ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2014 року Справа № 9104/164872/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 27 березня 2012 року по справі №0907/2а - 11647/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, в якому просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті заборгованості щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого законодавством; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату на її користь допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» за період з 01 червня 2010 року до 01 березня 2011 року; стягнути з відповідача недоплачені кошти в сумі 5 915 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем здійснюються виплати допомоги по догляду за дитиною у розмірах, що не відповідають законодавству, оскільки розмір такої допомоги повинен відповідати встановленому розміру прожиткового мінімуму для дітей віком 6 років.
Постановою Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 27 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» є спеціальним і повинен використовуватися при регулюванні питання нарахування і виплати даної допомоги.
Особа, яка подала апеляційну скаргу (позивач), в судове засідання не прибула, а також не направив представника в судове засідання відповідач, хоча особи, які беруть участь у справі, належним чином та у встановленому законом порядку повідомлялися про дату, час і місце судового засідання. Тому, на підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що відповідач у 2010 - 2011 роках правомірно виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року №107 - VI, яка діє з 01 січня 2008 року.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є матір'ю дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 і застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики виконавчого комітету Івано - Франківської міської ради та одержує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначені обставини підтверджуються довідкою з місця роботи від 06 липня 2011 року №295/01 - 13/04, а також довідкою відповідача від 25 березня 2011 року.
До 01 січня 2007 року відносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», (Закон №2811 - ХІІ) дія якого поширювалася на осіб, незастрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ст. 13 цього Закону) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (Закон №2240 - III) було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було зупинено.
Конституційний Суд України рішенням від 9 липня 2007 року №6 - рп/2007 положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) у частині зупинення на 2007 рік дії ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240 - III.
Із 01 січня 2008 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Пунктами 23, 25 розділу II цього Закону внесені відповідні зміни до Закону №2811 - XII та Закону №2240 - III. Зокрема, змінами до ст. 13 Закону №2811 - XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240 - III було виключено статті 40 - 44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року №10 - рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону №107 - VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону №107 - VI щодо виключення статей 40 - 44 Закону №2240 - III.
Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України рішень №6 - рп/2007 та №10 - рп/2008 відновлювали свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Проте, відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Розділ I цього Закону набирає чинності із 01 січня 2008 року і діє по 31 грудня 2008 року.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 45 Закону України від 27 квітня 2010 року №2154 - VI «Про Державний Бюджет України на 2010 рік» було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року саме на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на виконання ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Аналогічним чином відносини врегульовані у 2011 році.
З огляду на наведене та враховуючи, що ОСОБА_1 є застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що на відносини щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку поширювалися норми спеціального Закону (яким є Закон №2240 - III), відповідно до ст. 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання здійснити нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підлягають задоволенню за період із 01 червня 2010 року по 28 лютого 2011 року відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням».
Проте, суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно правовий спір, припустився помилки, застосувавши до вказаних правовідносин положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і повинен відповідати розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Вимога позивача про стягнення боргу по виплаті допомоги по догляду за дитиною не узгоджується із повноваженнями суду при вирішенні справи, визначеними ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України і порушене право не може бути захищене у такий спосіб.
Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, враховуючи, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, у зв'язку з чим оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову з урахуванням вищевикладених мотивів.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 27 березня 2012 року по справі №0907/2а - 11647/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано - Франківської міської ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Зобов'язати Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період із 01 червня 2010 року по 28 лютого 2011 року відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» із врахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії постанови особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
І. О. Яворський