ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2014 року Справа № 904/3039/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Пащенко О.І, представник, довіреність № 21 від 04.09.14;

від відповідача: Биструшкін О.С, представник, довіреність № 28 від 21.07.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2014 року у справі №904/3039/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК", м. Кременчук Полтавської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич", с. Гречане Петриківського району Дніпропетровської області

про стягнення боргу у сумі 684 940,32 грн;

ВСТАНОВИВ:

06.05.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич" з позовом про стягнення богу з урахуванням індексу інфляції у сумі 360 500 грн, 24% річних у сумі 66 280,32 грн, пені у сумі 48 160 грн. та штрафу у сумі 140 000 грн за порушення строків поставки і штраф за поставку неякісного товару у сумі 70 000 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтував умовами укладеного між сторонами договору поставки № 501/144 від 25.06.2013 року, яким узгоджена, зокрема, поставка насіння соняшника урожаю 2013 року в обумовлений строк, яке також повинне відповідати встановленим договором якісним вимогам. Відповідач у встановлений договором строк не поставив позивачу насіння соняшника, обумовленої договором якості, тому повинен, на думку позивача, повернути передоплату з врахуванням індексу інфляції у сумі 360 500 грн, на підставі пункту 5.4 договору - 24 % річних у сумі 66 280,32 грн, відповідно до вимог пункту 6.2 договору за порушення строків поставки товару пеню у сумі 48 160 грн. та штраф у сумі 140 000 грн. та відповідно до вимог пункту 6.4 договору штраф у сумі 70 000 грн. за надання товару неналежної якості. (а.с. 2-5)

Оскарженим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2014 року (судді: Бєлік В.Г, Мельниченко І.Ф, Назаренко Н.Г.) позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК" борг у сумі 350 000,00 грн, пеню у сумі 42 882,19 грн, штраф у сумі 140 000, 00 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 106 576,02 грн, в решті позову відмовлено. (а.с. 72-74)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року (судді: Бєлік В.Г, Мельниченко І.Ф, Назаренко Н.Г.) виправлена описка в рішенні і його резолютивна частина викладена в слідкуючій редакції: "Позов задоволено частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК" борг у сумі 350 000,00 грн, пеню у сумі 42 882,19 грн, штраф у сумі 140 000, 00 грн. та витрати на сплату судового процесу у сумі 10 657,65 грн. В решті позову відмовити." (а.с. 77)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич" просить рішення суду скасувати і в позові відмовити, мотивуючи апеляційну скаргу неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням норм матеріального права, зокрема:

- позивач не надав суду належних доказів в підтвердженні факту направлення відповідачу вимоги про повернення сплачених коштів з урахуванням 24% річних;

- належним доказом направлення відповідачу листа-вимоги може бути тільки опис документів до цінного листа;

- фактично у вказаному відправленні знаходилася копія висновку № 105 від 31.10.2013 року вхідного конторолю сировини;

- передбачений пунктом 6.2 договору штраф і пеня не узгоджуються приписами статті 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності за одне і те ж правопорушення. (а.с. 80-83)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Як вбачається із матеріалів справи, відносини сторін врегульовані договором поставки № 501/144 від 25.06.2013 року, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич" зобов'язалась продати товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК" товар (соняшник врожаю 2013 року) у кількості 100 тон, а останній прийняти та розрахуватись за цей товар.

Згідно з пунктом 2.2 договору загальна сума договору складає 700 000,00 грн, в тому числі НДС у сумі 116 666,67 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк поставки товару за даним договором - до 20 жовтня 2013 року.

Згідно з пунктом 5.2 договору крім того, якість поставленого товару повинна відповідати наступним вимогам: сорт "Лакомка", влажність - до 8%, смітна домішка - не більш ніж 0,5 %, вихід на петкусі 3,8 + не менше 70% від загальної ваги, прілість - до 1,5 %, кислотне число - до 1,0 %, натура (питома вага насіння) - не менш ніж 110 га/1000 семян, менше 12 мм не більше 20%, лузання - до 3,0 %.

Згідно пункту 6.2 зазначеного договору у випадку порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості товару, строк поставки якого порушено, за кожен день прострочення, а також штраф у сумі 20% від вартості непоставленого товару.

Відповідно до пункту 6.4 договору одностороння відмова від виконання обов'язків по даному договору не допускається. У випадку відмови постачальника від виконання своїх зобов'язань по поставці товару, в тому числі надання товару, якість якого не відповідає п. 5.2. даного договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від загальної суми договору.

