КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р. Справа№ 18-10-14-01/2759

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Сотнікова С.В.

Шипка В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в

місті Черкасах Черкаської області

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.06.2014р.

у справі №18-10-14-01/2759 (суддя Васянович А.В.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської

області

до відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної

апаратури"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.06.2014р. у справі №18-10-14-01/2759 заяву управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 29.05.2014р. №9429/11 про визнання кредиторських вимог задоволено частково. Визнано управління поточним кредитором відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Черкаський завод телеграфної апаратури" на суму 26266 грн. 74 коп., як вимоги другої черги. В решті заяву залишено без задоволення.

Не погодившись, управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області звернулось до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просило змінити ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.06.2014р. у справі №18-10-14-01/2759 в частині невизнання поточних вимог управління на суму 8614,41 грн. (штрафних санкцій) та визнати кредиторські вимоги в повному обсязі. Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, посилалось на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що мораторій розповсюджується на вимоги, які виникли до моменту порушення справи про банкрутство, тобто на зобов'язання боржника, що існують перед конкурсними кредиторами. У скарзі також йшлося про те, що ліквідатором боржника не вживались заходи щодо оскарження рішення про нарахування грошових вимог управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області, розглянутих згідно оскарженої ухвали суду від 17.06.2014р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, пункт 3 ухвали господарського суду Черкаської області від 17.06.2014р. у справі №18-10-14-01/2759 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2014р. вказану постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014р. у справі скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду. Змістом мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 11.09.2014р. відзначено, що апеляційний господарський суд зобов'язаний повторно переглянути заяву управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області про визнання кредитором та перевірити законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду за наслідками розгляду заяви у повному обсязі. Натомість, суд апеляційної інстанції здійснив апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції лише в частині розміру штрафних вимог кредитора, хоча вимогами апеляційної скарги було визнати кредиторські вимоги УПФ України до боржника в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (в складі колегії суддів: головуючий суддя Сотніков С.В., судді Верховець А.А., Руденко М.А.) від 17.10.2014р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014р. у справі №18-10-14-01/2759, розгляд справи призначено на 28.10.2014р. Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №02-15/359 від 27.10.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. на навчанні, що проводиться Національною школою суддів України, проведено повторний автоматичний розподіл справ між суддями, в результаті якого апеляційну скаргу передано судді Верховцю А.А. Враховуючи перебування судді Остапенка О.М. на лікарняному, судді Шипка В.В. у відпустці, розпорядженням заступника голови суду від 28.10.2014р. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Доманської М.Л., Пантелієнка В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (в складі колегії суддів: головуючий суддя Верховець А.А., судді Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) від 28.10.2014р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 17.06.2014р. у справі №18-10-14-01/2759 прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 11.11.2014р. Ухвалою від 11.11.2014р. задоволено заяви суддів Доманської М.Л., Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі №18-10-14-01/2759. Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014р., враховуючи задоволення заяв про самовідвід суддів Доманської М.Л. Пантелієнка В.О., для розгляду апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.06.2014р. у справі №18-10-14-01/2759 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Сотнікова С.В., Шипка В.В. Ухвалою від 11.11.2014р. розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2014р.

В судове засідання 25.11.2014р. учасники провадження у справі представників не направили, про причини відсутності суд не повідомили, враховуючи, що про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, обмеженість процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, що спливають, вбачається можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами. Дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Черкаської області від 17.06.2014р. у справі №18-10-14-01/2759 підлягає залишенню без змін, зважаючи на наступні обставини.

За змістом ст. 4, ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно п. 1.1 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. В даному випадку підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-XII в редакції, що діяла з 19.01.2013р. (далі - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Черкаської області від 26.02.2013р. припинено процедуру санації у справі №18-10-14-01/2759, визнано банкрутом ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.05.2014р. продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута терміном на 6 місяців - до 26.08.2014р. До господарського суду Черкаської області надійшла заява від 29.05.2014р. №9429/11 від управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області про визнання кредиторських вимог на суму 34881 грн. 15 коп. За змістом заяви заборгованість ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень - серпень 2013 року складає 26266 грн. 74 коп. На підставі п. 3, п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування боржнику нараховано фінансову санкцію в розмірі 8614 грн. 41 коп.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Боржником подано звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно додатку 45 Порядку, де зазначено суму єдиного внеску, що належить до сплати за березень - серпень 2013 року.

Згідно розрахунків нарахування єдиного внеску строк сплати якого відповідно настав 22 квітня 2013 року, 20 травня 2013 року, 20 червня 2013 року, 22 липня 2013 року, 20 серпня 2013 року та 20 вересня 2013 року сума єдиного внеску становить 30813 грн. 78 коп. Боржником зазначений борг сплачено частково, в зв'язку з чим заборгованість зі сплати єдиного внеску складає 26266 грн. 74 коп.

Слід зазначити, в ліквідаційній процедурі пред'являються та відповідно задовольняються вимоги, що виникли під час провадження у справі про банкрутство, тобто в процедурах розпорядження майном боржника та санації боржника. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (абз. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника його банкрутом").

Після визнання боржника банкрутом нові зобов'язання боржника виникають лише у випадках передбачених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника його банкрутом". Так, згідно ч. 8 ст. 41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника його банкрутом" такими випадками є виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Як було встановлено, борг зі сплати єдиного внеску виник у зв'язку з нарахуванням заробітної плати працівникам банкрута (в кількості 8 осіб), що працювали на підприємстві електриками, а також працівникам, які обслуговували комунікації гуртожитків, що перебували у власності боржника. Після передачі гуртожитків до комунальної власності в ході проведення ліквідаційної процедури, працівників було звільнено, у зв'язку з ліквідацією підприємства, як того вимагає закон. Тобто, в даному випадку поточні вимоги виникли під час провадження у справі про банкрутство і вони пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури, оскільки працівники яким нараховувалась заробітна плата (та як наслідок нараховувались внески) забезпечували збереженість і функціональність майна банкрута до його передачі, та як наслідок забезпечували належне здійснення передбачених законом ліквідаційних заходів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ст. 45 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Оскільки заявлену Управлінням Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області заборгованість по фінансовим санкціям за несвоєчасну сплату внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 8614,41 грн., нараховано у період з березня по серпень 2013 року, тобто після визнання боржника у даній справі банкрутом постановою суду від 26.02.2013р., відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, а відповідно ч. 1 ст. 38 Закону після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, то вимоги заявника в цій частині не можна визнати обґрунтованими. При цьому положення абз. 9 ч.1 ст. 38 Закону не застосовується, оскільки в даному випадку поточні вимоги, заявлені кредитором за період березень - серпень 2013 року, тобто за період, що на момент їх виникнення вже перевищував двохмісячний строк на звернення до суду з моменту оголошення про визнання боржника банкрутом.

Таким чином, кредиторські вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до банкрута на суму 26266 грн. 74 коп. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягають до задоволення у другу чергу. Вимоги кредитора щодо визнання фінансової санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 8614 грн. 41 коп. задоволенню не підлягають, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута (абз. 5 ч. 1 ст. 38 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника його банкрутом").

Всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі, повторно розглянувши справу, колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає наявності підстав задоволення апеляційної скарги, скасування або зміни ухвали господарського суду Черкаської області від 17.06.2014р. у справі №18-10-14-01/2759. Доводи апеляційної скарги з урахуванням встановлених обставин справи, правильності висновків місцевого господарського суду не спростовують.

Відповідно ст. 103-104 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.06.2014р. у справі №18-10-14-01/2759 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 27.11.2014р.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді С.В. Сотніков

В.В. Шипко