ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року о 17 год. 19 хв.Справа № 808/6404/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Семененко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Святюк Г.О.,

відповідачів - не з'явився,

третьої особи - Чернятіної О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профбуд - Плюс»

до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобільний завод»

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Профбуд - Плюс» (далі - позивач) до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області (далі - відповідач, Інспекція), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобільний завод» (далі - ПАТ «АвтоЗАЗ»), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №68 від 15.07.2014 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 54810,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в травні 2014 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нагнибіди, 15, позивачем проводилися не будівельні роботи, а було проведено знесення конструкцій та розбір будівельних матеріалів, які належать ПАТ «АвтоЗАЗ» на праві власності. Такі роботи по знесенню конструкцій згідно діючого законодавства України, норм та правил не підпадають під правопорушення, зазначене у оскаржуваній постанові. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, заперечення на позов не надав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи судовому засіданні підтримав позовні вимоги та зазначив, що відповідачем безпідставно притягнуто до відповідальності ТОВ «Профбуд - Плюс» за порушення п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Пояснив, що рішенням Запорізького виконкому міськради від 24.12.1992 №461/2 виділено земельну ділянку по вулиці Нагнибіди 315 в м. Запоріжжі, на якій ПАТ "АвтоЗАЗ" у 1997 році побудовано будинок з недобудованою прибудовою. У зв'язку з передачею цього будинку та переходом права користування частиною земельної ділянки на якій він розміщений, в комунальну власність, ПАТ «АвтоЗАЗ» зверталося до міського голови міста Запоріжжя стосовно вилучення земельної ділянки з користування. Проте, це питання вирішено не було, і ПАТ «АвтоЗАЗ» досі продовжує сплачувати податок на землю за усю земельну ділянку, в тому числі за частину земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, переданий у комунальну власність. Підприємством було прийнято рішення про звернення до Запорізької міськради з питання припинення права користування усією земельною ділянкою, для чого цю земельну ділянку необхідно було звільнити від конструкцій. З цією метою між ПАТ «АвтоЗАЗ» та позивачем укладено договір від 08.05.2014 №60/08, умови якого передбачали демонтаж конструкцій. Представник третьої особи зазначив, що, оскільки позивачем не проводились будівельні роботи, а було проведено знесення конструкцій та розбір будівельних матеріалів, які належать ПАТ «АвтоЗАЗ» на праві власності, вважає оскаржуване рішення незаконним. Просить задовольнити позовні вимоги.

Суд, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зазначає наступне.

Головним державним інспектором Запорізького інспекційного відділу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Кулібабою Дмитром Олександровичем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: 69118, м. Запоріжжя, вул. Нагнибіди, буд. 15, результати якої оформлено актом перевірки від 01.07.2014 (а.с.12).

Перевіркою встановлено, що у 1992 році ПАТ "АвтоЗАЗ" розпочав будівництво будинку з прибудовами на об'єкті «житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином «Господарчі товари» за адресою: 69118, м. Запоріжжя, вул. Нагнибіди, буд. 15. Згідно Наказу Фонду державного майна України № 436 від 10.04.1997 «Про передачу у власність об'єктів нерухомості» за актом прийому-передачі вищевказаний житловий будинок було передано у власність ВАТ «АвтоЗАЗ». Перша черга будівництва (блок А) введена в експлуатацію 30.09.1993 р., другу чергу - (блок Б, В) введено в експлуатацію 26.02.1997 р. та на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради передано в комунальну власність міста Запоріжжя. Вбудовано - прибудовані до житлового будинку приміщення магазину «Господарчі товари» залишилися недобудованими у власності ВАТ «Авто ЗАЗ». На час проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті до житлового будинку за адресою: 69118 м. Запоріжжя, вул. Нагнибіди, буд. 15, виявлено, що власником об'єкту ПАТ «АвтоЗАЗ» виконано будівельні роботи з реконструкції «житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином Господарчі товари» ІІІ категорії складності, а саме: демонтаж прибудованої частини магазину. Згідно висновків даного акту, крім іншого, встановлено, що замовником будівництва ПАТ «АвтоЗАЗ» до початку виконання будівельних робіт не було передано, а підрядником ТОВ «Профбуд-плюс» не були прийняті та оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для виконання будівельних робіт (дозвільна та проектна документація), що є порушенням п. 1.7, ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

15.07.2014 на підставі акту перевірки відповідачем прийнято постанову №68, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 54 810 грн.(а.с.13).