Пункт 6.5 договору визначає, що у випадку поставки товару, якість якого не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації ( в т.ч. умовам даного договору), зразкам, еталонам, то постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у сумі 10% від загальної суми договору. (а.с. 9-12)

Перевіривши дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань за договором поставки, суд апеляційної інстанції встановив, що платіжним дорученням № 1774 від 27.062.2013 року позивач перерахував відповідачу попередню оплату у сумі 350 000 грн, але останній в обумовлений строк товар позивачу не поставив, що надає позивачу можливість скористатись правом, наданим йому ст. 693 Цивільного кодексу України, зокрема на власний розсуд вимагати передання оплаченого, але не переданого у встановлений строк товару, або ж вимагати повернення суми попередньої оплати. (а.с. 13)

Оскільки обрання передбаченого цією нормою способу захисту своїх майнових інтересів є правом позивача, яке не може бути обмежене судом чи бажанням іншої сторони у зобов'язанні, господарський суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо правомірності заявлених вимог про повернення попередньої оплати у сумі 350 000 грн. за непоставлений своєчасно товар і обґрунтовано постановив про стягнення спірної суми, тому підстав для скасування чи зміни судового рішення у цій частині судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду не вбачає.

Так як відповідач запропонував позивачу насіння, яке по деяким якісним показникам не відповідало договірним, позивач відмовився від поставки і став вимагати повернення передоплати.

Направлення відповідачу листа-вимоги за № 229/13 від 06.12.2013 року про повернення передоплати підтверджується фіскальним чеком поштового відомства від 10.12.2013 року, який є належним доказом направлення поштою поштового відправлення в розумінні приписів Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року.

За приписами частин 2 і 3 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

В пункті 5.4 договору сторони обумовили, якщо виявиться, що якість товару не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації ( в т.ч. умовам даного договору), зразкам, еталонам, то покупець, за своїм вибором, вправі:

1)відмовитись від прийняття та оплати товару, якщо товар вже оплачено, - вимагати від постачальника повернення сплачених грошових коштів (зі сплатою процентів у розмірі 24% річних (у відповідності до статті 625 ЦК України), нарахованих на суму отриманої оплати з дати списання її з розрахункового рахунку покупця.

2)вимагати заміни товару.

Отже, встановлені законом та договором правові наслідки щодо вимог про повернення попередньої оплати не передбачають такого виду відповідальності як стягнення штрафу та пені.

Вимагаючи повернення коштів попередньої оплати покупець тим самим відмовився від поставки та прийняття товару, тобто, виконання договору постачальником, що виключає обов'язок останнього нести відповідальність за порушення строків поставки у вигляді штрафу та пені.

Отже, за наведених вище мотивів рішення суду першої інстанції щодо стягнення пені у сумі 42 882,19 грн. та штрафу у сумі 140 000 грн. за порушення строків поставки відповідно до вимог пункту 6.2 договору є неправомірним і рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Аналогічну правову позицію займав Вищий господарський суд України в своїй постанові від 19.02.2014 року у справі 908/2603/13.

За приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак, у даному договорі сторони не передбачили розмір стягуваних процентів відповідно вимог статті 536 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що позивач просить стягнути на його користь суму перерахованої ним попередньої оплати, яка не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування на цю суму інфляційних втрат, річних (згідно статті 625 Цивільного кодексу України) та пені безпідставне, а тому заявлені вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2014 року у справі №904/3039/14 в частині стягнення пені у сумі 42 882,19 грн. та штрафу у сумі 140 000 грн. скасувати і рішення викласти в наступній редакції:

"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич" (51813, с. Гречане Петриківського району Дніпропетровської області, провулок Колгоспний, 5А, код ЄДРПОУ32058596) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК" (39600, м. Кременчук Полтавської області, вул. Ярмаркова, 9, код ЄДРПОУ 36410581) передоплату у сумі 350 000,00 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 7 000 грн. В решті позову відмовити."

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР СНЕК" (39600, м. Кременчук Полтавської області, вул. Ярмаркова, 9, код ЄДРПОУ 36410581) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Славутич" (51813, с. Гречане Петриківського району Дніпропетровської області, провулок Колгоспний, 5А, код ЄДРПОУ32058596) витрати на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги у сумі 1 828,82 грн.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2014 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: С.Г. Антонік

Л.О. Чимбар