Справа № 359/10648/14-п Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.
Провадження № 33/780/924/14 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.
Категорія 429 02.12.2014
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 грудня 2014 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:
прокурора: Новікова І.О.;
представника митниці: Захарова А.О.;
захисника: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року, якою:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого перекладачем-гідом, проживаючого: АДРЕСА_1
визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 1700 доларів США, -
В С Т А Н О В И В:
04 жовтня 2014 року о 13 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_4, який відлітав з України до Російської Федерації, м. Москва, літаком авіакомпанії «Аерофлот», рейсом №1807, обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим заявивши про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» пасажиру було задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що останній відповів, що має приблизно 10000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка у розмірі 14300 доларів США, які знаходились в барсетці (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів ОСОБА_4, зазначена готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро. З виявленої суми пасажиру було пропущено 12600 доларів США. За протоколом про порушення митних правил вилучено 1700 доларів США.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався. Своїми діями ОСОБА_4 під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_4, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 1700 доларів США.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року, в частині накладення стягнення, замінивши конфіскацію іноземної валюти в розмірі 1700 доларів США на штраф, як менш суворе стягнення за порушення митних правил.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В якості обґрунтування постанови, суддя першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.
Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.
На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд першої інстанції врахував обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність останнього, прийшов до висновку, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією вилученої валюти.
Вина правопорушника підтверджується зокрема даними протоколу про порушення митних правил, протоколом опитування та даними доповідної записки.
Приймаючи до уваги вищевказані обставини та дані, на які послався суддя при визначенні стягнення для ОСОБА_4, суддя апеляційного суду вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції.
Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятого рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_4 без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