезпечений житлом. З урахуванням викладеного, просила припинити право власності відповідача на 1/3 частину в спірному будинку, визнати за нею право власності на 1/3 частину домоволодіння зі стягненням з неї на користь відповідача вартості цієї частки у розмірі 13 333 грн.

           26 липня 2007 року позивач уточнила позовні вимоги в частині визначення вартості спірного будинку у розмірі  23 117 грн., та просила стягнути з неї на користь відповідача 1/3 частину спірного домоволодіння у розмірі 7 705 грн. та зарахувати понесені нею витрати на придбання шиферу та будівельних матеріалів у розмірі 458 грн.

           6 серпня 2007 року відповідач ОСОБА_2 звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про розділ домоволодіння в натурі і встановлення порядку користування земельною ділянкою. В обґрунтування позову він посилається на слідуючи обставини. Йому як співвласнику належить 1/3 частина спірного будинку АДРЕСА_1. Він зазначає, що не бажає отримувати грошову компенсацію за належну йому частку у спірному домоволодінні, через неможливість у  добровільному порядку розділити будинок, у зв”язку з чим, просить розділити домоволодіння в натурі, виділив йому 1/3 частину спірного домоволодіння та встановити порядок користування земельною ділянкою.

  Ухвалою суду від 5 листопада 2008 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розділ домоволодіння в натурі закрито, внаслідок відмови позивача від позовної вимоги. 

           У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача Маслов С.С.  підтримали позов та просили задовольнити в повному обсязі, на підставі обставин, викладених в позовній заяві. Зустрічний позов не визнали та просили відмовити у  задоволенні.   

           Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1  не визнав та пояснив, що на підставі договору дарування від 9 березня 1994 року 1/3 частина будинку по пров. Джамбульському в м. Дніпропетровську належить йому на праві власності. Він не бажає отримувати грошову компенсацію за належну йому частину в будинку до встановлення порядку користування земельною ділянкою. Просив задовольнити  зустрічний позов в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

            Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню та за зустрічним позовом не підлягають задоволенню за наступних підстав.

            Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є  співвласниками будинку АДРЕСА_1. На підставі договору купівлі-продажу від 6 березня 1987 року, посвідченого Восьмою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 вересня 1984 року, виданого Восьмою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, договору міни від 6 березня 1987 року, посвідченого Восьмою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, право власності на 2/3 частини будинку АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. а.с. 4-9).

            На підставі договору дарування від 9 березня 1994 року, посвідченого Восьмою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 (а.с. а.с. 18-19).

            Домоволодіння знаходиться на земельній ділянці, площею 625 кв.м.

            Зазначений будинок є невеликим, має загальну площу 35,9 кв.м., житлову площу 18,2 кв.м. Ринкова вартість спірного будинку складає 23 117 грн., про що свідчить звіт спеціаліста ТОВ Консультаційного центру „Анбер” (а.с. а.с. 43-52).

            Виходячи із функціональних та технічних ознак спірного будинку, поділ будинку по 2/3 та 1/3 частини кожній із сторін не можливо. Будинок в даному випадку є неподільним, у зв”язку з чим варіанти порядку користування земельною ділянкою не визначаються (а.с. а.с. 92-95).

            Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння та користування майном є не можливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам сім”ї власника та членам його сім”ї. Суд постановляє рішення суду про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.  

            Судом встановлено, що в спірному будинку мешкає позивач разом зі своєю сім”єю.

            Відповідач на праві власності має будинок АДРЕСА_1, тобто житлом забезпечений.

   Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

            Будинок побудований в 1955 році, стіни його глинобитні, обкладені цеглою. Крім будинку А-1 на земельній ділянці знаходяться: Б- сарай, В - погріб, Г - убиральня, к -колодязь, № 1,2 - огорожа, а також незакінчений будівництвом житловий будинок Д-1, до якого відповідач ніякого немає відношення. Вартість спірного домоволодіння складає 23 117 грн. 

            В спірному будинку АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_2 належить незначна частина житловою площею 12.0 кв.м.    

            Як вбачається із звіту спеціаліста ТОВ Консультаційного центру „Анбер”, вартість 1/3 частини спірного будинку складає 7 705 грн. (а.с. а.с. 43-52).

            28 серпня 2006 року ОСОБА_1 понесла витрати на придбання шиферу та коньку у розмірі 990 грн. у зв”язку з заміною шиферу на даху, та на придбання будівельних матеріалів у розмірі 384 грн., що підтверджується товарними чеками (а.с.41).

            Суд вважає, що 1/3 частина витрат у розмірі 448 грн., понесених позивачем на утримання будинку, повинні бути вирахувані.

            Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивач повинна сплатити відповідачу за його частину в праві власності на будинок 7 247 грн., яка попередньо внесена на депозитний рахунок суду (а.с. 105).    

            Доводи відповідача ОСОБА_2 щодо не бажання отримувати грошову компенсацію за належну йому частину в будинку до встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд вважає безпідставними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються зібраними матеріали справи. Яких-небудь доказів обґрунтованості своїх заперечень позивач суду не надав.

            Оскільки поділ житлового будинку не можливий, як і не можливе спільне його користування, присудження грошової компенсації вартості цієї частини не буде вважатися неправомірним відчуженням.

            Враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що маються всі підстави для припинення права власності ОСОБА_2 на 1/3 частину в будинку АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на зазначену частину будинку.

            Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 102 грн.

           Суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині відшкодування витрат по сплаті вартості послуг ТОВ „Консультаційний центр „Анбер” у розмірі 700 грн., оскільки в силу ст. 79 ЦПК України, до судових витрат відносяться витрати, пов”язані з проведенням судових експертиз.

           Суд роз'яснював сторонам положення ст.ст. 10, 11, 57 - 60 ЦПК України, та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 365 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

            Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. 

            Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 у розмірі 7 247 грн.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  витрати зі сплати судового збору у розмірі 72 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього 102 грн.

            В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.

   Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної.

             Головуючий суддя:                                                                       М.Ю. Петешенкова