Позивач, не погодившись з діями відповідача та оскаржуваною постановою, звернувся із позовом до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

При розгляді справи судом встановлено, що у 1992 році, згідно дозволу ДАБК №78 від 20.03.1991 на виконання будівельних робіт та рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів №461/2 від 24.12.1992 про надання у постійне користування земельної ділянки (на підставі якого був виданий Державний акт на право постійного користування землею №193), ПАТ «АвтоЗАЗ» розпочав будівництво житлового будинку №44 з вбудовано-прибудованим магазином в мікрорайоні №2, житлового масиву «Південний» (поштова адреса: вулиця Нагнибіди, будинок №15). Перша черга будівництва (блок А) житлового будинку введена в експлуатацію 30 серпня 1993 року.

Згідно Наказу Фонду державного майна України №436 від 10.04.1997 «Про передачу у власність об'єктів нерухомості» за Актом прийому-передачі у власність Відкритого акціонерного товариства «Запорізький автомобільний завод» передано недобудований житловий будинок з недобудованими прибудовами до будинку.

26.02.1997 введена в експлуатацію Друга черга будівництва (блок Б, В) житлового будинку, будівництво прибудов до житлового будинку завершено не було.

Відповідно до Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 №147/98-ВР, на підставі Рішення Запорізької міської ради від 28.04.2000 №15 щодо безоплатної передачі у комунальну власність житлового фонду та на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №16/1 від 20.01.2003, 01 серпня 2004 року ПАТ «АвтоЗАЗ» передало будинок, розташований за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Нагнибіди, будинок №15, у комунальну власність міста Запоріжжя.

Недобудована прибудова - магазин «Господарчі товари» - залишився у власності ПАТ «АвтоЗАЗ», об'єкт незавершеного будівництва - «добудова до житлового будинку» була передана у власність громадянину ОСОБА_4

При цьому, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані всі зазначені об'єкти будівництва, залишилось у ПАТ «АвтоЗАЗ».

З метою припинення права користування земельною ділянкою та виниклою у зв'язку з цим необхідністю звільнити земельну ділянку від конструкцій, між ПАТ «АвтоЗАЗ» та позивачем укладено договір від 08.05.2014 №60/08, умови якого передбачали демонтаж конструкцій (а.с. 96-97).

В оскаржуваній постанові зазначено, що замовником будівництва ПАТ «АвтоЗАЗ» до початку виконання будівельних робіт не було передано, а підрядником ТОВ «Профбуд-плюс» не були прийняті та оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для виконання будівельних робіт (дозвільна та проектна документація), а саме роботи виконувалися за відсутністю дозвільної та затвердженої проектної документації, що є порушенням п. 1.7, ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону №687, об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Крім того, норми ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції існуючих будівель i споруд, технічного переоснащення діючих підприємств (далі будівництво) об'єктів будь-якого призначення.

Відповідно до пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, капітального ремонту.

При цьому, згідно з пп.3.10 та 3.11 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Суд звертає увагу, що проведення робіт з «реконструкції» проводиться виключно вже після введення об'єкта в експлуатацію.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що демонтовані позивачем конструкції не можуть вважатися об'єктом архітектури, а проведені роботи - будівельним виробництвом або будівельними роботами у розумінні вищезазначених норм.

Суд також зазначає, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил проводилась фахівцями відповідача 01.07.2014, в той час як роботи щодо демонтажу конструкцій були завершені 02.06.2014 (акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000002, а.с. 98-99), тобто за місяць до проведеної перевірки.

За таких обставин, суд критично оцінює можливість об'єктивного встановлення характеру проведених робіт та виявлення певних порушень зі спливом значного проміжку часу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038), усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтвердили, що об'єкт, який перевірявся, відноситься саме до III категорії складності, як це зазначено в акті перевірки, оскільки відповідно до вищезазначених норм віднесення об'єкта будівництва до певної категорії складності знаходиться поза межами компетенції відповідача.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови, діяв необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Профбуд - Плюс».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Профбуд - Плюс» до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобільний завод» про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області №68 від 15.07.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Профбуд - Плюс» судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко