АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/8950/14 Справа № 200/4432/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Циганков В. О. Доповідач - Гайдук В.І.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Гайдук В.І.,
суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,
за участі секретаря Чоха К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2014 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсними договорів поруки, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулась із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що між її чоловіком ОСОБА_3 та відповідачем було укладено кредитні договори № ML-302/031/2007 від 06 лютого 2007 року та № ML-302/419/2007 від 26 листопада 2007 року. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами між нею та банком було укладено окремі договори поруки № SR-302/419/2007/1 від 26 листопада 2007 року та № SR-302/031/2007/1 від 06 лютого 2007 року.
Вважаючи кредитні договори недійсними в силу їх укладення з використанням нечесної підприємницької діяльності та порушень при їх укладенні вимог Закону України «Про захист прав споживачів», позивач просила суд визнати недійсними укладені між нею та банком договори поруки (а.с. 2-7).
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2014 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с. 46-48).
В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, у зв'язку з чим ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі (а.с. 51-55).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.
Як роз'яснено у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
В силу ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо у належній формі сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником кого є відповідач) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-302/031/2007 за умовами якого останній отримав у кредит грошові кошти в розмірі 55250 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом та з кінцевим терміном повернення 06 лютого 2027 року (а.с. 13-20).
Також, 26 листопада 2007 року між тими самими сторонами було укладено кредитний договір № ML-302/419/2007 на суму 228000 дол. США з кінцевим терміном повернення 26 листопада 2027 року (а.с. 21-29).
В забезпечення виконання зобов'язань за укладеними кредитними договорами між Банком та позивачем були укладені договори поруки № № SR-302/419/2007/1 від 26 листопада 2007 року та № SR-302/031/2007/1 від 06 лютого 2007 року (а.с. 9-12).
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 вказує на нікчемність укладених між її чоловіком та відповідачем кредитних договорів. При цьому позивач не наводить належних доказів, що при укладенні кредитних договорів її чоловік був введений відповідачем в оману щодо умов кредитування, та що банком застосовано нечесну підприємницьку практику.
Позивач не просила залучити ОСОБА_3, як сторону кредитних договорів, до участі у справі, не заявляла також про його допит в якості свідка.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для визнання недійсними договорів поруки відсутні.
Доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: